
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Поняття про сенсорні системи та аналізатори, їхня структурно-функціональна організація. Провідниковий та кірковий відділи сенсорної системи, функціональна характеристика.
- •Класифікація рецепторів
- •Загальні властивості рецепторів
- •Сенсорні функції спинного мозку
- •Сенсорні функції стовбура мозку
- •Сенсорні функції таламуса
- •Сенсорні функції кори великого мозку
- •Неспецифічні системи мозку
- •Ретикулярна формація
- •Аміноспецифічні системи мозку
- •Взаємодія сенсорних систем.
- •Будова ока
- •Ядро ока.
- •Оптична система ока
- •Акомодація ока
- •Оптичні недосконалості ока
- •Аномалії рефракції ока
- •Срийняття та обробка сигналів у сітківці
- •Механізм збудження фоторецепторів
- •Обробка зорової інформації у нейронах сітківки
- •Передачу сигналів по нейронах сітківки можна описати за такою схемою:
- •Сприйняття кольору Трикомпонентна теорія Юнга та Гельмгольца.
- •Теорія опонентних кольорів (Герінг).
- •Світлова і темнова адаптація
- •Сприйняття простору
- •Слухова сенсорна система
- •Функції зовнішнього і середнього вуха
- •Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
- •Розпізнавання висоти тону
- •Розпізнавання сили звуку
- •Існує декілька теорій звукосприйняття.
- •Аналіз звукових сигналів проводиться за певними параметрами.
- •Обробка звукової інформації у центральній нервовій системі
- •Слухова орієнтація у просторі
- •Отолітовий апарат
- •Півколові канали
- •Центральні відділи вестибулярної системи
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Срийняття та обробка сигналів у сітківці
Сітківка є внутрішньою оболонкою ока і побудована з 10 шарів клітин. Тут розташовані фоторецептори (палички і колбочки), кілька видів нервових клітин та шар пігментних клітин.
Палички забезпечують сприйняття білого світла, а за допомогою колбочок ми сприймаємо кольори.
Зовнішнім шаром сітківки є пігментний шар. Пігментний шар, представлений фусцином (поглинає світло і запобігає його віддзеркалюванню та розсіюванню). Напрямок розташування кристалів фусцину (октаедри) і відповідно різне заломлення світових променів надає різного забарвлення очам.
У пігментному шарі сітківки міститься чорний пігмент - меланін, що бере активну участь у забезпеченні чіткого бачення. Пігмент, поглинаючи світло, перешкоджає його відображенню від стінок і потраплянню на інші рецепторні клітини. Участь пігменту наочно видно в альбіносів, людей з вродженою його відсутністю; у них через зіницю видно червоні судини. У яскраво освітленому приміщенні альбінос втрачає здатність виразно розрізняти предмети. Крім того, пігментний шар містить велику кількість вітаміну А, який бере участь у ресинтезі зорових пігментів. Тому за умови недостатнього надходження в організм вітаміну А може розвинутися так звана куряча сліпота - погіршення зору за умови поганого освітлення.
Фоторецептори:
палички - рецептори сутінкового (присмеркового) зору - мезопічне бачення при слабкому освітленні (низька гострота зору, ахроматичне сприйняття - "уночі всі кішки сірі") та скотопічне або нічне бачення - при пороговому і надпороговому освітленні (зводиться тільки до відчуття світла);
колбочки - рецептори кольорового бачення - фотопсичне бачення.
Шар рецепторів в оці людини складається приблизно з 120 млн паличок і 6 млн колбочок.
Вони відрізняються за зовнішнім виглядом, місцем розташування на сітківці і функціональним призначенням. Максимальна щільність колбочок спостерігається у центрі жовтої плями: чим далі від жовтої плями, тим щільність колбочок знижується, а щільність паличок зростає.
Кожен фоторецептор складається з:
світлочутливого зовнішнього сегмента, що містить зорові пігменти і ядро,
внутрішнього сегмента з великою кількістю мітохондрій та інших субклітинних структур,
синаптичного тіла.
Зовнішній сегмент палички складається приблизно з 400-800 тонких дископодібних пластинок. Диск представлений подвійною мембраною, з молекулами білка якої зв'язаний зоровий пігмент - родопсин.
Приблизно таку ж структуру має і зовнішній сегмент колбочок, але їх мембранні структури утворюють складки. З мембраною складок пов'язані зорові пігменти.
Колбочки розрізняються за наявністю трьох типів зорового пігменту:
йодопсину ( цианолабу),
хлоролабу і
еритролабу.
За своєю структурою усі зорові пігменти дуже близькі, але розрізняються за чутливістю до дії певної довжини хвилі.
Світло, потрапляючи на колбочки і палички, пройшовши через усі шари сітківки, викликає в них ланцюг фотохімічних реакцій з виникненням у рецепторній клітині рецепторного потенціалу зовнішнього сегмента.
У темряві зоровий пурпур регенерує ( відновлюється).