29.Гарантійне та довірче ст-ня кредитних ризиків.

З метою захисту кредитно-фінансової сфери діяльності юридичних осіб проводиться страхування кредитних ризиків— ризику неплатежу і ризику настання відповідальності позичальника за неповернення кредиту.

Найбільш поширеним видом страхування кредитів є страхування “делькредере”, яке полягає в тому, що страховик за визначену страхову премію бере на себе зобов’язання у разі неповернення кредиту страхувальникові погасити його замість третьої особи, що взяла кредит.

Делькредере страхування складається з двох груп страхових відносин:

1. Страхування товарних кредитів.

2. Страхування фінансових кредитів.

Економічний зміст страхової гарантії полягає в тому, що страховик за отриману страхову премію бере на себе, замість боржника, роль гаранта оплати повної заборгованості позичальника у визначених термінах на користь застрахованого.

При гарантійному страхуванні суб’єктами страхових відносин є:

– кредитор – суб’єкт, на користь якого має бути виконане зобов’язання і який одночасно є застрахованим та бенефіціаром страхової гарантії;

– позичальник – суб’єкт, що зобов’язаний повернути борг (страхувальник);

– гарант – страховий заклад, який гарантує виконання зобов’язань (страховик).

Предметом страхового захисту в умовах гарантійного страхування є: банківські позики, митні податки та збори, суми компенсацій за невиконання умов контракту, суми авансів, що підлягають поверненню тощо.

Особливим напрямком страхового захисту у гарантійному страхуванні є страхування фінансових гарантій.

Кредити видані під різні фінансові гарантій, об’єднуються у дві групи:

– Кредити повернення яких гарантується нерухомістю або іншим майном позичальника.

– Кредити, повернення яких гарантується фінансовими борговими зобов’язаннями.

При гарантійному та делькредерному страхуванні існує два способи надання страхового захисту:

– одноразовий – застосовується стосовно окремої кредитної операції, яка потребує страхової гарантії;

– багаторазовий, оборотний – страхування проводиться щодо загальної кількості операцій, які можуть бути здійснені одним боржником протягом часу дії угоди про гарантійне страхування.

Страховим випадком вважаються збитки страхувальника вна­слідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов’язків, передбачених кредитним договором.

Страховий платіж залежить від характеру кредиту, діяльності позичальника, мети використання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника.

Страхова сума вираховується з суми кредиту (позики) та відсотків за користування кредитом. Ці дані містяться у кредитному договорі між страхувальником і позичальником.

Варто зазначити, що межа відповідальності страховика становить від 50 до 90% суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених до говором кредитування.

Загальна сума страхових виплат за страховими випадками не може перевищувати страхової суми за договором страхування.

30.Ст-ня кредитних ризиків

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит, існують специф банк ризики, що стос-ся зберігання грошей, ЦП, дорогоцін металів та каміння. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування.

Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:

1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фінансовий кредит;

2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;

3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;

4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувальника – це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна виділити відповідні види страхування, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

• фін кредит:

– страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;

– страхування кредитів (страхувальником виступає кредитор);

• авансовий і товарний кредит:

– страхування експортних комерційних кредитів;

– страхування на випадок невиконання зобов’язань контрагентом;

• гарантований кредит:

– страхування виданих і прийнятих гарантій (поручительств);

– страхування заставленого майна.