3.Пунічні війни і їх наслідки

Завоювавши Італію, Рим не заспокоївся. Південніше Італії –о.Сицилія. (м.Сіракузи). Рим почав готуватися до війни за цей край. Але на Середземному морі володарем був Карфаген.

Місто Карфаген заснували в IX— VIII ст. до н. е. фінікійці в Пн. Африці (сучасний Туніс). Сильний торг. та військ. флот. Згодом Карфаген розмістив свої колонії на Африкан. узбережжі, підкорив фінікійські міста на Піренейському пів-острові (сучасна Іспанія) та чимало міст на островах. -виникла потужна морська держава. - суперник Риму на Середземному морі.

Пунічні війни,бо римляни називали жителів Карфагена пунами.

Перша Пунічна війна (264 — 241 pp. до н. е.). - через Сицилію. Почали римляни. Захопили деякі карфаген. міста. Але карф. флот прикривав з моря свої міста і громив італійські поселення на узбережжі.Але морську перевагу Карфагену Рим швидко здолав. Римляни винайшли нову тактику морс. бою. Свої кораблі вони оснастили містками з гаками. Підійшовши впритул до ворожого корабля, вони перекидали містки. - брати корабель на абордаж. Карфаген здався. 241 р. до н. е. було укладено мир. Карфаген - Римові Сицилію та ін.. о-ви, повернув полонених та сплатив контрибуцію.

Друга Пунічна війна (218—201 pp. до н. е.). Карфаген не мав наміру здаватися. Його військо очол. Ганнібал. Зібравши військо в Іспанії, Ганнібал - до Італії суходолом. Через Альпи. 15 років в Італії. Зайнявши Пн. Італію, він обминув Рим та пішов на південь Апеннінського піво-ва. – битва під Каннами(римляни програли). Римляни почали активно діяти на різних фронтах. Одна армія стояла проти Ганнібала, друга - на Піренеях, третя — на Сицилії. Таким чином, Ганнібалові було відріза-но всі шляхи для повернення назад.

Спочатку римляни відвоювали Сіракузи. (загинув Архімед). Потім -бої в Пд. Італії. Ганнібал – к-ка перемог, навіть здійснив похід на Рим, але не штурмував. На допомогу Ганнібалові через Альпи, рушило підкріплен-ня. Але римляни розбили. + висадилися біля Карфагену. Ганнібал мав вернутись. Та 202 р. до н. е. в битві біля Зама Сципіон завдав йому поразки. Ганнібал утік до Сирії. – римляни виграли.- мирний дог 201 р. до н. е. Карфаген втратив свої володіння поза межами Африки, передав Римові всі військ. кораблі та бойових слонів, контрибуцію.

Погляди римлян звернулися на схід. Тут головними супротивниками були Македонія та царство Селевкідів у Передній Азії. Ведучи безперервні вій-ни, Рим 146 р. до н. е. підкорив Македонію та Грецію та потіснив селевкідських правителів з Європи та частково Малої Азії.

Третя Пунічна війна (149-146 pp. до н. е.) Привід – нумілійський цар Масинісса оточив Карф., був союзником Риму. Карфагенці на нього напали.Рим побоювався Карагену. Катон-«Карфаген має бути зруйнований!» .Щоб не вступати у війну, карфагенський уряд намагався виконати усі вимоги Риму. Зрештою римляни зажадали, щоб пуни зруйнували власне місто та переселилися кудись подалі. - вирішили захищатися. – облога - римляни захопили Карфаген. –місто зруйнували.

48.Велика Французька революція кін 18 ст: етапи та значення.

ВФР (1789—1799) — протягом цього часу, республік устрій замінив абсолютну монархію у Франції, і спричинив до радикальних змін у фр. сусп. ФР- гол. переломний моментом в іст. зх демократії — як епоха переходу від віку абсолютизму і аристократії, до віку демократії і участі широких верств нас. в житті країни.

Історію Французької революції можна умовно поділити на 3 періоди:

І. 1789—1794рр Від поч. роботи Ген. штатів до страти Максиміліана Робесп'єра та його прихильників. У цей час було прийнято 2і консти, Фр.стала республікою, було страчено короля Людовика XVI, і набрали обертів масові страти ворогів республіки.

В цей період у Франції було 4 політ.партії: фельяни (за конституц. монархію), жирондисти (конституційні радикали), якобінці (радикальні демократи) і роялісти (були за абсолютну монархію).

ІІ. 1794—1799 .Від страти Робесп'єра до приходу до влади Наполеона Бонапарта. В цей час країною керувала Директорія. Впродовж всього існування Директорії політ сит залишалася нестабільною. На виборах 1797 р перемогли прибічники короля, а помірковані республіканці орг. держ. переворот, скинувши 2 з 5 членів Директорії. Вибори наст року мали привести до влади якобінців, але термідоріанці утримались на посадах, проте їх позиції значно ослабли. Екон. сит. - не стабільна: сист оподаткування не працювала, через кризу металічні гроші стали рідкістю, у Фр поч. п-д зниження цін після інфляції, який вдарив по сіл населенню.

ІІІ.1799—1804 - Від приходу Наполеона до влади до відновлення монархії після проголош. 1804 р.Фр. імперії. Директорію замінив інститут Консульства- авторитарний режим під управління 3 консулів, 1й серед який мав усю повноту влади.