6. Причини змін загальної суми власних оборотних коштів.

ВОК = Власний капітал – Необоротні активи.

Наявність ВОК, добто його додане значення є мінімальною умовою фінансової стійкості.

Загальноприйнятою формулою визначення ВОК (інші назви цього показника – робочий капітал; капітал, що функціонує) є різниця між оборотними активами підприємтва та його короткостроковими зобовязаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобовязань та необоротними активами. Отже, ВОК є частиною обігових коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобовязань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоча вони не є такими. Показник ВОК характеризує ту частину власного капіталу підприємства, ка є джерелом покриття поточних активів.

Причиною зменшення величини ВОК за певний період можуть бути: ріст необоротних активів ( наприклад, додаткова купівля устакування або ж його покращення або оновлення, що призвело до збільшення вартості необоротних активів ). Також на величину ВОК обротних коштів впливає величина оборотних активів. Останні в свою чергу змінюються відповідно за умови зростання або зменшення запасів (виробничих запасів, запасів готової продукції тощо), зменшення або збільшення дебіторської заборгованності.

Також причиною зміни величини ВОК може стати зростання короткострокової дебіторської заборгованності (наприклад, таких її статтей, як кредити банків, кредиторська заборгованність або будь які зміни в поточних зобовязаннях за розрахунками та довгостроковими зобовязаннями ). Зростання кредиторської заборгованності зменшує величину ВОК, і навпаки.

Наступним фактором зміни ВОК підприємства може стати зміна Власного капіталу підприємству. Його зростання, наприклад, за рахунок додаткової емісії або збільшення статті нерозподілений прибуток, призведе до збільшення ВОК. В той же час зменшення власного капіталу відповідно зменшить ВОК.

7. Сутність та причини банкрутства підприємства.

Б – нездатність п-ва фінансувати поточну операц.діяльн. і погасити теперішню заборгованість.

1. реальне(повна непспром. п-ва відновити свою фін. стабільність через втрату кап. в найближчий період).

2. фіктивне (неправдиве оголошення підпр.банкротом).

3. технічна неплатоспроможність (через суттєву прос рочку керд заборгованості).

4. навмисна неплатоспроможність (створена штучно).

Причини:

1. Зовнішні (економ., політ, демограф., заг. рівень культури, між нар. ситуації).

2. Внутр. (дефіцит ВО акт., недосконалість механізму ціноутворення, відсутність контролю за договірними відносини.)

Ознаками можливого банкрутства п-ва є: падіння ринкової ціни цінних паперів п-ва; зниження потоку грошових надходжень від виробничої і фінансової діяльності та зниження доходів; п-во працює у галузі, де велика імовірність банкрутства; п-во недавно почало своє функціонування; зменшення сум дивідендів.

Виробничі і фінансові аспекти, що вказують на фінансові труднощі п-ва: неможливість отримання додаткових фінансових ресурсів; нездатність погасити прострочені зобов’язання; погана система фінансової звітності; переміщення сфери діяльності в галузі, не пов’язані з основним бізнесом п-ва; нездатність п-ва контролювати свої витрати; високий рівень конкуренції.

З моменту визнання п-ва банкрутом в першу чергу припиняється підприємницька діяльність боржника, до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном боржника; вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов’язань банкрута і припиняється нарахування пені та відсотків на усі види заборгованості боржника. Кошти, вилучені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів таким чином: у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою; витрати, пов’язані з виплатою вихідної допомоги працівникам банкрута, в т.ч. відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді і з робітниками ліквідаційної комісії.

8. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

Різні напрямки основної діяльності підприємства, що пов’язані з вироб-ництвом та реалізацією продукції — товарів, робіт, послуг (далі — про-дукції), а також фінансової та інвестиційної діяльності дістають оста-точну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Ці показники подаються в розд. І “Фінансові результати” “Звіту про фінансові результати”

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Прибуток (ПБ) - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Загальним фінансовим результатом є валовий прибуток.

Значення прибутку зумовлене тим, що з одного боку воно залежить в основному від якості роботи підприємства, підвищує економічну зацікавленість його працівників в найбільш ефективному використанні ресурсів, оскільки прибуток основне джерело виробничого і соціального розвитку підприемства, а з іншого боку вона служить найважливішим джерелом формування державного бюджету. Постійне збільшення чистого прибутку — це стале джерело фінансування розвитку вироб­ництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення ре-зервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб пра-цівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток — найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чи-стим прибутком визначається прийнятний для інвестора рівень дохід-ності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіан­тами напрямку інвестування (за умови порівнянного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприєм-ства, що відбито у формі № 4 “Звіт про власний капітал” фінансової звітності. Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризи-ку, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додатко­вого розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.

Розрізняють такі напрямки аналізу:

• зміни_показників_за_розглядуваний_період_(горизонтальний_ана­ліз);

• структури показників та їх змін (вертикальний аналіз).

Аналіз складу і динаміки балансового прибутку

Балансовий прибуток включає в себе результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Враховуючи неоднорідний якісний склад балансового прибутку, аналіз розпочинається з порівняння його фактичної суми з планом та минулим роком за основними його складовими частинами. При аналізі необхідно також вивчити динаміку балансового прибутку. При цьому необхідно врахувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку корегують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію в середньому по галузі, а затрати по реалізованій продукції зменшують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за період, що аналізується.

Аналіз рентабельності Рентабельність – це показник, який характеризує рівень прибутковості. (див.шпору про рентабельність).

Аналіз прибутку від реалізації продукції та факторів, які на нього вплинули

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають фактори зміни його суми. Аналіз виконання плану прибутку від реалізації продукції необхідно розпочати з перевірки обгрунтованості планових показників собівартості та прибутку, випуску та реалізації продукції. Це дасть можливість встановити причини відхилень фактичного прибутку від реалізації від планового.