Сенсорні функції спинного мозку

Чутливими ядрами спинного мозку є його задні роги. Аксони клітин спинномозкових вузлів входять у складі задніх корінців до спинного моз­ку та установлюють синаптичні зв'язки з нейронами заднього рогу.

Сюди надходить аферентні імпульси від різних рецепторів соми: тактильних рецепторів шкіри, больових рецепторів, хеморецепторів, пропріорецепторів, а також від розташованих у внутрішніх органах інтерорецепторів.

Більшість цих нейронів на рівні свого сегмента віддає колатералі, що йдуть до мотонейронів передніх рогів або до вставних нейронів. За допомогою вставних нейронів вхідна аферентна інформація передається до вище- і нижчерозташованих сегментів, до нейронів вегетативної системи в бічні роги спинного мозку.

Частково імпульси від рецепторів тактильної чутливості, вібрації, інтерорецепторів можуть надходити прямо в довгастий мозок, не утворюючи синапсів у спинному мозку (по пучках Голля і Бурдаха).

Вхідна аферентація є основою формування відповідного відчуття. Для цього нервові імпульси, що ввійшли через задні корінці у спинний мозок, через посередництво вставних нейронів (а частково - і безпосередньо) висхідними шляхами піднімаються у різні структури го­ловного мозку.

На рівні спинного мозку здійснюється контроль висхідних імпульсів, завдяки чому не всі імпульси піднімаються до вищих центрів.

На нейронах спинного мозку поряд зі збудливими є велика кількість гальмівних си­напсів. У результаті тут можуть виявлятися явища конвергенції і дивер­генції, сумації й оклюзії. Це й зумовлює загасання потоку імпульсації, що надійшла у спинний мозок, або її передавання на вищі відділи ЦНС - до ядер стовбура мозку, таламуса, мозочка.

Таким чином, уже на рівні спинного мозку формуються досить складні рефлекторні реакції, як соматичні, так і вегетативні. Крім того, у спинно­му мозку завдяки великій системі проміжних нейронів відбувається взаємодія вісцеральних і соматичних аферентних сигналів, що забезпечує складні пристосувальні реакції.

Сенсорні функції стовбура мозку

До утворів стовбура мозку надходять імпуль­си від:

• тактильних рецепторів шкіри тулуба й лиця,

• пропріорецепторів ру­хового апарату,

• рецепторів вестибулярного апарату.

Їхня взаємодія за­безпечує можливість точної оцінки розташування організму і його окремих частин стосовно сил земного тяжіння, а також стану майже всіх структур моторної системи (м'язів, суглобів). Завдяки наявності широкої мережі контактів стовбур мозку задіяний у формуванні відповідних мо­торних рефлексів.

По аферентних волокнах V, VII, IX, X пар черепних нервів ( вони мають парасимпатичні вузли) до стовбура мозку надходить інформація від рецепторів внутрішніх органів грудної і че­ревної порожнини, порожнини рота, трахеї, гортані, стравоходу. Ці аференти беруть участь у рефлекторних реакціях внутрішніх органів на різні подразники внутрішнього і зовнішнього середовища, забезпечуючи регулювання дихання, кровообігу, травлення тощо.

Тут же відбувається поєднання різного типу реакцій між собою. Наприклад, зміна дихання і кровообігу під час виконання м'язової роботи є наслідком поєднання соматичних та вегетативних рефлексів, а зміна кровообігу протягом різних фаз дихального циклу є прикладом узгодження різних вегетативних функцій.

Принципи аналізу отриманої інформації у стовбурі мозку такі ж, як і в спинному мозку, тобто менш важлива інформація може загальмовуватися, а важливіша - обробляється і передається далі у вищі відділи ЦНС.

Особ­ливо важливе значення в обробці аферентації у ділянці стовбура належить ретикулярній формації, яка задіяна у регулюванні й інших відділів ЦНС.