- •7.Варварські держави остготів і вестготів:причини падіння.
- •86. Підписання мирних договорів після іі св
- •59. Утворення кнр. Внутр. І зовн. Політика Китаю у 80-90-х рр. 20 ст.
- •9.Розпад імперії Карла Великого:утворення Французького та Німецького королівств
- •64.Громадянська війна в Іспанії 1936-39 рр.
- •25 Липня у Бурґосі було сформовано уряд заколотників.
- •54.Падіння Берлінської стіни та об’єднання Нім.
- •22.Становлення французької станової монархії, її особливості.
- •82.Загострення протистояння між срср і країнами Заходу у 2й пол. 40-50-х рр. 20 ст. Утворення військово-політичних блоків.
- •76. Перехід від військ. Диктатури до демократії в країнах Латин.Америки 80-90х рр. 20 ст.
- •11.Епоха вікінгів в Європі (8-9 ст).
- •40.Утворення та розширення багатонаціональної монархії Габсбургів (16-17 ст.).
- •90. Інтеграційні процеси в Зх.Європі. Маастріхські угоди.
- •17.Арабське завоювання піренейського півострова
- •42.Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів у 2й пол. 18 ст.
- •87.Крах колоніальної системи після іі св.
- •39.Священна Римська Імперія. І б-ба за інвеституру
- •79. Неоконсервативна модель суспільних відносин в країнах Заходу у 80х рр. 20 ст. («тетчеризм» і «рейганоміка»).
- •62.Розпад сфрю і утворення на її території нових держав.
- •47. Сербська Держава Неманичів (друга пол. Хіі – пер. Пол. 14 ст.) та законник «Стефана Душана»
- •67.Утвердж. Абсолютизму в Рос.(1-а чв.18ст)
- •12.Середньовічні міста:самоврядування(магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля.
- •74.Рос Федерація в 1991-2011 рр: осн етапи і тенденції сусп. Р-ку.
- •26. Гуситський рух у Чехії: ідеологія та суспільство в 15 ст.
- •1419-1437 Рр. – гуситські війни;
- •16.Італійські морскі республіки: Венеція та Генуя.
- •46.Новгородська республіка як державне утворення.
- •31Польське питання у міжнародній політиці (1795-1815 рр).
- •14. Розкол християнства (1054): наслідки і пошуки компромісу.
- •66. Утворення Московської держави
- •88.Близькосхідна криза 60-80х рр 20 ст
- •14 Травня 1948 р. – проголошення незалежного Ізраїлю.
- •1971-73 Рр.- ств. Орг. «Чорний версень» «фатх», 1982 р. – ств. «Хамас», 1988 р. – «Алькаїда».
- •Розвиток Афінської демократії у 7-5- ст. До н.Е.
- •29.Англійська революція 17 ст: етапи та іст. Значення.
- •49. Революція 1848-1849 у Центрально-Східній Європі: ліберальні і національні вимоги.
- •41. Тридцятилітня війна
- •84. Формування антигітлерівської коаліції. Міжсозницькі конференції 1943-45 рр
- •35. Сусп.-політ. Криза у Польщі поч 80х рр. 20 ст.
- •45.Колоніальні загарбання Іспанії та Португалії
- •83.Перший період іі св (вересень 1939 – червень 1941 рр).
- •28 Вересня 1939 нім погодились-Договір про дружбу і кордони мід Нім і срср .
- •72.Срср в 1945 – 85 рр: осн етапи і тенденції сусп. Р-ку.
- •23. Великі географічні відкриття та їх вплив на соц.-екон р-к є
- •61.Сусп.-політ. Р-к Італії в міжвоєнне двадцятиріччя.
- •58. Японія: особливості політ. Та соц.-екон. Р-ку(50-80-ті рр. 20 ст).
- •36. Турецька експансія на Балканах 14-15 ст.
- •20.Контрреформація
- •55.Формування нацистської системи управління в Нім.
- •19. Реформація в Німеччині
- •77. Новий курс Рузвельта.
- •50.Криза тоталітарних режимів у ц-с є в 50-60 рр 20 ст
- •21.Тевтонський орден в Пн.-Сх.Є.
- •Утвердження в Пн -Східній Європі:
- •Відносини з руськими князівствами і Великим Князівством Литовським
- •Занепад ордену
- •85.Антифашистська визвольна б-ба зарубіжних слов’ян народів у роки іісв: порівняльна х-ка.
- •80.Перша Світова війна: основні етапи
- •60. Сусп.-політ. Р-к Югославії 1929-41 рр.
- •27.Відроджнення і гуманізм в Італії 14-16 ст.
- •78.Система міжнародних відносин наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •15. Причини і наслідки хрестових походів
- •34.Польща в міжвоєнні роки: еволюція політичної системи.
- •13.Столітня війна: передумови, етапи, результати.
- •52.Франко-пруська війна 1870-71 рр. Утворення Німецької імп.
- •70.Революції і громадянська війна в Росії (1917-21).
- •28.Велика хартія Вольностей та формування парламенту в Англії.
- •37.Визвольна б-ба балканських народів проти Порти в 1й третині 19 ст.
- •Східний похід о.Македонського
- •75.Війна пн.-американських колоній за незалежність та утворення сша.
- •44. Конституційні реформи 1860-х в монархії Габсбургів і ставнолвення сисистеми дуалізму
- •3.Пунічні війни і їх наслідки
- •48.Велика Французька революція кін 18 ст: етапи та значення.
- •73.Срср у 1985 – 91: від реформ до розпаду.
- •1 Тр 1987 закон «Про індивід трудову д-сть»→допускалося індивід підприємницт у сфері в-ва товарів народ спожив і побутового обслуговув.
- •4. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи.
- •25.Просвітництво: основні риси.
- •Форми станової монархії в Польщі 15 – 16 ст.
- •5.Римська імперія в і-іі ст. Н.Е.
- •65.Наполеонівські війни в п-д консульства та і імперії.
- •69. Росія на зламі хіх-хх ст.
- •6. Падіння Римської імперії та його наслідки
- •1453 – Впала Східна Риська імп.
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •33.Польський національно-визвольний рух у 1830-60 рр.
- •8. Франкська держава за Карла Великого
- •30. Промисловий переворот в Англії та його наслідки
- •43 Культурно-національні народи монархії габсбургів у першій половині хіх: організаційні та ідеологічні особливості.
- •10.Словянська колонізація Балканського піво-ва 6 -7 ст.
- •68. Реформи 60-70-х рр. Хіх ст. В Росії: зміст тта наслідки
- •18. Реконкіста:учасники, етапи, наслідки
- •53.Революція 1848 р в Німеччині. Проблеми об’єднання країни
- •38. Становлення незалежних держав на Балканському півострові в ос третині хіх поч хх ст.
53.Революція 1848 р в Німеччині. Проблеми об’єднання країни
До 1848 року в Німеччині склалися передумови революції. Головними вимогами революціонерів стали бо-ротьба проти політичної роздробле-ності німецьких держав та наяв-ності пережитків феодалізму. Деякі німецькі володарі підтримували вимогу об'єднання держави, однак намагались не допустити кривавої революції. Революційні події почалися в південно-західній і західній частинах Німеччини після того, як наприкінці лютого 1848 року народна демонстрація в Бадені подала до парламенту гер-цогства петицію з вимогами:
— свободи преси і зборів; —запровадження суду присяжних, народної міліції;
- скликання загальнонаціональ-них Установчих зборів.
Під тиском робітників більшу ча-стину вимог було задоволене. Мо-нархи південно-західних і західних німецьких держав, намагаючись не допустити розростання революції, передали владу в руки лібералів в союзі з дворянством. Внаслідок цьо-го революція пішла на спад.
Революційні події Прус-сії —почалися в найбільших промис-лових осередках. З березня 1848 року в Кельні робітники і ремісни-ки, оточивши ратушу, вимагали проведення реформ. Через три дні революційна хвиля прокотилася столицею Пруссії—Берліном. Упро-довж 10 днів у місті відбувалися де-монстрації, які часто переходили у збройні зіткнення з поліцією та військами.
У ніч на 18 березня прусський король Фрідріх-Вільгельм IV ви-дав два укази:
- про скасування цензури;
- про скликання З'єднаного ландтагу (парламенту), обіцяючи дати Пруссії конституцію.
Ця обіцянка не задовольнила по-встанців, відтак вони почали зводи-ти барикади. Зіткнення з королівсь-кою гвардією тривали протягом кількох днів. А коли солдати поча-ли переходити на бік повстанців, ко-роль вимушений був віддати наказ вивести війська із столиці. Незва-жаючи на велику кількість убитих і поранених, революція вочевидь мала успіх. Задля подальшої бо-ротьби з повсталими король нава-жився на політичний компроміс з юнкерством (дворянством) і лібера-лами, потай озброюючи при-бічників монархії. Одночасно 22 бе-резня Фрідріх-Вільгельм IV видав указ про демократичні перетворен-ня, загальне озброєння народу, про запровадження суду присяжних; було створено помірковано-лібе-ральний уряд, який мав встанови-ти конституційну монархію. Улітку 1848 року відбулися вибо-ри до загальнонімецьких Установ-чих зборів, Франкфуртського парламенту. В ньому були пред-ставлені багаті підприємці та інте-лігенція - професори, адвокати, літератори. Але німецькі монархи не визнавали цей представницький орган.
Восени 1848 року становище в Пруссії змінилося на користь коро-ля. У листопаді з Берліна до Бран-денбурга були перенесені засідан-ня Установчих зборів, а на почат-ку грудня оприлюднено «подаро-вану» згори Прусську конститу-цію. Ця Конституція, яка загалом зберігала завоювання березневої революції, в тому числі загальне ви-борче право і демократичні свободи, залишила за королем право розпус-кати парламент. На додаток до неї наприкінці травня 1849 року було прийнято новий виборчий закон, згідно з яким усі виборці поділялися на три класи згідно із майновим цензом. Кожен із класів мав право на однакову кількість го-лосів у парламенті, хоча зрозуміло, що класи були неоднаковими за кількістю виборців.
28 березня 1849 року Франкфурт-ський парламент схвалив демокра-тичну Імперську конституцію, однак, беручи приклад із пруссько-го короля, монархи малих німецьких держав відхилили її.
У травні по-чався новий етап революцій у Німеч-чині. Започаткувало його повстання у Дрездені на підтримку конституції. Значну роль в організації цього по-встання відіграв російський анархіст М. Бакунін. Упродовж кількох днів війська не могли подолати опір. Потім події перекинулися на Рейнсь-ку провінцію Пруссії. Становище для монархії ускладнилося з почат-ком переходу окремих військових частин на бік повстанців. Король послав для придушення їх регуляр-ну 60-тисячну арміїо, яка знищила останні вогнища революційного опо-ру. До осені 1850 року стало воче-видь зрозумілим, що нового револю-ційного піднесення вже не буде.
Головна проблема тогочасної Німеччини - об'єднання країни -вирішена не була ні революціонера-ми, ні правлячими німецькими во-лодарями.