- •Предмет і методи політології
- •Категорії і функції політології.
- •Зв'язок політології з іншими галузями гуманітарного знання.
- •Політична думка в країнах Давнього Сходу.
- •Політична філософія Давньої Греції. Платон і Арістотель.
- •Політична думка в Давньому Римі. Лукрецій Кар, Марк Тулій Цицерон
- •7. Політична думка західноєвропейського середньовіччя.А.Блажений, ф.Аквінський
- •8.Епоха відродження. Нікколо Макіавеллі
- •9. Політичні погляди у київській русі.
- •10.Політичні ідеї с. Оріховський і.Вишенський
- •11.Конституція Пилипа Орлика
- •12. Ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
- •13. Книга буття українського народу. М. Костомаров.
- •14. Громадський соціалізм м. Драгоманова.
- •15. Основні напрями української політології.
- •16. Політичні погляди м. Грушевського та в. Винниченка.
- •17. Український консерватизм. В. Липинський «Листи до братів-хліборобів».
- •18. Політичні погляди д. Донцова. «Націоналізм».
- •19. Політична думка в Україні радянської доби
- •20. Політична думка епохи Просвітництва в Англії (Локк, Гоббс)
- •21. Теорія природного права і суспільного договору.
- •22. Концепція «правлячого класу» Моски, "теорія еліт" Паретто
- •23. Концепція плебісцитарної харизматичної демократії м.Вебера
- •24. Політична думка епохи Просвітництва у Франції. Ш.Монтеск’є і ж.-ж. Руссо.
- •25. Поняття політичної влади, її сутність і функції.
- •26.Політичні режими.
- •27. Революція і реформи у політичному житті суспільства
- •28.Громадянське суспільство та особливості його становлення?
- •29.Демократія:принципи,установки,цінності.
- •30.Політична система суспільства(псс),її структура і функції
- •31.Типи політичних систем,їх загальна характеристика
- •32.Правова держава,її ознаки
- •33.Соціальна структура суспільства у системі політичних відносин
- •34. Релігія і церква в політичному житті незалежної України
- •35. Національні відносини в політичному житті суспільства. Національна ідея.
- •36. Форма правління і форма державного устрою.
- •37. Політичні партії. Структура, функції і типи.
- •38. Національна свідомість: сутність, характер, особливості становлення.
- •39. Партійні системи.
- •40. Основні типи виборчих систем, їх загальна характеристика.
- •41. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.
- •42. Громадські організації і суспільно-політичні рухи в політичному житті.
- •43. Політичний процес: сутність, структура і характерні особливості.
- •44. Соціальна природа, характерні ознаки і функції бюрократії.
- •45. Поняття політичної соціалізації.
- •46. Політична поведінка особи.
- •47. Політична культура, сутність, структура і функції.
- •48. Типологія політичних культур.
- •49. Політична свідомість: Суть, структура, функції
- •50. Політична еліта
- •51. Сутність політичного лідерства
- •52. Національний інтерес як форма реалізації зовнішньої політики держави
- •53. Глобальні проблеми як об єкт світової політики
- •54. Міжнародні відносини як предмет політології
- •56.Зовнішня політика: сутність, цілі, засоби і функції
- •57.Політика і культура.
- •58.Політика і мораль
43. Політичний процес: сутність, структура і характерні особливості.
Політичний процес є сукупною діяльністю всіх суб'єктів політики, за допомогою якої відбувається формування, розвиток і функціонування політичної системи суспільства в певних тимчасових і просторових межах. Поняття «політичний процес» охоплює різні форми, способи і напрями політичної діяльності різних суб'єктів.
Політичний процес - сукупна діяльність суб’єктів політики, завдяки чому забезпечується функціонування та розвиток політичної системи.
Характер і конкретний зміст політичного процесу визначається особливостями політичної системи і існуючого режиму. Демократичній системі відповідає тип політичного процесу, відмінний широтою участі громадян в управлінні державою, забезпеченні прав і свобод особи. Тоталітарна система припускає інший тип політичного процесу, що виключає реальне політичній участь і свободу соціального і політичного вибору.
По своїй структурі політичний процес складається з суб'єктів, носіїв політичної дії і об'єкту - мети, яка повинна бути досягнута. Політичний процес включає також засоби, методи, ресурси, виконавців.
Політичний процес складається як з цілеспрямованих свідомих зусиль суб'єктів політичної діяльності (індивідів, соціальних груп, політичних партій, державних органів і ін.), так і в результаті взаємодій, які виникають спонтанно, незалежно від волі і свідомості учасників процесу. Така сукупність цілеспрямованих і спонтанних дій суб'єктів і учасників політичного процесу виключає яку-небудь чітку заданість або приреченість політичного процесу в розвитку подій і явищ. В результаті може вийти по відомій приказці: «Хотіли як краще, вийшло як завжди».
В ході реалізації своїх ролевих функцій і позицій суб'єкти і учасники політичного процесу демонструють свою функціональну значущість, здатність відтворювати, розвивати, змінювати або руйнувати елементи політичної системи. Таким чином, політичний процес розкриває як поверхневі, так і глибинні зміни, що відбуваються в політичній системі, характеризує її перехід від одного стану до іншого.
З погляду структури політичний процес складається з ряду стадій, що послідовно сколюються (але завжди що залишаються внутрішньо пов'язаними один з одним) і циклічно повторюються.
Розрізняють наступні стадії політичного процесу:
-конституювання, утворення політичної системи;
-відтворення компонентів і ознак даної системи;
-ухвалення і виконання політико-управлінських рішень;
-контроль функціонування і напрями розвитку політичної системи/
В політологічній літературі прийнято розрізняти наступні види політичних процесів: революція, контрреволюція, повстання, бунт, заколот, путч, політична кампанія, пряма дія в політиці.
44. Соціальна природа, характерні ознаки і функції бюрократії.
Термін бюрократія походить від фр. bureau – контора, і грец. влада, і може означати або певний тип соціального управління, або певну форму соціально-політичної влади та відповідну правлячу еліту. Термін бюрократизм використовується, як правило, для характеристики відповідних засобів управлінської діяльності. Найпростіший зміст цих понять полягає у відриві виконавчих органів певної організації від самої організації, перетворенні органа, що має підкорятись, в орган, який підкоряє тих, чию волю він повинен виконувати. Бюрократія є апаратом панування, інструментом влади, який містить, однак, внутрішнє протиріччя – залишаючись апаратом, тобто слугою, він стає над своїм паном, перебирає владу над владою.
Бюрократія як поняття, яке протилежне демократії (що не зовсім точно), використовується в нашому політичному лексиконі майже виключно в негативному, навіть лайливому значенні (часто під іншим терміном – партократія). Для цього є історичні причини, але явище бюрократії є набогато складнішим, неоднозначним, втіленим в різних історичних типах.
Бюрократія притаманна не тільки державі, хоча це поняття часто пов’язується лише з державою, а й взагалі будь-яким організаціям. Передумовою її існування є специфічна професійна управлінська діяльність, тобто необхідність засвоєння певних вмінь і навичок, а також технічна неможливість безпосередньої демократії. Особливо поширились ці передумови в сучасному індустріальному та постіндустріальному суспільстві, хоча, безумовно, бюрократія існувала і раніше, в традиційних суспільствах. Бюрократія приходить на зміну старим формам влади тому, що вона являє собою технічно більш довершений спосіб організації – настільки ж, наскільки машинне виробництво перевершує ручну працю. Типічній формі бюрократії притаманні такі риси:
• систематична мобілізація людських та матеріальних ресурсів для здійснення чітко визначених цілей і планів;
• використання професійно підготовлених кадрів, обіймаючих неспадкоємні посади з означеним колом повноважень і сферою діяльності;
• професійна спеціалізація і розподіл праці, що координується ієрархією підпорядкування, підзвітною певній владі або клієнтурі.
Основні негативні риси бюрократичної управлінської структури: знеособлення, безвідповідальність, самодостатність і самовідтворення, підміна знання – авторитетом, ініціативи – традицією. Негативні риси бюрократії властиві її природі, і є мовби продовженням її позитивних функцій.