8.Форми й види страх майна сг-підприємств

Сільськогосподарське підприємство має право страхувати будь-яку частину свого майна за повною вартістю (вибіркове страхування). Окремо від власного майна можуть страхуватися основні фонди, що передані в оренду іншим підприємствам та організаціям.

У разі страхування майна підприємств вирізняють два типи договорів:

а) страхування від вогню, удару блискавки, вибуху;

б) комплексне або розширене страхування «від вогню та інших випадків», яке включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган;повінь; град, злива; осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі;туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування).

Об’єктом у цьому стр-ні є будівлі, споруди машини, обладнання, с/г техніка, сировина, інвентар, передавальні пристрої, насіння, корми, продукція і інші матеріальні цінності. Риболовецькі госп-ва можуть страхувати також судна та засоби лову.

Стр сума за матеріалами, кормами, нас-ням, гот пр-цією та ін мат цінностями визн-ся у договорі с-ня, але не більше їх балансової вартості. ОЗ прийм-ся на с-ня за договірною ціною, але не більше їх залишкової вар-ті. Будівлі, обл-ня м/бути прийняті на с-ня у сумі, менщій їх баланс варт-ті. Тоді всі об’єкти відпов виду майна вваж-ся застрах-ми в тому % їх баланс варт-ті, в якому їх узято на стр-ня вцілому. Як пр, у цьому виді стр-ня встан-ся франшиза.

Стр платежі визнач-ся в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на стр-ня. Стр платежі мають бути сплачені у повному обсязі або в розмірі не меншеяк 50% річної суми зі стр-ня будівель та ін майна с/г підпр-тв до вступу договору с-ня в дію, але не пізніше 30 днів з дня його пілисання.

Договір с-ня укладається на підставі письмової заяви с/г підпр-ва. Невіддільною частиною договору є розрах-квартості майна та стр платежів. Договір м/бути укладений або на все майно, або на окремий його вид. Майно, що надійшло до страхув-ка в період дії договору, вваж-ся автом-но застрах-ним, а те, що вибуло, - вилученим зі страх захисту без зміни стр суми і стр платежів.

9.Обовязк мед страх:сутність, визн страх внесків та страх резервів

МС як важливий елемент с. медицини існує у 2 формах – обов`язковій і добровільній. Обов`язкове МС поширене, як правило, в тих країнах, де переважне значення має суспільна охорона здоров`я. Там МС набуває рис соціального стр-ня, бо воно визначене законодавчо, координується держ. стр-рами, а с. платежі мають хар-р податку.

Принципи обов`язкового МС: загальність, державність, некомерційність (тобто прибуток може виникати, але він не є засобом збагачення і спрямовується на використання державою).

Об`єктом МС є життя і здоров`я громадян. Мета проведення МС: забезпечення громадянам у разі виникнення с. випадку одержання мед. допомоги за рах. накопичених коштів і фінансування профілактич. заходів.

Стр. подією у МС вважається звернення застрах. особи під час дії ДС до мед. установи (з передбачених у договорі) у разі гострого захворювання, травми або ін. нещасних випадків за допомогою у вигляді надання мед. послуг у межах їх переліку, передбаченого у ДС.

Страховики: незалежні СКо (с. медичні Ко), які мають ліцензію на проведення МС і здійснюють свою діяльність на основі договорів про співроб-во із мед. організаціями. Страхувальники: юр. особи (для своїх працівників) і держава (для непрацюючого н-ня). Застраховані: працююче і непрац. населення, на користь якого уклад. ДС.

Суб’єктом обов мед сня м/бути і фонд охорони здоров’я, який ств-ся державою разом з ін суб’єктами тср відносин для здійснення контролю за д-стю СК і мед установ, викор-ням коштів тощо.

Головна особливість: сплата с. внесків страхувальниками здійснюється у встановлених розмірах і у встановлений час, а рівень стр забезп-ня є однаковим для всіх застрахованих. Також передбачається, що сплата с. внесків при стр-ні працюючого населення може бути покладена як на підприємство, так і на працівників; частка кожної зі сторін залежить від конкретних ек. умов проведення такого стр-ня та вартості мед. обслуговування.

За рах. таких внесків формується с. фонд, яким керує держава (не СКо!). Відшкодування витрат на лікування застрах-х у разі с. випадку здійснюється на мінімально необхідному рівні і не може бути здійснене шляхом виплати грошей безпосередньо застрахованому (тільки цільова мед. допомога).

Система ОМС зобов’язує страхув-ків укладати відпов договори, за якими вони мають право на отрим-ня мед послуг, перелік і обсяг яких установлено програмою ОМС, у мед закладах, включених до сис-ми ОМС. Стр-к видає страхув-ку стр договір, а застрах-му - стр поліс, який підтверджує право гром-на на отримання мед допомоги у межах програми ОМС.