23. Кримські гори

Кримський пiвострiв розташований на пiвдні Схiдної Європы мiж 46° і 44° пн. ш. Його протяжнiсть з пiвночi на пiвдень становить майже 200 км, а з заходу на схiд — понад 300 км.

За фiзико-географiчними особливостями Крим подiляється на три частини. Пiвнiчна це рiвнина з вiдмiтками близько 180 м на Тарханкутському пiвостровi. У ландшафтному вiдношеннi вона подiбна до зони степiв Схiдно-Європейської рiвнини. Це так знаний Степоний Крим. Гiрський Крим, за характером ландшафтiв нагадуе Карпати i середньогiр’я Великого i Малого Кавказу. Тут добре виражена висотна пояснiсть ландшафтiв, поширенi широколистянi, зокрема буковi лiси. Дiлянка Чорноморського узбережжя вiд мису Айя на заходi до Планерського на сходi називаеться Пiвденним берегом Криму. Клiмат визначає формування ландшафтiв, близьких до схiдносередземноморських. Третя частина — Керченський пiвострiн.

Процеси складкоутворення й пiдняття на Кримському пiвостровi, який є частиною Альпiйсько-Гiмалайського поясу, почалися наприкiнцi нижньої й на початку верхньої юри.

Клiматичнi умови Криму визначаються особливостями прояву основних клiматоутворюючих чинникiв: сонячної радiації, циркуляцiї атмосфери і пiдстилаючої поверхнi. Значний вплив на формування клiмату мають також положення територiї на межi двох клiматичних поясiв і наявнiсть гiрської системи.

На територiї Криму переважають повiтрянi маси помiрних широт континентального і морського походження. Влiтку сюди надходить континентальне й морське тропiчне повiтря, значний вплив на клiмат здiйснює вiдрiг Азорського антициклону. Циклонiчна дiяльнiсть у межах областi зв’язана головним чином з iслакдським мiнiмумом, взимку — з виходами середземноморських циклонiв.

У межах Криму спостерiгаються iстотнi клiматичнi вiдмiнностi. Середня температура сiчня в Степовому Криму становить —1,8°С (Джанкой), у горах — —3,6°С (Ай-Петрi), а на Пiвденному березi Криму 4°С (Ялта). Середня температура липня досягае вiдповiдно 23,3, 15,6, 23,7°С. У Степовому Криму випадае близько 400 мм опадiв з максимумом у червнi—липнi. У Кримських горах кiлькiсть опадiв перевищуе 1000 мм, максимум взимку.

Рiки Кримського пiвострова мають незначну довжину i невеликi розмiри баеейнiв. Найбiльша рiчка пiвоетрова Салгiр має довжину 232 км. для Пiвденного схилу Кримських гiр характернi короткi рiки з водоспадами.

Особливостi поширення рослинностi зумовлюються неоднорiдними геолого-геоморфологiчними та клiматичними умовами. У районi озера Сиваш переважають сухi типчаково-ковиловi та типчаково-полиновi степи. Мiсцями вони переходять у кураєву напiвпустелю, в якiй поширений кримський полин.

У Гiрському Криму чiтко простежуеться висотна пояснiсть ландшафтiв. На пiвденному схилi Кримських гiр до нижнього поясу належить Пiвденний берег Криму. Тут поширенi червоно-бурi (перехiднi вiд буроземiв до червоноземiв) i коричневi грунти.

Рослиннiсть Пiвденного берега Криму характеризуеться значною (близько 1500) кiлькiстю видiв. Вона подiбна до середземноморської. В її складi багато ендемiкiв, вiчнозелених дерев i чагарникiв. Ксерофiльний дубово-ялiвцевий низькостовбурний лiс поширений на висотах майже 300 м. Його пiдлiсок становлять вiчнозеленi чагарники.