- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
- •3.Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •5.Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •6.Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •7.Природні явища – джерела небезпечних факторів
- •8.Джерела небезпечних факторів побутового середовища
- •9.Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.
- •10.Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.
- •11.Фізичні небезпечні фактори.
- •12.Хімічні небезпечні фактори.
- •13.Біологічні небезпечні фактори.
- •14.Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15.Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.
- •16.Небезпечні хімічні речовини.
- •17.Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18.Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19.Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20.Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.
- •21.Шум. Негативна дія шуму на людину
- •22.Інфразвук та його негативна дія на людину.
- •23.Ультразвук та його вплив на людину.
- •24.Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25.Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26.Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •27.Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28.Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29.Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31.Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32.Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33.Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34.Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.
- •35.Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36.Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •37.Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38.Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.
- •39.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.
- •41.Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42.Особливості сучасного тероризму.
- •43.Вибух як засіб терору.
- •44.Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •45.Характерні риси сучасної війни.
- •46.Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.
- •47.Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.
- •48.Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.
- •49.Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •50.Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
- •51.Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
- •53.Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55.Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •56.Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •57.Поняття про протибактеріальні засоби.
- •58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •59.Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •61.Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62.Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.
- •63.Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.
- •64.Непритомність. Перша допомога при непритомності.
- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
56.Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
При дії ОР через шкіру ураженому необхідно надягти протигаз (у разі потрапляння аерозолів або крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надягають тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП). Потім слід за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з аптечки ввести антидот й вивезти ураженого із зараженої території. Якщо впродовж 10 хв судоми не припиняться, необхідно повторно ввести антидот. У разі потрапляння в організм синильної кислоти на ураженого слід надягнути протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести його у підмасочний простір шолом-маски протигаза. У разі необхідності зробити штучне дихання.
ОР психохімічної дії. Зараз на озброєнні деяких армій є психохімічна ОР Бі-Зет (ВZ). При ураженнях, на потерпілого слід надягти протигаз і вивести його із зони ураження. Вийшовши на незаражену місцевість, зробити санітарну обробку відкритих ділянок тіла за допомогою ІПП, очі й носоглотку промити чистою водою, витрусити одяг.
Окрему групу становлять отруйні речовини задушливої дії. До них належить фосген.Він вражає організм тільки під час вдихання його пари, при цьому спостерігаються слабке подразнення слизової оболонки очей, сльозотеча, неприємний солодкуватий смак у роті, запаморочення, загальна слабкість, кашель, важкість у грудях, нудота (блювота). На ураженого слід надягти протигаз, вивести із зараженої зони, дати повний спокій, полегшити дихання (зняти пасок, розстібнути ґудзика), укрити від холоду, дати гаряче питво та якнайшвидше доставити в медичний заклад.
Основною ОР шкірнонаривної дії є іприт.
У момент контакту з іпритом подразнень шкіри й болючих ефектів немає. Уражені іпритом місця зазвичай інфікуються. Передусім спостерігається почервоніння шкіри, що виявляється через 2—6 годин після зараження. Через добу на місці почервоніння утворюються дрібні пухирці, наповнені жовтою прозорою рідиною. Згодом пухирці зливаються.
57.Поняття про протибактеріальні засоби.
Протибактеріальні засоби вживають у мить застосування чи погрози застосування біологічних засобів.
Їх поділяють на засоби специфічної та неспецифічної профілактики.
Засоби неспецифічної профілактики застосовують під час погрози зараження довколишнього середовища бактеріальними засобами чи після неї, якщо вид збудника невідомий. До них належать антибіотики, інтерферони.
З миті визначення хвороби проводять специфічну профілактику препаратами, для яких достеменно відома чутливість певного виду збудника.
58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
Завдання - найпростішими заходами врятувати життя потерпілого, зменшити його страждання, попередити розвиток можливих ускладнень, полегшити стан і попередити розвиток захворювання.
Заходи мед допомоги: тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов’язки, штучне дихання й непрямий масаж серця, введення антидотів, антибіотиків та болезаспокійливих, зігрівання, часткова сан обробка.
Принципи правильність і доцільність дій; швидкість і рішучість; продуманість та спокій. Якомога швидше надання допомоги має вирішальне значення.
Табельні засоби: перев’язочний матеріал: бинти, перев’язочні медичні пакети, великі й малі стерильні пов’язки та серветки, вата.
Підручні засоби можуть бути: під час накладання пов’язок - чисте простирадло, сорочка, тканини; для зупинки кровотечі - замість джута пасок або пояс; у разі переломів замість шин - смужки твердого картону, фанери, дошки тощо