- •Аналіз поняття «світогляд»
- •2. Основні структурні компоненти світогляду
- •2. Філософія. Її предмет і функції.
- •Філософія як теоретична основа світогляду.
- •5) Специфіка давньоіндійської філософії.
- •6) Процес становлення і сутність старокитайської філософії.
- •7) Процес становлення і сутність старогрецької філософії.
- •8) Місце і роль античної філософії в історії світової філософії.
- •9) Сутність і специфіка філософії досократичного періоду античності.
- •10) Філософські погляди представників Мілетської школи.
- •11) Філософські погляди представників Елейської школи.
- •12) Суть і специфіка філософії класичного періоду античності.
- •13) Сутність філософії Платона.
- •14) Роль Аристотеля в розвитку філософії.
- •15) Сутність і основні положення елінського періоду розвитку античної філософії.
- •16) Порівняльний аналіз проблеми людини в філософії Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю й античної філософії.
- •17) Порівняльний аналіз вирішення проблеми буття в античній і в філософії Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
- •18) Теоцентричний характер філософії середніх віків.
- •19) Аналіз проблеми реалізму і номіналізму (філософській і релігійний аспекти).
- •20) Сутність і основні положення Августина Блаженого.
- •21) Сутність і основні положення філософії Фоми Аквінського.
- •Теорія двох істин
- •Докази існування Бога
- •22) Схоластика: поняття, сутність, етапи розвитку.
- •Загальна характеристика
- •Періоди схоластики
- •23) Епоха Відродження як самостійний етап розвитку світової філософії.
- •24) Загальна характеристика епохи Відродження.
- •25) Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
- •26) Внесок Леонардо Давінчі в розвиток філософії естетики.
- •27) Філософські погляди Миколи Кузанского.
- •28) Сутність наукової революції 17 століття.
- •29) Філософські погляди Френсиса Бекона.
- •Теоретичне обгрунтування емпіризму
- •Чотири ідоли
- •Істинний метод пізнання за Беконом
- •Основні здобутки
- •30) Загальна картина філософських поглядів Рене Декарта.
- •Теорія пізнання
- •Бог та метафізика
- •31) Філософські позиції б. Спінози. Розвиток філософії Спінози
- •32) Філософські погляди Лейбніца.
- •33) Філософські позиції Берклі.
- •34) Філософські позиції д. Юма.
- •35) Філософські позиції Локка.
- •36) Філософські позиції Гобса.
- •Природний стан людей
- •Етика Гоббса
- •Погляди на державу
- •37)Основні положення механістичного характеру філософії 18 ст.
- •38) Загальна характеристика філософії Просвітництва.
- •39) Загальна характеристика філософії Канта.
- •40) Філософські погляди Фіхте.
- •41) Філософські погляди Шелінга.
- •42) Сутність філософських поглядів Гегеля.
- •43) Загальна характеристика філософських поглядів Фейєрбаха.
- •44) Політичні, соціально – економічні та наукові передумови зародження марксизму, 45) Основні положення матеріалістичного розуміння історії Маркса.
- •46) Сутність діалектики Енгельса.
- •47) Причини, умови виникнення некласичної філософії.
- •2.2. Вихідні принципи та особливості "першого позитивізму" (о. Конт, г. Спенсер, Дж. Мілль)
- •48) Філософські погляди Шопенгауера і Ніцше.
- •49) Основні положення психоаналізу Фрейда.
- •50) Філософські погляди с. Керкегора.
- •51) Загальний аналіз екзистенціальної філософії.
- •52 Порівняльний аналіз філософських поглядів Камю і Сартра.
- •53) Сутність позитивізму та неопозитивізму
- •54) Сутність сучасної релегійної філософії.
- •55)Проблема людини у філософії 20 ст. Німецька філософська антропологія хх ст. М. Шеллер, г. Плеснер, а. Гелен, е. Кассірер про природу людини і його місце у Всесвіті
- •2 Марксистські традиції в дослідженні сутності людини і його співвідношень із суспільством у радянській філософії
- •3 Проблема людини в психоаналітичній антропології
- •4 Екзистенціалізм: існування людини і його сутність. Проблема свободи і відповідальності, життя і смерті в працях а. Камю, ж.П. Сартра
- •4 Проблема людини в сучасній релігійній філософії
- •56) Процес зародження, становлення філософії в Київській Русі
- •57) Сутність і значення діяльності письменників-полемістів для розвитку філософської думки в Україні.
- •58) Сутність різнобічної діяльності братств.
- •59) Особливості філософської проблематики Києво-Могилянської академії.
- •60) Філософська і просвітницька діяльність Феофана Прокоповича.
- •61) Сутність вчення Сковороди про буття, пантеїзм, «сродну працю», «філософію серця» і людину.
- •62) Місце філософії Сковороди в історії української філософської думки.
- •63) Проблема людини і нації в творах Костомарова, Куліша, Шевченка.
- •64) Філософські погляди Юркевича.
- •65) Аналіз філософських поглядів Шевченка, і. Франка, м. Драгоманова.
- •66) Аналіз філософських поглядів д. Чижевського.
60) Філософська і просвітницька діяльність Феофана Прокоповича.
Феофан Прокопович /1677-1736 рр./ - це один з найбільш яскравих діячів Академії, професор і ректор, який перебував у тісних стосунках з Петром І. Він мав значний вплив на формування філософських і суспільно-політичних поглядів А.Кантимира, М.Лононосова. Діяльність Прокоповича в Академії позначилась на рівні організації й викладання більшості предметів. І хоч за своїми поглядами він був ідеалістом релігійного ґатунку, проте велику увагу приділяв природознавству, математиці, викладав ідеї, які не збігались з християнським віровченням, Прокопович зближує і ототожнює бога з природою. "Під природою, - пише він в філософському курсі "Натурфілософія", - розумію бога". Повне визначення природи сходиться з богом відносно природних речей, в яких він з необхідністю існує і які він рухає. З цього випливає, що це визначення не тільки природи, але воно, зрозуміло, стосується матерії і форми. Прокопович стверджує, що ні матерія, ні форма, взяті окремо, не є тілом або субстанцією. Тільки поєднуючись, вони утворюють тіло, яке є їх єдністю, завершеністю. Реально матерія і форма існують лише в цій єдності, а Їх поділ можливий тільки в абстракції. Ці погляди, які підтримували інші професори, протистояли поглядам томістів і зближувались з позиціями філософів епохи Відродження. Критика поглядів томістів проводиться у двох напрямах: по-перше, Прокопович не погоджується а роз’єднанням сутності /essentia/ і існування /existentia/, вважаючи їх єдиними і неподільними; по-друге, заперечує те, що матерія отримує свій початок від форми. Він виходить з думки, що сутність не може існувати без того, суттю чого вона є. Сутність і існування становлять визначеність природного тіла і невіддільні від нього та одне від одного. Критика томізму, спрямована проти применшення значення матерії, проти схоластики, віддзеркалювала потреби боротьби проти унії та католицизму. Прогресивні погляди Прокоповича пов’язані з розвитком природознавства і, хоч зони набули пантеїстичної форми, проте мають велике світоглядне значення. Формулювання М.В.Ломоносовим законів збереження матерії і руху виникло саме завдяки ідеям Прокоповича. Своєрідні погляди на живе розвивав Феофан Прокопович. Він казав, що все живе має принаймні три властивості: вегетативність, яка включає живлення, ріст, розмноження /притаманна рослинам, тваринам і людині/, чуттєвість, яка є у тварин і людини та розумність, яка властива тільки людині. Звідси він розвиває погляди на процес пізнання, які зближують його з Локком, оскільки стверджує, що "кольори, смак, запахи не можна віднести до першочергових властивостей". Разом з тим, він відхиляє принцип "вроджених" знань. . Зверніть увагу на суспільно-політичні та етичні погляди мислителя, зокрема його ідеї про людське щастя, яке досягається лише із задоволенням духовних і тілесних потреб людини. В основі етичної концепції лежить розуміння людини як вершини макрокосму. Розвиваючи гуманістичні ідеї, Прокопович звеличував і реабілітував у людині те, що принижувалось середньовічний теологічним світоглядом: свободу людського розуму, красу тіла і почуттів; він заперечував, що тіло людини є лише джерелом гріха і зла, оскільки від природи воно добре і прекрасне. Ф.Прокопович - видатна фігура в Україні і Росії за часів Петра І; мислитель, релігійний і освітній діяч. Він підтримував всі починання Петра І, спрямовуючи свої сили на зміцнення російської імперії. Але не можна однозначно оцінити його діяльність щодо політики репресій Петра І.