- •Міжнародне публічне право
- •Мп як особлива система права його відмінність від внутрішньодержавних правових систем
- •Способи і порядок реалізації норм міжнародного права в правовій системі держав
- •Сутність міжнародного правотворчого процесу. Способи створення норм мп
- •Взаємовплив мп та внутрішньодержавного права
- •Основні принципи мп: поняття, ознаки, місце і роль у забезпеченні міжнародного правопорядку
- •Поняття та види джерел мп. Співвідношення м-договору та м-звичаю
- •5. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
- •Концепція суб’єктів сучасного мп
- •Проблема визнання в сучасному мп
- •Міжнародно-правове застосування сили в мв. Визначення агресії в мп
- •Поняття і види територій в мп
- •Склад і юридична природа державної території. Територіальне верховенство та юрисдикція держав
- •Розв’язання мп спорів, пов’язаних з демілітаризацією та використанням морських просторів
- •Відкрите море і його правовий режим
- •Зміст спеціальних принципів міжнародного повітряного права
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- •Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •Правовий статус космічних об’єктів і космонавтів
- •Мп проблеми пов’язані із набуттям, зміною та втратою громадянства
- •Процедура укладення міжнародних договорів
- •Проблема роззброєння та обмеження озброєнь в мп
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •Правове обмеження засобів та методів ведення збройної боротьби
- •Поняття міжнародних стандартів в сфері прав людини
- •Загальна характеристика міжнародної системи захисту прав людини
- •§ 8. Міжнародний захист прав людини
- •Проблеми вдосконалення організації і діяльності оон. Проект реформи оон
- •Міжнародні конференції як форма співробітництва держав в галузі охорони навколишнього середовища
- •Механізми мирного вирішення міжнародних спорів
- •Екстрадиція в мп
- •Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропних речовин
Концепція суб’єктів сучасного мп
Суб’єкти поділяються на:
Первинні - Д. і народи, що боролись за свою незалежність
Вторинні – М неурядові організації, вільні міста і території, міста-Д, Ватикан, Мальтійський орден
М. правосуб’єктність – передбачає в статусі суб’єкта наявність таких можливостей і володіння правами, несення зобов’язань, здатність брати участь в М правовідносинах, здатність створювати норми МП, здатність нести відповідальність за МП
Всі права і обов’язки можуть розділятись на загальні(характерні для всіх суб’єктів) і специфічні( для окремих суб’єктів)
Російські вчені розробили проект кодексу основних прав і обов’язків Д.
Права:
Суверенітет і право на суверенну рівність
Право на юрисдикцію
Діяльність у просторах загальної юрисдикції
Самооборона
Захист своїх прав та інтересів
Захист інтересів своїх громадян і юр. осіб
Право на солідарність
Обов’язки:
Поважати і дотримуватись прав людини і основних свобод громадянина
Поважати суверенітет інших Д і не втручатись в справи один одного
Утримання від застосування сили і погрози силою
Використання своїх територій таким чином, що б не завдавати шкоди іншим Д і просторам загального користування
Вирішувати М спори мирним шляхом
Добросовісно виконувати свої М зобов’язання
Основна якість яка характеризує Д як суб’єкта МП – державний суверенітет( верховенство Д в межах її кордонів і її самостійність в межах МВ). Для здійснення своїх суверенних прав Д володіє юрисдикцією( об’єм і сфера дії держ. влади) в силу територіального верховенства Д здійснює повну юрисдикцію в межах своєї території, а що до своїх громадян і юр. осіб за кордоном – обмеженою юрисдикцією.
Суб'єкт міжнародного права - це носій певних міжнародних прав і обов'язків, що виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або розпоряджень міжнародно-правових актів. Суб'єктами міжнародного права є: держави; нації і народи, що борються за своє національне визволення; міжнародні організації; державоподібні суб'єкти. Будь-який суб'єкт міжнародного права має правоздатність, дієздатність і деліктоздатність. Правоздатність - це здатність суб'єкта міжнародного права мати суб'єктивні права і нести юридичні обов'язки. Такою здатністю володіють держави з моменту їх створення; нації і народності, що борються за національну незалежність, - із моменту їх визнання в якості таких; міжнародні міжурядові організації - із моменту вступу документів (статут) про їхнє заснування в силу; фізичні особи - при настанні ситуацій, чітко
обговорених у відповідних міжнародних договорах. У поняття дієздатності входить самостійне
здійснення суб'єктами міжнародного права своїх прав і обов'язків. Деліктоздатність суб'єктів міжнародного права означає їхню здатність нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення. Всі суб'єкти міжнародного права діляться на: основні (первинні) - держави, нації і народності, що борються за своє національне визволення і створення власної національної держави. Їхня поява є об'єктивною реальністю, результатом природно-історичного процесу. У силу властивого їм державного або національного суверенітету вони признаються носіями міжнародних прав і обов'язків. Виникнувши як суб'єкти соціального буття, вони неминуче вступають у контакт один з одним, створюючи при цьому для себе правила взаємного спілкування, що згодом закріплюються в
міжнародних актах, стають юридично обов'язковими для суб'єктів міжнародного права.
Суверенітет
робить цих суб'єктів незалежними від інших суб'єктів міжнародного права і визначає можливість їхньої самостійної участі в міжнародних відносинах; похідні (вторинні) - міжнародні міжурядові організації, специфічні державоподібні утворення (раніше - це так звані вільні міста Венеція, Гамбург, Данциг та ін.; у даний час - Ватикан, Монако, Сан-Маріно та ін.). Похідні суб'єкти міжнародного права створюються первинними. Тому обсяг їхньої міжнародної правоздатності (обсяг прав і повноважень) залежить від наміру і бажання їхніх створювачів - держав-фундаторів, що наділяють їх правом виступати в міждержавних відносинах від власного імені.