- •Предмет і методи політології
- •Категорії і функції політології.
- •Зв'язок політології з іншими галузями гуманітарного знання.
- •Політична думка в країнах Давнього Сходу.
- •Політична філософія Давньої Греції. Платон і Арістотель.
- •Політична думка в Давньому Римі. Лукрецій Кар, Марк Тулій Цицерон
- •7. Політична думка західноєвропейського середньовіччя.А.Блажений, ф.Аквінський
- •8.Епоха відродження. Нікколо Макіавеллі
- •9. Політичні погляди у київській русі.
- •10.Політичні ідеї с. Оріховський і.Вишенський
- •11.Конституція Пилипа Орлика
- •12. Ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
- •13. Книга буття українського народу. М. Костомаров.
- •14. Громадський соціалізм м. Драгоманова.
- •15. Основні напрями української політології.
- •16. Політичні погляди м. Грушевського та в. Винниченка.
- •17. Український консерватизм. В. Липинський «Листи до братів-хліборобів».
- •18. Політичні погляди д. Донцова. «Націоналізм».
- •19. Політична думка в Україні радянської доби
- •20. Політична думка епохи Просвітництва в Англії (Локк, Гоббс)
- •21. Теорія природного права і суспільного договору.
- •22. Концепція «правлячого класу» Моски, "теорія еліт" Паретто
- •23. Концепція плебісцитарної харизматичної демократії м.Вебера
- •24. Політична думка епохи Просвітництва у Франції. Ш.Монтеск’є і ж.-ж. Руссо.
- •25. Поняття політичної влади, її сутність і функції.
- •26.Політичні режими.
- •27. Революція і реформи у політичному житті суспільства
- •28.Громадянське суспільство та особливості його становлення?
- •29.Демократія:принципи,установки,цінності.
- •30.Політична система суспільства(псс),її структура і функції
- •31.Типи політичних систем,їх загальна характеристика
- •32.Правова держава,її ознаки
- •33.Соціальна структура суспільства у системі політичних відносин
- •34. Релігія і церква в політичному житті незалежної України
- •35. Національні відносини в політичному житті суспільства. Національна ідея.
- •36. Форма правління і форма державного устрою.
- •37. Політичні партії. Структура, функції і типи.
- •38. Національна свідомість: сутність, характер, особливості становлення.
- •39. Партійні системи.
- •40. Основні типи виборчих систем, їх загальна характеристика.
- •41. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.
- •42. Громадські організації і суспільно-політичні рухи в політичному житті.
- •43. Політичний процес: сутність, структура і характерні особливості.
- •44. Соціальна природа, характерні ознаки і функції бюрократії.
- •45. Поняття політичної соціалізації.
- •46. Політична поведінка особи.
- •47. Політична культура, сутність, структура і функції.
- •48. Типологія політичних культур.
- •49. Політична свідомість: Суть, структура, функції
- •50. Політична еліта
- •51. Сутність політичного лідерства
- •52. Національний інтерес як форма реалізації зовнішньої політики держави
- •53. Глобальні проблеми як об єкт світової політики
- •54. Міжнародні відносини як предмет політології
- •56.Зовнішня політика: сутність, цілі, засоби і функції
- •57.Політика і культура.
- •58.Політика і мораль
38. Національна свідомість: сутність, характер, особливості становлення.
Свідомість — це вища, властива лише людині, форма відображення об'єктивної дійсності. Таке відображення відбувається у формі поглядів, ідей, уявлень, переконань, вірувань тощо, які відображають об'єктивне становище індивіда, соціальних спільностей, суспільства в цілому.
Політична свідомість є однією і найважливіших форм суспільної свідомості. Вона відображає політичне буття людей і може бути визначена як сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільностей стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.
Відповідно до якісно відмінних сфер свідомості — психологічної та ідеологічної — у політичній свідомості розрізняються два структурних елементи: політична психологія і політична ідеологія.
Політична психологія — це сукупність почуттів, настроїв, емоцій, волі, думок, особливих рис характеру індивідів і соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до політичних інститутів, здійснення влади.
Другий з основних структурних елементів політичної свідомості — політична ідеологія. Виступає як система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.
У політичній свідомості розрізняють також два рівні — буденну й теоретичну свідомість. Буденна політична свідомість — це несистематизовані масові уявлення про політику. Вона виникає стихійно, безпосередньо з повсякденної практики й відображає політичні явища і процеси поверхово, не проникаючи у їх суть. Але й на цьому рівні свідомість має пізнавальну цінність, є одним із джерел теоретичної свідомості. Більшість людей сприймає політику саме на рівні буденної свідомості. Теоретична політична свідомість — це сукупність ідей, поглядів, учень, які виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів.
Залежно від суб'єкта політичної свідомості виокремлюються індивідуальна, групова й масова політична свідомість. Індивідуальна політична свідомість — це свідомість кожного окремого індивіда як учасника політичного процесу. Групова політична свідомість — це свідомість різних соціальних спільностей людей (соціально-класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних). Соціальну базу масової політичної свідомості складає маса як сукупність індивідів, котрі належать до різних соціальних спільностей і беруть участь у конкретних політичних процесах. За своїм змістом масова політична свідомість є сукупністю ідей, поглядів, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають доступні й відомі масам політичні явища і процеси.
Сучасна політична свідомість українського суспільства визначається особливостями історичного розвитку України, серед яких політологи виділяють наступні чинники, що надали вирішальне значення на політичну свідомість українців:
- століття територія України була розділена на частини і знаходилася під впливом країн, що інколи ворогували між собою;
- також впродовж століть українці були бездержавною нацією, і тому фактично не мають досвіду власної державної влади на своїй території;
- правлячий шар або еліта українського народу постійно піддавався асиміляції, реальній денаціоналізації.
Вказані особливості дозволяють констатувати той факт, що українська нація розділена на політико-культурні блоки і українська політична свідомість характеризується фрагментарністю, тобто відсутня єдність між носіями різної субкультури в розумінні фундаментальних цінностей, цілей суспільства, ідеалів, і останнім часом спостерігається наявність розділу суспільства по соціальних, політичних, етнічних і економічних векторах.