Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори!!!.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
806.91 Кб
Скачать

12.Середньовічні міста:самоврядування(магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля.

Розвиток ремесла. Розвиток технології ремесел привів до вузької спеціалізації. Місто -центр, який обслуговував навколишню с\г округу. Ремесло остаточно відділилося від с\г. Потреба у с\г реманенті, збруї для коней, озброєнні, одязі, меблях та інших речах, які не могли забезпечити некваліфіковані сільські ремісники( ремесло не було осн. заняттям), розширювала ринки збуту за рахунок феодальних дворів та їх господарки.

Навколо лицарських замків виникають ремісничі поселення з торговиськами, які швидко розвиваються у міста. майже всі тогочасні міста виникали переважно на берегах великих і малих річок. Шляхи з твердим покриттям (т. з. „биті шляхи”) виникли пізніше -відновлення давніх римських доріг та будівництва нових з мостами, греблями та переправами.

Цехи і цеховий устрій. цехи. – замкнені організації ремісників, створ. для оберігання кредиту і монополії ремесла і спільного здійснення деяких життєвих потреб. Цехи об’єднали не тільки людей, зайнятих промисловим ремеслом. Будь яка міська професія вважалася ремеслом. А цех утворювався для захисту монополії певного ремесла. цехові статути - регламентував число майстрів , розміри майстерень (число підмайстрів та учнів), ціну виробів, правила перевірки якості, продажі сировини, оплати підмайстрів та учнів, їх утримання, а головне обороняв інтереси членів цеху, не допускаючи на міський ринок представників цієї професії, які не були членами цеху.

Перший сформований цех з’явився у 1061 р. (паризький цех свічників). Цехові орг. у Львові поч. виникати і розвиватись з XIV ст.

Цехи багато запозичили від гільдійських купецьких статутів. Цех=братство. Спільні обіди .

Учнівство тривало 1-3 роки. Підмайстром можна було прожити все життя. підмайстер мусив пройти практику в іншому місті, принести звідти рекомендаційний лист, а потім здати своєрідний екзамен – виготовити штуку.

Окрім податків і міських повинностей (участі в ремонті укріплень, мостів та доріг) цехи отримували завдання по обороні самих міст. Своїм коштом вони мали утримувати певну частину міських укріплень і обороняти їх. За це цехи отримали внутр. самовряд.

Підмайстри, які не могли з різних причин „визволитися” – організовували своє позацехове виробництво. - „партачі-на. „юридиках - частині міської території, яка на правах приватної власності належала різним феодалам або церкві. - захист від цехів, гарантовані замовлення за демпінговими цінами.

Торгівля. - об’єднувалися в окремі гільдії за напрямками та інтересами. Гільдії наймали судна, транспорт і охорону караванів. Торговий прибуток в кілька разів перевищував затрати. Особливо вигідною була торгівля з Візантією та арабським сходом і півднем. Розквітла торгівля на Середземному морі, а пізніше – на Балтиці. Почали розцвітати річкові порти.

Торговельний капітал народив банківський. Італійські банкіри стали відкривати філії у торгових центрах Європи і через розписки позбавляти своїх клієнтів від небезпечних перевозок золотої і срібної монети. - професію міняйл, які також переростали у банкірів.

Міське право. У ХІІ ст. почало складатися спеціальне міське право. Для більшості міст Німеччини, Центр.-Сх та Пн Європи його основою стало магдебурзьке право.( 1188 р. міщани Магдебургу – привілей). Воно сформоване на базі „Саксонського зерцала” (давнього середньонім. права) та постанов суду шеффенів Магдебургу. Міста отримали самоуправління (виборний магістрат у складі райців-консулів, які обирали бургомістрів), податковий і судовий імунітети (виборний суд лави на чолі з війтом, який мав право розгляду усіх судових справ аж до найтяжчих злочинів), право на земельну власність, різноманітні льготи в торгівлі та промислах (які оформлялися відповідними привілеями) та звільнення від повинностей на користь сюзерена (крім обозної). З ХІІІ ст. магдебурзьке -звичне.

Проживши у місті рік і маючи тут нерухомість, можна було стати громадянином міста.. Великі міста добивалися статусу імперських чи королівських і самі ставали своєрідними феодалами. Міста були поліетнічними і багатоконфесійними. Тогр-ремістичі і культ центри.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]