45. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття

Проблема буття — одна з перших проблем, які намагалась розв'язати філософія. Поняття «буття» дуже часто фігурує в нашій мові.

Філософія, на відміну від буденної свідомості, порушує проблему буття свідомо, намагається з'ясувати смисл, який людська культура вкладає в це поняття. Вчення про буття називається онтологією (грец. on, ontos — суще і logos — поняття, розум).

Найважливіші аспекти представлення буття у сучасній науковій картині світу.

1. По-перше, буття постає переважно в динамічному, а не статичному вигляді.

2. По-друге, буття постає у системних окресленнях, тобто в окресленнях зв’язку “всього з усім”.

3. По-третє, до сучасної наукової картини світу входить будова проявів буття: мікро-, макро- та мегапроцеси.

4. По-четверте, багаторівневість проявів буття демонструє себе ще й еволюційно, що межує з оцінними підходами.

5. По-п'яте, сучасна наука докорінно змінила попередні уявлення про взаємозв'язок суб'єкта та об'єкта.

Класифікація філософських позицій на основі розуміння вихідних характеристик буття:

• монізм — розуміння буття як єдиного у своїй основі;

• дуалізм — визнання двох коренів буття — матеріального та духовного—рівноправними і взаємодіючими;

• плюралізм — розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей, процесів і явищ;

• субстанціалізм — визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність;

• реїзм — позиція, згідно з якою немає ніяких сутностей поза речами;

• організм (або організмизм) — позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму, тобто внутрішньо пов'язана так, що окремі елементи не мають у ній самостійного значення;

• механіцизм — позиція, згідно з якою елементи світобудови пов'язані суто зовнішньо, тобто механічно;

• динамізм (діалектизм) — коли світ постає рухливим;

• статичність — світ у своїй основі незмінний.

46. Буття матеріального. Сутність матерії.

Усе розмаїття форм буття звично зводять до двох його аспектів: буття матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування.

Категорія матерії є фундаментальним філософським поняттям, яке розвивалось, уточнювалось упродовж всієї історії філософії. Матеріалісти античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей, останнім неподільним елементом, за межами якого нічого не існує. Зрештою в межах діалектичного матеріалізму сформувалось таке поняття матерії, яке не ототожнювалось із жодною з фізичних форм і видів, а включало лише дві вимоги — бути об’єктивною реальністю і відображуватись у людській свідомості та відчуттях, існуючи незалежно від них.

Матерія наділена рядом властивостей: вона скінченна і нескінченна, перервна і неперервна, структурна, перебуває у стані руху, існує в просторі і часі.

Нині відомі кілька видів матерії — речовина, антиречовина, поле, фізичний вакуум. Розрізняють також ряд структурних рівнів її організації: мікросвіт, макросвіт і мегасвіт. Ці структурні рівні диференційовані згідно з масштабами людини, її світосприйняттям та світовідчуженням. Існують концепції структурування матерії на засадах її складності: системи неживої природи (елементарні частки, молекули, мікроскопічні тіла, космічні системи різних рівнів тощо) і біологічні системи (вся біосфера від мікроорганізмів до людини), соціально організовані системи (людина, сім’я, різні форми колективності, об’єднання і організації, класи, партії, нації, держава, суспільство, людство в цілому).