- •5. Первинне та похідне виникнення держави
- •7. Правове регулювання та його особливості
- •17 Інституалізація державної влади та механізм держави
- •25 . Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26. Система права та її компоненти
- •27. Поняття галузі права та їх класифікація
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та ознаки правовідносин
- •31.Поняття правосвідомості та її структура
- •32.Правова культура та її рівні
- •38) Правосуб'єктність (праводієздатність) — це здатність бути суб'єктом права.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •56Предметна дія правової норми
- •73. Соціальна цінність права
- •74. Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей ( не повністю!! не знайшла)
- •81 Обєктивно протиправна поведінка
- •84 Поняття та основні вимоги законності
- •88. Атрибути та ознаки держави
- •92 Зміст поняття форма держави
- •94.Статика та динаміка держави
- •103. Соціальна держава, її ознаки та функції
- •104. Правова держава та верховенство права
25 . Нормативно-правовий акт як джерело права.
Нормативно-правовий акт - основне джерело права сучасної держави. У ньому міститься більшість правових норм, що регулюють найбільш соціально значимі суспільні відносини. Нормативно-правовий акт має общерегулятівний характер, а правові норми, що містяться в ньому, на відміну від інших джерел права, є конкретними, досить визначеними і носять, як правило, загальний характер.
У сучасних державах нормативно-правовий акт являє собою найпоширеніше джерело права. Він установлює, змінює, скасовує норми права, уводить їх у дію. Основними суб'єктами права, які приймають і видають нормативно-правові акти, є відповідні правотворческие органи держави. Вони приймають і видають нормативно-правові акти на основі й у межах своєї компетенції.
Існує чимало класифікацій нормативно-правових актів, які показують різноманітність їхніх форм і змісту.
Залежно від суб'єкта правотворчості всі нормативно-правові акти поділяються на:
нормативно-правові акти державних органів;
нормативно-правові акти недержавних суб'єктів(органів місцевого самоврядування, профспілок, акціонерних товариств тощо);
сумісні нормативно-правові акти державних органіві недержавних суб'єктів;
нормативно-правові акти безпосередньоїправотвор-чості народу (суспільства).
Залежно від сфери дії нормативно-правові акти поділяють на загальнодержавні та локальнінормативно-правові акти.
Залежно від строку дії, нормативно-правові акти класифікуються як акти невизначено-тривалої дії та тимчасові акти.
26. Система права та її компоненти
Система права — це об'єктивно зумовлена внутрішня структура права, що складається зі взаємопов'язаних норм, логічно розподілених по галузях, підгалузях та інститутах.
Системність права означає, що воно є цілісним утворенням, що складається з безлічі елементів, що перебувають у певному зв'язку між собою
Основні структурні елементи системи права: норма права;інститут права;підгалузь права;галузь права.Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, який визнає і охороняє держава, і з якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права. Інститут права — це відокремлена група правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду. Інститут права є першим рівнем поєднання правових норм. Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін. Галузь права — це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
27. Поняття галузі права та їх класифікація
Галузь права - це така система якісно однорідних юридичних норм, яка регулює певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Галузі права можна класифікувати за різними підставами: > залежно від предмета і методу правового регулювання - конституційне (державне) право; адміністративне право; фінансове право; земельне право; економічне (господарське) право; цивільне право; сімейне право; трудове право; екологічне право; аграрне право; цивільно-процесуальне право; житлове право; пенсійне право; кримінальне право; кримінально-процесуальне право; виправно-трудове (виконавче) право; міжнародне право; космічне право;> за місцем, яке галузі права займають у правовій системі:1) основні - конституційне, цивільне, трудове і т. д.;2) комплексні - екологічне, господарське право.
Крім того, основні галузі права поділяються на:s профілюючі (традиційні);s процесуальні;s спеціальні.
Профілюючі галузі - утворюють основну, обов'язкову частину системи права (конституційне, кримінальне, цивільне). Процесуальні галузі - утворюють порядок застосування матеріального права (кримінальний, цивільний, арбітражний та інші процеси). Спеціальні галузі - на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для того чи іншого виду суспільних відносин (земельне, сімейне, фінансове право).Критеріями розподілення норм за галузями права є: предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом);метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів, прийомів і методів).
28. Інститути права та їх особливості.
Інститут права— впорядкована сукупність правових норм, яка регулює певний вид(групу) суспільних відносин. Інститут права в першу чергу — структурний підрозділ галузі права, дрібніша в порівнянні з галуззю сукупність юридичних норм.
Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ. Наприклад, галузь конституційного права — «інститут громадянства», «інститут виборчого права» та ін. Галузь цивільного права — інститути «купівлі-продажу», «представництва», «спадкування», «відшкодування шкоди», «дарування» та ін. Галузь кримінального права — інститут «необхідної оборони», інститут «крайньої необхідності», інститут «затримання особи, яка явно вчинила суспільне небезпечне діяння» та ін. Галузь екологічного права — інститут права власності на природні ресурси і об'єкти, інститут природокористування, інститут правової охорони природних ресурсів і навколишнього середовища і т.д.
Ознаки:однорідність соціального змісту;юридична єдність правових норм;нормативна відособленість, тобто відокремлення створюючих правовий інститут норм у главах, в розділах інших структурних підрозділах закону; повнота регульованих відносин.
Наведемо класифікацію інститутів права.
Інститути права за сферою поширення (або за складом): галузеві (інститут спадкування); міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності). Інститути права за функціональною роллю: регулятивні (інститут міни); охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні: матеріальні (інститут підряду); процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузях.