- •1.Загальне поняття про систему права, її визначальні елементи, наукове та практичне значення
- •2. Тлумачення юридичних норм як роз'яснювальна діяльність органів та осіб, його види.
- •3.Загальна характеристика змісту системи права (основні галузі права).
- •4.Правомірна поведінка, її види (форми) та мотиви.
- •5. Система права і система законодавства: поняття та співвідношення
- •6. Правові інститути
- •8. Способи та види тлумачення норм права
- •11. Право як різновид соціальних норм (об'єктивне право).
- •13. Поняття, значення та види правовідносин.
- •14. Структура правовідносин
- •15. Суб'єкти правовідносин, їх види та загальна правова характеристика
- •16. Види та зміст юридичної (ретроспективної) відповідальності
- •17. Функції права
- •18. Структура норми права: поняття, елементи, співвідношення зі структурними частинами нормативно-правового акту
- •19. Класифікація норм права.
- •20. Поняття та юридичні гарантії законності та правопорядку
- •21. Поняття джерела права в матеріальному та політичному значеннях.
- •22. Поняття джерел права у формально-юридичному значенні, їх система та загальна характеристика.
- •23. Загальна характеристика нормативних актів як джерел права та їх відмінність від інших актів державних органів.
- •24 Юридичні факти та їх класифікація.
- •1.1. Правомірні дії. Такими є:
- •25. Закони, їх види, місце та роль у системі нормативно-правових актів.
- •27.Правове регулювання та основні його етапи.
- •28.Нормативно-правовий договір як джерело права, його особливості та види.
- •29. Поняття та способи (форми) реалізації права.
- •30. Систематизація законодавства, її значення та види.
- •31. Поняття механізму правового регулювання (юридичний механізм дії права).
- •32. Критерії (параметри), що визначають межі дії законів (нормативних актів
3.Загальна характеристика змісту системи права (основні галузі права).
Загальна характеристика галузейправа
Конституційне право - це система принципів і норм конституції, якізакріплюютьосновисуспільного і державного ладу, форму правління і державного устрою, механізмздійсненнядержавноївлади, правове становище особи.
Цивільне право - система правових норм, якірегулюютьмайнові і особистінемайновівідносини, щоукладаютьсяміжфізичними та юридичними особами як рівноправними.
Адміністративне право - система правових норм, якірегулюютьуправлінськівідносини у сферіздійсненнявиконавчоївлади, розпорядничоїдіяльності державного апарату, йоговзаємовідносин з іншимидержавними та недержавнимиорганізаціями і громадянами.
Фінансове право - цегалузьпублічного права, предметом якого є норми, щорегулюютьдержавніфінанси.
Трудове право - цесукупністьправових норм, якірегулюютьвідносиниміжроботодавцем і працівниками.
Сімейне право - цегалузь, нормиякоїрегулюютьособисті і майновівідносини, щовипливаютьізшлюбу та належностідосім’ї.
Земельне право - цегалузь права, щорегулюєземельнівідносини з метою забезпеченняраціональноговикористання земель, створення умов для підвищенняїхньоїефективності, охорони прав організацій та громадян як землевласників і землекористувачів.
Екологічне право - цегалузь права, яка регулюєсуспільнівідносини в галузіохоронинавколишнього природного середовища, використанняприроднихресурсів та забезпеченняекологічноїбезпеки в інтересахтеперішнього і прийдешніхпоколінь.
Кримінальне право - система правових норм, якіохороняютьвідзлочиннихпосягань на права і свободилюдини і громадянина, конституційний лад, усівидивласностітощо, установлюючимірукримінальноївідповідальності за їхвчинення.
Цивільно-процесуальне право - система норм права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконаннясудовихрішень.
Кримінально-процесуальне право - це система норм права, яка регулює порядок діяльностіправоохороннихорганів і судів у зв'язку з розкриттямзлочинів, розслідуваннямкримінальних справ, їхнімрозглядомусуді й винесеннямвироку.
4.Правомірна поведінка, її види (форми) та мотиви.
Правомірнаповедінка— цевольоваповедінкасуб 'єкта права (ді-яльністьчибездіяльність), яка відповідаєприписамправових норм, не суперечитьосновним принципам права і гарантується державою.
Правомірна поведінка здійснюється у вигляді їх дотримання, виконання і використання, а також правозастосування, тобто становить єдність юридичного і соціального змісту реалізації норм права.
Правомірнаповедінкабуваєтакихвидів:
> за сферою
суспільнихвідносин - економічна, політична, соціальнатощо;
> за суб'єктами - діяльністьдержавнихорганів, громадськихоб'єднань, соціальнихспільнот, громадян;
> за суб'єктивною стороною (ставленням особи до своїхдіянь) - принципова (особа внутрішньопереконанау необхідності виконувати приписи законодавства), звичайна (звичка здійснювати правові норми без роздумів), конформіська (пристосувальна- пасивне виконання приписів, щоб не відрізнятися від інших суб'єктів), маргінальна - здійснювана через страх перед застосуваннямзаходів державного примусу
> за об 'єктивною стороною, тобто формою виявлення-діяльність, бездіяльність;
> за формою зовнішньогопрояву - фізична, словесна, письмова;
> за характером правовихприписів - необхідна та можлива;
> за ставленнямдержави до неї - схвалювальна, заохочувальна, допустима;
> за фіксацією в законодавчих актах - врегульованазаконодавством і неврегульованазаконодавством.
головнімотивиправомірноїповедінки: ідейнапереконаність у суспільнійзначущості, корисностівчинку; обов´язок перед суспільством, правовийобов´язок; професійневідчуттявідповідальності; практична корисністьвчинку для інших; стереотип, звичнаповедінка; конформізм; боязнь юридичної та моральноївідповідальності; особистакористьвідвчинку; егоїстичніінтереси; негативнімотиви (помста, ревнощі та ін.), якіреалізуютьсяправовимизасобами.
Важливимипередумовамитакоїповедінки є рівністьгромадян у суспільстві та принцип поваги до особистості.