
- •1. Філософія як специфічна форма мислення. Джерела філософії.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Значення вивчення філософії для майбутніх спеціалістів.
- •4. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
- •5. Поняття світогляду, його структура і основні риси.
- •6. Стародавня філософія як зародок і колиску наступних типів філософії.
- •7. Філософія Стародавньої Індії.
- •8. Космоцентризм античної філософії.
- •9. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •10. Філософські погляди Анаксімандра і Фалеса.
- •11. Філософські погляди Анаксімена і Геракліта.
- •13. Філософське вчення Платона.
- •14. Філософське вчення Аристотеля.
- •15. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •16. Номіналізм та реалізм, містика і схоластика.
- •17. Вчення Августина Блаженого та Фоми Аквінського.
- •18. Гуманізм та антропоцентризм філософії Відродження.
- •19. Проблема пізнання в філософії Нового часу: емпіризм, раціоналізм, сенсуалізм. Представники.
- •20. Російська філософія
- •21. Перегляд класичної моделі свірозуміння у філософії 19-20 ст.
- •22. Некласична філософія XX ст.
- •23. Філософія ірраціоналізму
- •24. Філософська герменевтика. Феноменологічний напрям у філософії
- •25. Марксистська філософія
- •26. Поняття філософського екзистенціалізму.
- •27. Позитивізм і неопозитивізм.
- •28. Стркктуралізм.
- •29. “Філософія життя".
- •30. Діалектичний і історичний матеріалізм.
- •31. Фрейдизм та неофрейдизм.
- •32. Філософська антропологія.
- •33. Релігійна філософія XX ст.
- •35. Особливості формування філософської думки Київської Русі
- •37. Філософські ідеї Григорія Сковороди.
- •38. Соціально-філософські погляди ідеологів Кирило-Мефодіївського братства.
- •39. Філософські ідеї т.Г.Шевченка, Філософські погляди і.Франка.
- •40. Філософські погляди л.Українки, Філософські погляди м.Драгоманова.
- •42. Сучасна філософська думка в Україні
- •43. Поняття, сутність, значення проблеми буття.
- •44. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.
- •45. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття
- •46. Буття матеріального. Сутність матерії.
- •47. Основні форми існування матерії. Єдність матерії, руху, простору, часу.
- •48. Поняття суспільства в філософії. Суспільство як система.
- •49. Основні чинники суспільного розвитку: географічне середовище, демографія, матеріальні, політичні, культурні.
- •50. Історична різноманітність типів суспільства. Формація і цивілізація.
- •51. Політична система суспільства
- •52. Рушійні сили історичного розвитку. Діалектика взаємодії людини і суспільства.
- •53. Поняття цивілізації. Зв’язок цивілізації і культури.
- •54. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •55. Гносеологія. Проблема пізнання у філософії. Об’єкт і суб’єкт пізнання.
- •56. Чуттєве і раціональне пізнання, їх форми. Опосередковане і безпосереднє.
- •57. Практика як критерій істини. Типологія видів практики.
- •58. Зміст методології. Методологічний арсенал науки.
- •59. Проблема істини.
- •60. Суть наукового пізнання: функції та специфіка.
25. Марксистська філософія
Марксизм, котрий виник у 50-х роках ХІХ століття, є радикальною соціально-політичною, економічною і філософською концепцією, що увібрала в себе досягнення в розвитку економіки, політики, соціології, науки і філософії того часу. Її авторами сули німецькі філософи Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.
Марксизм виник на певному суспільному ґрунті. Його викликали до життя відповідні історичні умови, теоретичні джерела і наукові відкриття.
Конкретно-історичними умовами виникнення марксизму були: утвердження буржуазних суспільних відносин; формування пролетаріату як класу, вихід його на політичну арену; потреба робітничого класу у теоретичному усвідомленні своєї ролі.
Теоретичними джерелами марксизму стали і англійська політична економія; німецька класична філософія; соціологічна концепція французьких і англійських соціалістів.
Марксистська філософія є результатом усвідомлення непримиренних соціальних суперечностей, їх теоретичної інтерпретації, узагальнення революційної соціально-політичної практики. Мова йде про усвідомлення соціальних суперечностей не взагалі в історії суспільного розвитку, а в суспільстві конкретному – буржуазному.
Маркс дав свою, аргументовану концепцію класової боротьби. Ось її основні положення:
класи виникають на певному етапі розвитку суспільного виробництва;
класова боротьба неминуче веде до встановлення влади робітників – диктатури пролетаріату;
диктатурапролетаріату є лише етапом на шляху ліквідації класів взагалі.
Основні риси марксистської філософії.
марксистська філософія вперше стала світоглядом пригніченого класу, відображала інтереси пролетаріату.
радикалізм марксистської філософії виявляється у визначенні самого її предмету, яким є найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.
радикалізм філософії К.Маркса виявляється у відкритті матеріалістичного розуміння історії.
для марксистської філософії є визначальним відкриття основних законів розвитку суспільства.
в марксистській філософії, вперше, практика, як людська предметна діяльність, включена в теорію пізнання як основа, джерело і критерій пізнання істини.
26. Поняття філософського екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки XX ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її місця в світі, проблеми духовної витримки людини, яка потрапила в потік подій і втратила контроль.
Екзистенціалізм є філософським вираженням глибоких потрясінь, які спіткали західну цивілізацію в XX ст. Його прибічники вважають, що катастрофічні події новітньої історії оголили нестійкість, слабкість, кінцевість будь-якого людського існування. Самим глибинним знанням про природу людини екзистенціалізм визнає усвідомленість нею власної смертності й недосконалості. Представники екзистенціалізму не робили спроб проникнути в методологічні аспекти науки чи розкрити природу моралі, релігії, мистецтва. В центрі їхньої уваги були питання провини та відповідальності, рішення та вибору, ставлення людини до смерті тощо, а проблеми науки, релігії, моралі, мистецтва цікавили їх лише настільки, наскільки вони стосувались названих питань.
Основними проблемами екзистенціалізму стали: людина як унікальна істота, філософія буття, гуманізм, історія західноєвропейської цивілізації, проблема свободи та відповідальності, смерті як найпотаємнішої суті людського існування, проблема часу як характеристики людського буття.