63.Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.

Опіки виникають під час впливу на людину високих температур. Особливо багато потерпілих може бути у осередках ядерного удару, де опіки поєднуються з травмами й радіаційним ураженням.

Опіки від світлового випромінювання, полум’я, окропу й гарячої пари називаються термічними. Під час дії на шкіру й слизові оболонки кислот і лугів виникають хімічні опіки. Кислоти та луги викликають не тільки місцеві опіки, а й загальне отруєння організму. Важкими є опіки від напалму та інших запалювальних і легкозаймистих речовин. Напалм прилипає до шкіри, одягу й, продовжуючи горіти, уражає не тільки шкіру, а й підшкірну клітковину, м’язи, утворюючи глибокі опіки. Тривалий вплив на шкіру й слизуваті оболонки радіоактивних речовин також викликають опіки, які називають радіаційними. Наслідки всіх видів опіків залежать від глибини ураження тканин і площі опіку. Залежно від глибини ураження шкіри й тканин розрізняють чотири ступені опіків: легкий (I), середньої важкості (II), важкий (III) і вкрай важкий (IV).

Великі опіки, що займають понад 10-15 % поверхні тіла, опіки II-III ступеня, призводять до опікової хвороби, що нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є його тривалість (до 24—72 годин). Опікове ураження хар-зується гострою інтоксикацією, порушенням в організмі процесів водно-сольового обміну й часто ускладнюється запаленням легенів, порушеннями роботи печінки, нирок, гострими виразками шлунково-кишкового тракту. Допомога треба погасити палаючий одяг, накинувши на нього пальто чи ковдру. Обпалену частину тіла звільняють від одягу, обрізаючи його навколо опіку, залишаючи лише прилиплу до ураженої поверхні тканину. Не можна проколювати пухирі, торкатися руками опікової поверхні, змазувати її жиром, маззю. На опік накладають стерильну пов’язку. Якщо у постраждалого великі опіки нижніх і верхніх кінцівок, роблять їх іммобілізацію шинами чи підручними засобами.У разі великих опіків, що займають значну поверхню тіла, потерпілого загортають у чисте простирадло, проводять всі необхідні заходи щодо попередження шоку й терміново транспортують у найближчий лікувальний заклад.

64.Непритомність. Перша допомога при непритомності.

Непритомність є проявом гострої судинної недостатності з ко-роткочасним порушенням мозкового кровообігу. Вона може ви-никнути в результаті психічних травм, сильних болей і кровотеч, різкого вставання хворого з ліжка. Непритомність характеризується загальною слабкістю, запамороченням, дзвоном у вухах, потемнінням в очах, втратою на кілька секунд або хвилин свідо-мості. Хворий падає, шкіра його зазвичай покрита потом. Пульс слабкий, 40—60 ударів на хвилину.

Надаючи першу медичну допомогу, хворого кладуть так, щоб його ноги лежали вище тулуба, розстібають комір, протирають обличчя холодною водою, дають понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, слід приступити до штучного дихання.

1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.

2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.

3.Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.

4.Біогеоценоз, його характеристика і компоненти.

5.Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.

6.Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.

7.Природні явища – джерела небезпечних факторів.

8.Джерела небезпечних факторів побутового середовища.

9.Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.

10.Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.

11.Фізичні небезпечні фактори.

12.Хімічні небезпечні фактори.

13.Біологічні небезпечні фактори.

14.Принципи нормування небезпечних факторів.

15.Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.

16.Небезпечні хімічні речовини.

17.Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.

18.Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.

19.Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.

20.Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.

21.Шум. Негативна дія шуму на людину.

22.Інфразвук та його негативна дія на людину.

23.Ультразвук та його вплив на людину.

24.Поняття про іонізуючі випромінювання.

25.Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.

26.Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

27.Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

28.Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

29.Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.

30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.

31.Джерела радіоактивної небезпеки.

32.Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.

33.Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.

34.Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.

35.Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.

36.Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

37.Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.

38.Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.

39.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

40.Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.

41.Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.

42.Особливості сучасного тероризму.

43.Вибух як засіб терору.

44.Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.

45.Характерні риси сучасної війни.

46.Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.

47.Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.

48.Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.

49.Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.

50.Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.

51.Принципи захисту від біологічної зброї.

52.Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.

53.Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.

54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.

55.Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.

56.Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.

57.Поняття про протибактеріальні засоби.

58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.

59.Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.

60.Поняття про кровотечі. Артеріальні, венозні, капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів. Принципи припинення кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

61.Причина виникнення та характеристика переломів кісток.

62.Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.

63.Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.

64.Непритомність. Перша допомога при непритомності.