11. Філософські погляди Анаксімена і Геракліта.

Анаксімен - початком усього сущого з його тчкі зору ,

вважається повітря. Завдяки повітрю виникає і існує світ . Через те ,

що повітря має здатність згущатись і розріджуватись , утворюється вітер, хмари, земля , вогонь . У філософському погляді важлива

теза про єдність мікро і макро космосу . Згідно з тим , як душа

наша є повітрям і утримує нас від розпаду , так і космос

обгортається діханням повітря . Тим самим людина подібнюється малому Всесвіту такомуж цілісному , різнобічному , як і великій

космос – світ в цілому .

Першоосновою всіх речей вважав повітря, яке, за

Анаксіменом, є безмежним, всюдисутнім, перебуває в стані вічного руху. Всі речі, за Анаксіменом, утворюються з повітря завдяки його згущенню і розрідженню. Анаксімен уперше розрізнив планети і

зірки та зробив спробу дати природничо-наукове пояснення

затемнення Сонця і Місяця, а також явища випадання снігу і граду.

Геракліт - вбачав першооснову світу в вогні . Світ єдиний з усього , що існує –твердив Геракліт, - не створений ніким з богів і ніким з людей . Він був , є і буде вічноживим вогнем , що закономірно спалахує і закономірно згасає. В цьому пасажі виражається не тільки світоглядна позиція , але й діалектика розвитку космосу через єдність протилежностей спалахування і закономірностю згасання.

У вченні Геракліта основою наук вважається логос. Саме Геракліт вперше вводить у філософську термінологію це поняття, яке у нього означає загальний закон буття, основу світу. Геракліт стверджує: все здійснюється за логосом, який є вічним, загальним і необхідним; вища мета пізнання — пізнання логоса, а разом з тим пізнання вищої єдності світобудови і досягнення вищої мудрості, бо ознака мудрості — здатність погодитися з твердженням логосу, що все єдине.

Розуміння логосу як об'єктивного закону світобудови, як принципу порядку і міри приводить Геракліта до відкриття субстанційно-генетичного начала всього існуючого у вогні. Вогонь у Геракліта є не тільки те, що лежить в основі всього існуючого, але й те, з чого все виникає. Логос у Геракліта — це закон Всесвіту. Згідно з цим законом, все абсолютно змінне, у світі нічого не повторюється, все минуще і одноразове — «все тече».

Геракліт — один із перших філософів, хто помітив, що одне й те саме є водночас відмінне і навіть протилежне. Він вказував, що суттєва зміна — це зміна в свою протилежність, що одна протилежність виявляє цінність іншої, а суперечливість зближує протилежності. У соціальній філософії Геракліта закладаються основи демократії. Він підкреслює, що народ у державі вище за все і має ставити закон, він має боротися за нього, як за свій власний дім. Це необхідно робити тому, що всі людські закони живляться від єдиного божественного закону — логосу.

12. Атомомістичний матеріалізм Демокріта.

Демокріт розвинув вчення про атоми, що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт приходить до ідеї неподільних атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, якореподібні, кутасті, вигнуті тощо.

За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини – точки, які не мають ваги і які не можна від атомів відторгнути. Це – уявна частина атома – „амера” (та, що не має частин). Згідно з деякими свідченнями, у найдрібнішому атомі було 7 амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло - наприклад, невидимий атом, - точки частини (сторони) у ньому завжди можна уявити, ділити нескінченно навіть подумки неможливо

Увесь світ, всі тіла, відповідно до цієї концепції, складаються з атомів (atomos - неподільний) - дрібних матеріальних неподільних часток. Рух - внутрішня властивість атомів (здогад про внутрішнє джерело матерії, яка є в русі); різноманіття явищ навколишнього світу пояснюється розходженням форм атомів. Послідовно проводячи матеріалізм, Демокріт вважав, що душа складається зі сферичних, рухливих, вогненних атомів. Людина відрізняється від тварини особливим розташуванням атомів душі, які чергуються з атомами тіла. Після смерті душі розпадаються і атоми розсіюються в просторі. Боги також мають атомарну структуру і складаються із круглих вогненних атомів, які нелегко руйнуються, але все-таки не вічні.

Етика Демокріта - це етика щастя - гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій - евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно поступати.

В соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.