
- •Предмет і завдання психології як науки
- •2. Характеристика психічний явищ та їх різновиди
- •Психоаналіз як напрям зарубіжної літератури.
- •Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології
- •Когн1тивна психолог1я
- •Гуман1стична психолог1я
- •М1сце в психолог1ї
- •8.Основні галузі сучасного психологічного знання.
- •9.Методи науково-психологічних досліджень
- •10. Психіка як властивість нервової системи та мозку.
- •12.Нервові процеси та сигнальні системи у функціонуванні психіки.
- •17.Психологічна структура людської діяльності:
- •18.Основні види діяльності.,,,:
- •30. Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
- •41. Характеристика базових емоцій
- •42. Характеристика емоційних станів людини
- •43 Почуття, їх види, роль у духовному розвитку людини.
- •44 Воля, її психологічна сутність, функції.
- •45 Характеристика вольової дії, її основні фази та етапи.
- •46 Вольові якості особистості, їх виховання та розвиток.
- •47 Темперамент людини та його фізіологічні основи.
- •48 Характеристика видів темпераменту.
- •49 Вплив темпераменту на діяльність людини
- •50 Характер, його психофізіологічні основи, риси, передумови формування
41. Характеристика базових емоцій
Список базових емоцій, що запропонував Екман (1972):
Гнів, Огида, Страх, Щастя, Журба, Здивування
Проте в 1990 Екман розширив список базових емоцій, ступенів позитивності та негативності емоцій. Не всі ці емоції висловлюються лицьовими м'язами. [2]. Оновлений список емоцій:
Забава, Зневага, Вдоволення, Збентеження, Хвилювання, Провинність, Гордість за досягнення, Полегшення, Задоволення, Сенсорне задоволення, Сором.
Гнів
Гнів - бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього. Гнів — це злісний стан душі. Буває три види гніву:
гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямованим на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів.
гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті.
гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи.
Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.
Страх
Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха.[1] З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом. В теорії диференціальних емоцій К. Изарда страх віднесений до базових емоцій, тобто є природженим емоційним процесом, з генетично заданими фізіологічним компонентом, строго певним мімічним проявом і конкретним суб'єктивним переживанням.[3] Причинами страху вважають реальну або уявну небезпеку. Страх мобілізує організм для реалізації уникаючої поведінки, утікання.[4]
Страх може бути описаний різними термінами в залежності від вираженості. Переляк, жах, манія переслідування, комплекс переслідування.
Професор Ю. В. Щербатих поділяє всі страхи на три групи: Біологічні, Соціальні, Екзистенційні.
Щастя
Ща́стя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність.
Стан щастя можна вивчати за допомогою доступних методів медичного обстеження. Так було встановлено[1], що за стан щастя відповідає активність кори лівої передлобної частки головного мозку. Також йдеться про «гормони щастя» - т. зв. ендорфіни.
Здивування
Здивування — когнітивна емоція, що виникає при виникненні несподіваної ситуації.
При здивуванні м'язи різко скорочуються. Це досить нестабільне почуття; воно швидко приходить і швидко зникає. Його основна функція — допомогти людині підготуватись до реакції на нову чи несподівану подію і на наслідки цієї події. З точки зору еволюційного розвитку це дуже важлива емоція, що володіє сильною психологічною інерцією, направлена на виживання виду.
Здивування звільняє нервову систему від емоційного навантаження, яке шкодить пристосуванню до несподіваної зміни навколишнього середовища.