- •Вплив виробничого середовища на здоровя і працездатність людини.
- •Законодавча база щодо охорони праці в Україні.
- •Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
- •Ядерна зброя.
- •Землетруси та дії у випадку загрози виникнення землетрусу.
- •6. (7).Класифікація умов праці.
- •8. Інституційна структура, що забезпечує охорону праці на різних рівнях України.
- •9. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •10. Умови праці і фактори іх формування .
- •11. Колективні засоби захисту людини
- •12. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •13. Дії після землетрусу.
- •14.Людський фактор у проблемі безпеки
- •15. Засоби індивідуального захисту людини
- •Компетенція та повноваження суб’єктів, що здійснюють нагляд за охороною праці в Україні
- •Небезпечні метеорологічні явища.
- •Надзвичайні ситуації соціально – політичного характеру.
- •Побутовий травматизм та основні його причини
- •Предмет та завдання дисципліни бжд.
- •Побутові предмети та засоби побутової хімії
- •Транспортні аварії і катастрофи.
- •Організація життєдіяльності населення в екстремальних ситуаціях
- •24. Дії під час землетрусу
- •Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •Рівні територіального поширення надзвичайних ситуацій
- •Компетенція та повноваження суб’єктів, що здійснюють нагляд за охороною праці в Україн
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Сучасні екологічні проблеми
- •Наслідки забруднення навколишнього середовища
- •Мислення і прийняття розумних рішень в екстремальних ситуаціях
- •Основні причини виникнення екологічної кризи
- •Інфекційні захворювання: дифтерія.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •Гострі кишкові інфекційні захворювання.
- •Інституційна структура, що забезпечує охорону праці на різних рівнях України.
- •Епідемічний паротит.
- •Правова основа та законодаство України щодо охорони праці.
- •Рятувальні та інші роботи в зоні надзвичайних ситуацій
- •Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини
- •Проведення евакуаційних заходів
- •Конституція України: регулювання охорони праці.
- •Прогнозування небезпек та захист від їх дії
- •Постулати щастя
- •Раціональне харчування
Предмет та завдання дисципліни бжд.
БЖД – галузь наукових знань, яка вивчає небезпеку і захист від неї людей.
Наукова спрямованість БЖД базується на загальних фізіологічних та психологічних основах життєдія-ті всіх видів антропогенної дія-ті люд та на взаємозв’язку з навколишнім середовищем.
БЖД вирішує потрійну задачу, яка полягає в ідентифікації безпек, реалізацію профільних заходів та захисті залишкового ризику.
Мета БЖД – формування сис-ми теоретичних і прикладних знань із соціальних, економічних, правових, організаційних потань збереження працездатності і здоровя люд в умовах впливу негативних чинників навколишнього середовища.
Відповідно до мети завданнями є – вивчення негативних чинників навколишнього середовища та їх впливу на життя і здоров’я людини і набуття практичних навичок, захисту життя у надзвичайних ситуаціях.
Предметом БЖД – є життя людини в умовах впливу чинників природного, техногенного, соціально-політичного і комбінованого характеру.
Курс БЖД призначений:
- сприяти усвідомленню, що в центрі уваги повинна бути людина, як головна цінність суспільства, та виховати в людині гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин;
- виробити навики ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів і створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території;
- тримати на контролі проектування нової техніки і технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології і з урахуванням стійкості функціонування господарських об’єктів та технічних систем;
- прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об’єктів від можливих негативних наслідків;
- забезпечити якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з метою виживання в нових природних та антропогенних умовах.
Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. Вона була і є в центрі уваги людей. З древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку. З розвитком промисловості це потребує спеціальних знань. БЖД особливо актуальна зараз, в добу науково-технічного прогресу. Вона покликана відіграти важливу роль в стабілізації людського суспільства.
Викладання дисципліни має на меті:
вивчення структури, змісту і взаємозв’язку життєдіяльності людини із середовищем праці й проживання;
визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій;
визначення принципів і способів захисту людей в умовах повсякденного життя, а також в умовах надзвичайних ситуацій.
Побутові предмети та засоби побутової хімії
У зв’язку з насиченням електроприладами, технічними засобами та побутовою хімією побутові умови значним стали джерелом небезпеки для здоров’я і навіть життя людини.
Електричний струм при дії на організм людини може викликати як місцеві, так і загальні ураження (електротравми) – це опіки, перегрівання внутрішніх органів, розриви тканин м’язів, порушення біоелектричних процесів в організмі, електроліз органічних рідин тощо. Небезпека ураження тим більша, чим більший струм проходить через людину але, крім цього, впливають тривалість і шлях проходження струму через організм людини, вид струму, його частота і робочі умови.
Небезпека ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті із струмоведучими частинами обладнання. Особливо небезпечні умови – це підвищена вологість, хімічно активне середовище, наявність одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки. До технічних засобів електробезпеки включають електроізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, зниження робочої напруги, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, інші засоби захисту і запобіжні пристрої.
Газові плита, колонка і система опалювання є додатковими потенційними джерелами небезпеки, а часто й надзвичайних ситуацій. Уникнути небезпеки можна у разі дотримання правил користування цим обладнанням, підтримуючи його у справному стані. Якщо ви, увійшовши у квартиру, відчули запах газу не вмикайте світло — поява іскри у вимикачі може спричинитися до вибуху; запалювати сірники чи запальничку. Відчиніть вікно (чи кватирку), двері, зробивши протяг, і перекрити газ. Якщо можливо, з'ясуйте причину витоку газу і ліквідуйте її. Якщо це вам не під силу — викликайте майстра-газовика.
Велике значення для безпечності проживання в оселі має раціональне розташування в ній меблів і обладнання. Меблі не повинні заважати пересуватися кімнатою. Інакше людина може спіткнутися, впасти і травмуватись.
Потрібно дотримуватися правил безпеки на зупинці, до салону маршрутного транспорту слід заходити обережно, не висіти на східцях. Так само уважно потрібно виходити з транспорту. У 68 % ДТП зі смертельними наслідками винуваті нетверезі учасники дорожнього руху. Більшість ДТП зумовлені порушенням елементарних правил безпеки, зокрема правил дорожнього руху
Відпочинок біля водойми інколи закінчуються трагічно. Потрібно бути обережним і знати певні ознаки, що передують ламанню криги — шум, потріскування криги тощо. Влітку водойми стають масовими місцями відпочинку. Зловживати сонячними ваннами не рекомендується навіть здоровій людині. Перед тим як зануритись у воду, слід змочити водою ноги, руки, обличчя, на мілині адаптувати своє тіло до температури води. Не можна стрибати у воду з кладок чи крутого берега, не знаючи глибини водойми чи річки. Існує небезпека наштовхнутись на кілок, який забивають рибалки, прикріплюючи на нього садочок, на камінь або корч. Слід також суворо дотримуватися застережень з боку органів санітарного нагляду, якщо на березі річки чи водойми є таблички з написом "Купатися заборонено".
Значна кількість смертей припадає на утоплення. Найголовнішої причиною утоплення є емоційний чинник – страх. Вагоме значення має також температура води – при низькій температурі може виникати спазм судин шкіри та легенів. Серед інших причин – невміння плавати, втома, хворобливий стан, травми при стрибках у воду, купання в стані алкогольного сп’яніння, висока швидкість течії, коловороти, підземні джерела, великі хвилі, небезпека зіштовхнутись з плаваючими засобами.
Щороку до торгівлі надходять одна-дві тисячі нових назв хімікатів, більшість яких не проходять попередньої апробації й не отримують оцінювання к можливого впливу на довкілля. Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування, нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог під час їх використання на виробництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення довкілля.
Купуючи хімікати, звертайте увагу на наявність екологічного маркування.
Економно витрачайте хімікати не тільки з причини необхідності заощадження коштів, а й з погляду запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого" впливу на членів сім'ї.
Не тримайте вдома великої кількості хімікатів про всяк випадок. Під час використання хімікатів у своїй квартирі захищайте органи дихання, принаймні, пов'язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи протигазом, руки захищайте резиновими рукавицями.
Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води.
Як досягти зменшення кількості шкідливих речовин у приміщенні ?
• уникайте виробів, що містять леткі органічні забруднювачі;
• фільтруйте воду із крану вугільним фільтром;
• не напускайте у квартирі пари, поліпшуйте вентиляцію у ванні та на кухні;
• щодня провітрюйте приміщення вдома і на роботі по кілька разів;
• частіше робіть вологе прибирання приміщення;
• укривайте підлогу квартири паркетом, керамічною плиткою чи лінолеумом, їх найлегше чистити;
• використовуйте пилосос з обертовою щіткою і з детектором, що фіксує момент, коли вже не можна всмоктати дрібних часточок;
• витирайте ноги на доріжці чи добре пристосованому килимку біля порога, систематично стежте за його станом;
• знімайте взуття перед тим, як зайти до приміщення;
• категорично забороняйте палити у приміщенні членам своєї сім'ї, колегам по роботі.