- •1.Загальне поняття про систему права, її визначальні елементи, наукове та практичне значення
- •2. Тлумачення юридичних норм як роз'яснювальна діяльність органів та осіб, його види.
- •3.Загальна характеристика змісту системи права (основні галузі права).
- •4.Правомірна поведінка, її види (форми) та мотиви.
- •5. Система права і система законодавства: поняття та співвідношення
- •6. Правові інститути
- •8. Способи та види тлумачення норм права
- •11. Право як різновид соціальних норм (об'єктивне право).
- •13. Поняття, значення та види правовідносин.
- •14. Структура правовідносин
- •15. Суб'єкти правовідносин, їх види та загальна правова характеристика
- •16. Види та зміст юридичної (ретроспективної) відповідальності
- •17. Функції права
- •18. Структура норми права: поняття, елементи, співвідношення зі структурними частинами нормативно-правового акту
- •19. Класифікація норм права.
- •20. Поняття та юридичні гарантії законності та правопорядку
- •21. Поняття джерела права в матеріальному та політичному значеннях.
- •22. Поняття джерел права у формально-юридичному значенні, їх система та загальна характеристика.
- •23. Загальна характеристика нормативних актів як джерел права та їх відмінність від інших актів державних органів.
- •24 Юридичні факти та їх класифікація.
- •1.1. Правомірні дії. Такими є:
- •25. Закони, їх види, місце та роль у системі нормативно-правових актів.
- •27.Правове регулювання та основні його етапи.
- •28.Нормативно-правовий договір як джерело права, його особливості та види.
- •29. Поняття та способи (форми) реалізації права.
- •30. Систематизація законодавства, її значення та види.
- •31. Поняття механізму правового регулювання (юридичний механізм дії права).
- •32. Критерії (параметри), що визначають межі дії законів (нормативних актів
13. Поняття, значення та види правовідносин.
правовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою
людина протягом всього життя набуває різні відносини з державою, іншими індивідуумами, організаціями, суспільством в цілому. Ці відносини, іменовані громадськими чи соціальними, дуже різноманітні за своїм характером, властивостями, мають різні сторони та форми зовнішнього виразу. Вони можуть носити характер моральних, політичних, національних та інших відносин. Найбільше ж значення набувають відносини юридичного характеру - відносини, що охоплені правовим регулюванням. Вони традиційно іменуються правовідносинами.
Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. Однак далеко не всі суспільні відносини можуть бути врегульовані нормами права. Купувати юридичну форму можуть лише відносини, в основі яких лежать акти поведінки, що мають соціальну значимість. Коли ж справа стосується думок і почуттів, що а також вчинків та подій, які не мають соціально значущих наслідків, то правовим регулюванням вони охоплені бути не можуть. Наприклад, в сімейних відносинах юридичну природу набувають найбільш важливі відносини, що мають соціальну значимість: взаємні права та обовязки подружжя, батьків і дітей і т. д. Відносини ж морального характеру здебільшого залишаються за рамками правового регулювання.
Правовідносини - це найбільш важливі суспільні відносини, що визначаються нормами права. Значення правовідносин в тому, що вони проектують і перекладають загальні правила, встановлені правовими нормами, у конкретні субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Це означає, що загальні юридичні права та обовязки стають приналежністю конкретних осіб і набувають форми конкретних правовідносин.
До числа найважливіших ознак правовідносин, що відрізняють їх від інших відносин соціального характеру відносяться наступні.
1.   Правовідносини завжди складаються на основі правових норм, що містяться в статтях нормативно-правових актів, що виступають в якості бази для виникнення і здійснення конкретних відносин між різними особами. Сторони правовідносин наділяються конкретними юридичними правами та обовязками, у загальній формі закріпленими в нормах права: їх поведінка будується відповідно до даних правами та обовязками. За допомогою правовідносин вимоги правових норм втілюються в життя.
2. Учасники правовідносин наділяються взаємними юридичними правами та обовязками. Якщо один субєкт правовiдносин наділений правом, то на іншого покладається юридичний обовязок. Так, за договором купівлі-продажу покупець має право вимагати від продавця річ належної якості, а продавець зобовязаний згідно з законом виконати його вимоги.
3. Правовідносини завжди носять індивідуально-вольовий характеру. З одного боку, вони виникають на основі правових норм, які є продуктом свідомо-вольової діяльності людей (правотворческих органів). З іншого боку, учасники правовідносин реалізують передбачені нормами права і обовязки також за допомогою своїх вольових, свідомих дій.
4. Правовідносини охороняються державою, а в необхідних випадках - примусово їм забезпечуються. Держава, гарантуючи можливість реалізації різних юридичних норм, що створює необхідні економічних, політичні, соціальні та інші умови для цього. Якщо ж порушуються субєктивні права і залишаються нереалізованими належні обовязки учасників правовідносин, держава приймає примусові заходи до їхнього забезпечення.
Всі види правовідносин можуть бути класифіковані по різних підставах.
По функціях, які виконують правові норми, які лежать в основі тих чи інших правовідносин, вони можуть бути поділені на:
• регулятивні, що виникають у сфері регулювання позитивних різних явищ суспільного життя - сімейних, фінансових, майнових і т. д.;
• охоронні, що виникають у процесі припинення і запобігання протиправної поведінки у сфері кримінально-правового регулювання, а також повязані із застосуванням відносно учасників суспільних відносин інших видів юридичної відповідальності - адміністративної, дисциплінарної і т. д.
За галузями права виділяють наступні види правовідносин:
• адміністративно-правові;
• цивільно-правові;
• державно-правові;
• сімейно-правові;
• кримінально-правові;
• фінансово-правові;
Цивільно-процесуальні •;
• кримінально-процесуальних;
• та інші види правовідносин.