50. Політична еліта

Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.

Політичну еліту характеризує:

• близькість цінностей (ціннісна шкала);

• причетність до влади (незалежно від способу входження у владу);

• наявність політичного ресурсного потенціалу;

• спосіб легітимізації влади (він обумовлює механізми виробки та прийняття політичних рішень, їх трансляції на рівень масової свідомості).

Політична еліта складається з правлячої еліти та контреліти.Як чітка система поглядів теорія еліти розроблена на початку XX ст. В. Парето, Г. Моской, Р. Міхельсом. Окремі напрямки теорії опрацювали Г. Ортега-і-Гассет, А. Тойнбі, Й.А. Шумпетер, К. Маннгейм, Ч.Р. Міллс, Г. Ласуелл та ін.

Розрізняють три способи виділення політичної еліти:

• позиційний, який полягає у визначенні ступеня політичного впливу тієї чи іншої особи на основі позиції, яку вона займає в системі влади;

• репутаційний, оснований на рейтингу політика серед інших людей у владі;

• за дієвістю - визначається виходячи з участі у прийнятті стратегічно важливих рішень.

51. Сутність політичного лідерства

Політичний лідер - це будь-який учасник політичного процесу, що активно впливає на нього і стимулює соціальну групу чи суспільство в цілому на досягнення певної мети.

Лідери виступають ключовими фігурами політичного життя і реально впливають на суспільні процеси. До таких прийнято відносити індивідів, які визнаються суспільством як керівники і отримують в силу цього право на прийняття політичних рішень. В ролі лідерів можуть виступати особистості, цілі організації: партії, держави.

Політичне лідерство як спосіб організації і реалізації влади методом надання виняткових повноважень окремим суб'єктам політики випливає з самої природи людини. Розвиваючись паралельно з еволюцією самого суспільства, лідерство на кожному історичному етапі набуває своїх специфічних форм.

Лідерами є всі великі політичні діячі, які виконують управлінські функції: державні чиновники вищого рівня, призначені на свої посади (наприклад, міністри) або вибрані на них (президент, парламентарії). Політичне лідерство - це форма визнання авторитету не усіх політичних керівників, а лише найбільш видатних. З цією метою вони ділять всіх політичних діячів на великих і звичайних або взагалі не визнають останніх такими. Лідерство - це явище комплексне і може поєднувати у собі два аспекти: неформальний статус, пов'язаний з суб'єктивними можливостями і можливостями особистості впливати на послідовників, і формально-посадовий, що дає право приймати політичні рішення та використовувати різноманітні правові й адміністративні ресурси.

52. Національний інтерес як форма реалізації зовнішньої політики держави

Національні інтереси — інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему відповідної держави як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства загалом. Національні інтереси є основою функціонування всіх складових політичної системи. Водночас вони формуються всіма її елементами. У будь-якому суспільстві інтереси людей бувають не тільки різними, а й протилежними. Але суспільство може функціонувати лише за умови узгодження їх на основі національного компромісу й національної злагоди. Держава як головний елемент політичної системи покликана якнайточніше виражати національні інтереси, вирішувати соціальні суперечності та забезпечувати права людини. Основні національні інтереси України як стратегічні завдання зовнішньої політики України, які дозволяють визначити основні функції зовнішньої політики української держави:

- гарантії національної безпеки України;

- створення умов для розвитку національної економіки;

- забезпечення науково-технічного прогресу в Україні;

На сучасному етапі для України національні інтереси сконцентровані в необхідності раціонального державного будівництва і демократичної трансформації суспільних стосунків. У цих умовах держава, спираючись на систему національних інтересів, покликана здолати кризу, забезпечити розвиток і підтримку соціально-культурного і духовного відродження українського суспільства,забезпечити ефективне функціонування політичної системи в умовах стабільності, соціальної згоди і сприятливих міжнародних умовах при дотриманні колективної безпеки.