Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія дистантних аналізаторів Документ Mic...doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.03 Mб
Скачать

V. План та організаційна

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .

П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.

2.

3.

Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.

Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

  1. Поняття про сенсорні системи та аналізатори.

  2. Зорова сенсорна система

  3. Слухова сенсорна система.

  4. Вестибулярна сенсорна система

Заключний етап

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки .

ІІ

ІІ

ІІ

ІІ

Міждисциплінарна лекція .

Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .

Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .

Навчальна література,

завдання , питання .

Домашнє завдання

Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»

5 %

( 5 хв ) .

90 %

(70 хв ).

5 %

( 5 хв) .

VI. Зміст лекційного матеріалу

( розгорнутий конспект ) .

Організм перебуває в постійному контакті із зовнішнім середо­вищем. Щоб під­тримати свій гомеостаз та забезпечити адекватні реакції на зміни зовнішнього середовища (отже, забезпечити своє існування), орга­нізму потрібна інформація. Для цього в процесі еволюції сформува­лися спеціальні системи, які одержали назву аналізаторів.

Усю інформацію про навколишній світ і про власне тіло людина одер­жує за допомогою аналізаторів. Опрацювання сигналів, що надходять від органів чуття, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника, дію якого сприймають наші органи чуття, у відчуття і сприйняття, у феномени і зміст свідомості.

Та частина функцій ЦНС, що забезпечує сприйняття й обробку подразнень, належить до сен­сорних функцій (від лат. sепsиs - чуття, відчуття).

Сенсорні (за І.П. Павловим - аналізаторні) системи сприймають та об­робляють подразники найрізноманітнішої модальності.

Виділяють п'ять основних видів відчуттів:

  • око - бачить,

  • вухо - чує,

  • шкіра - відчуває,

  • язик -розрізняє смак,

  • ніс – нюхає,

  • сен­сорна система, що сприймає положення тіла та його окремих частин у прос­торі.

Крім того, добре відомо, що у внутрішніх органах існують різні сен­сорні системи, які реагують на тиск, розтягування, хімічні подразники. Варто вказати і на наявність ще однієї, дуже важливої системи, яка відповідає за больову чутливість.

За допомогою органів чуття ЦНС може виділяти окремі види відчуттів. Наприклад, шкірні органи чуття здатні відрізнити зіткнення з теплим чи холодним предметом, гладеньким чи шорстким, нерухомим чи вібруючим тощо.

У цілому функціональне призначення сенсорних систем може бути зве­дене до:

а) запуску рефлексів, тому що вони є аферентною ланкою рефлек­торної

дуги;

б) формування відчуттів;

в) забезпечення неспецифічної ак­тивації ЦНС.