86. Сировина – речовини природного та синтетичного походження, які використовують у виробництві промислової продукції.

Класифікація

За походженням:

• Первинна - речовини природного походження, які не зазнавали переробки

• Мінеральна – корисні копалини, які видобувають у надрах землі чи на її поверхні.

• Рослинна – наземна та підземна частини рослин.

• Тваринна – вовна, шкіра, шовк.

• Штучна – продукція чи напівпродукція, виготовлена на іншому підприємстві або на складових цього чи іншого підприємств.

• органічна,

• мінеральна

• Вторинною називають споживчі відходи, промислові відходи, побічну продукція.

• споживчі відходи – вироби та речовини, які в процесі користування ними втратили свої властивості.

• промислові відходи - залишки сировини, які утворилися під час виготовлення основної продукції і втратили свої властивості та не відповідають встановленим стандартам.

• побічну продукція – продукція, яка утворилася поряд з основною у процесі перероблення сировини, але не була метою виробництва.

За агрегатним станом: тверда, рідинна, газова

За важливістю у технологічному процесі:

Основна – основа виготовлення продукції

Допоміжна – складові сировини, які надають певних властивостей або гарантують нормальних хід технологічного процесу.

87. Перед використанням воду очищають, тобто вода проходить промислову водопідготовку.

Промислова водопідгоговка – це комплекс заходів та технологічних процесів спрямованих на отримання води необхідної якості. Для очищення води використовують відстоювання, фільтрування, знезараження, зм’якшення, знесолення.

Під час процесу відстоювання з води вилучаються грубо дисперсні домішки.

Фільтрування здійснюється через піщані фільтри.

Знезараження води – це знищення хвороботворних мікроорганізмів та окиснення органічних домішок.(хлорування,озонування,випятіння…)

Основними процесами водопідготовки є зм’якшення та знесолення. Якщо з води виводять усі солі (усі катіони та аніони), то процес називають знесоленням, а якщо воду очищають від солей кальцію та магнію – зм’якшенням.

Способи зм’якшення поділяють на фізичні, хімічні та фізико-хімічні.

До фізичних способів зм’якшення належать кип’ятіння, дистиляція, виморожування.

Хімічні способи зм’якшення води ґрунтуються на додаванні до води хімічних реагентів. Назва способу походить від вибраного реагента: гашене вапно Са(ОН)₂ – вапняний; їдкий натр NaOH – натронний; тринатрій фосфат Na₃PO₄ – фосфатний; сода Na₂CO₃ – содовий. Найчастіше застосовують комбіновані способи, оскільки за їх допомогою можна усунути як постійну, так і тимчасову твердість. Це економічно вигідно.

До фізико-хімічних способів належить іоннообмінний, який широко застосовують у промисловості та електрохімічний.

88. Загальний технологічний процес волочіння складається із таких операцій:

1. попереднього випалювання заготовок для отримання дрібнозернистої структури металу і підвищення його пластичності;

2. травлення заготовок у підігрітому розчині сірчаної кислоти для видалення окалини, що викликає знос матриці;

3. промивання заготовок і нейтралізація травильного розчину;

4. загострення кінців заготовок для пропускання через отвір матриці;

5. волочіння;

6. випалювання для видалення наклепу;

7. обробка готової продукції (обрізання кінців, різання на мірні довжини тощо).

Інструментом для волочіння є матриці – волоки або фільєри, волочильні дошки, кільця. При волочіння надтонкого дроту застосовують алмазні волоки високої твердості та стійкості. Волоки виготовляють з інструментальної сталі, твердих сплавів і технічних алмазів. Для зменшення тертя в отворі заготовку змащують мінеральними мастилами, графітом або іншими речовинами.

Волочінням, виготовляють тонкий дріт, прутки різного профілю та труби з товщиною стінки до 1.5см. Вироби, виготовлені волочінням, мають високу точність розмірів, а поверхня – малу шорсткість.

Швидкість волочіння залежить від температури нагрівання заготовки та діаметра виробу.

Нині використовують різні методи і способи пресування, в тому числі пряме пресування труб, кружків та профілів, зворотнє пресування кружків і профілів, пресування профілів змінного перетину, пресування з протитиском, вакуумне пресування, суміщене пресування труб. Процес пресування характеризується основними параметрами: коефіцієнтом витягування, ступенем деформації та швидкості витікання металу з вічка матриці.

Усі процеси пресування відбуваються при значній нерівномірності деформацій. Основною умовою успішного застосування пресування є правильний вибір температурного та швидкісного режимів з урахуванням властивостей металів і сплавів, які пресуються. Пресуванням одержують вироби, поперечний переріз який відповідає формі отвору. Пресуванням виготовляють дріт з мінімальним діаметром, прутки, труби із зовнішнім діаметром до 40см і мінімальною товщиною стінки 1,25 мм та інші вироби. Пресуванням виготовляють вироби з міді, алюмінію, цинку, свинцю, магнію та їх сплавів, а також із сталі.

93. Сметану виготовляють резервуарним та термостатним способом. Ці способи розрізняються між собою тільки методом сквашення вершків.

Технологічний процес одержання сметани резервуарним способом складається з наступних операцій:

• Приймання та охолодження сировини;

• Сепарування молока;

• Нормалізація вершків;

• Гомогенізація вершків;

• Пастеризація вершків;

• Охолодження вершків до температури заквашування;

• Заквашування та сквашування вершків;

• Фасування, упакування, маркування сметани;

• Охолодження та визрівання сметани;

• Зберігання сметани.

• Реалізація сметани

94. Масообмінні процеси – технологічні процеси, швидкість протікання яких визначається швидкістю перенесення речовини (її маси) із однієї фази в іншу конвективною або молекулярною дифузією.

Абсорбція – вибіркове поглинання газів парів рідким поглиначем – абсорбентом.

Сутність процесу полягає у розчиненні газів у рідині. Поглиначі називають абсорбентами, а поглинутий – абсортивом.

Адсорбція – вибіркове поглинання газів, парів, або розчинених у рідині речовин твердим пористим поглиначем – адсорбентом. Речовина що поглинається називається адсорбтивом. Речовини із газової, парової або рідкої фази переходять у тверду фазу.

Десорбція – процес видалення адсорбованої речовини із адсорбента. Адсорбент може використовуватися вдруге.

95. Чай виготовляють з листя чайного куща, іноді з листовими бруньками — тіпсами (у високих ґатунках) або гілками (у невисоких ґатунках — різаних та пресованих чаях, висівках).

Виготовлення чаю з листя чайного куща зазвичай включає в себе наступні кроки:

• В'ялення листя при температурі 32-40 °C протягом 4-8 годин, при якому чайний лист втрачає частину вологи і розм'якшується;

• Неодноразове скручування вручну або на ролерах, при якому виділяється частина соку;

• Ферментативне окислення, що зазвичай називають ферментацією, що дозволяє крохмалю, що міститься в листі розпастися на цукри, а хлорофілу - на дубильні речовини;

• Сушку при температурі 90-95 °C для чорного чаю і 105° C для зеленого чаю, що припиняє окислення і знижує вологість чаю до 3-5%;

• Різання (крім цільнолистового чаю);

• Сортування за розміром чаїнок;

• Можливу додаткову обробку та внесення добавок;

• Упаковку.

Виробництво чорного байхового чаю складається з таких технологічних операцій: зав'ялювання чайних листків, скручування, ферментація, сушка, сортування.

Виробництво зеленого байхового чаю відрізняється від виготовлення чорного тим, що передбачає збереження вихідних властивостей свіжого чайного листа, його складу. Для цього використовують такі операції: пропарювання, підсушування, скручування, зелене сортування, сушку, сухе сортування.

97. 1)Приймання і оцінка якості сировини. Прийняте молоко очищають і відразу направляють на переробку або охолоджують і зберігають у місткостях до переробки.

2)Нормалізація.

3)Пастеризація. Режими теплової обробки мають забезпечувати високу ефективність знезаражування всього спектра мікрофлори молока та інактивацію ферментів з максимально можливим збереженням його первинних властивостей.

4)Згущення. Згущують до масової частки сухих речовин приблизно 50% залежно від типу вакуум-випарних установок. Згущене молоко зберігати більше одної години не рекомендується, так як погіршується якість продукту: збільшується кислотність, в'язкість, дестабілізується жирова фаза.

5)Гомогенізація згущеного молока Для зниження масової частки вільного жиру суміш гомогенізують на одно- або двоступінчастому гомогенізаторі.

6)Сушіння. В основі одержання сухих молочних продуктів лежить принцип консервування — ксероанабіоз, який ґрунтується на видаленні з сировини вологи до мінімальних значень.

7)Охолодження сухого молока. Після просіювання сухе незбиране молоко охолоджують у системі пневмотранспорту. Охолодження сухих продуктів перед фасуванням до температури 15-20 °С є обов'язковим.

8) Розфасовка та маркування.

9)Зберігання й транспортування.

98. Радіаційно-хімічні процеси - це процеси одержання цільового продукту за допомогою ядерних випромінювань.

Радіаційно-хім процеси відбваються в 2 стадії:

1.фізична-енергія первинного випромінювання перерозподіляється поміж повторно зарядженими частинками

2.фізико-хімічна-хімікоактивні заряджені іони і незаряджені уламки ядер з великою швидкістю між собою з іншими молекулами

3.хімічна-відбуваються реакції які призводять до утворення молекул нової речовини.

РХП застосовують в радіаційній полімеризації, в радіаційному зшиванні полімерів, радіаційній модифікації природних і синтетичних волокон та деревини,для одержання деревинно-полімерних матеріалів,в радіаційно-хімічному синтезі, для радіаційного модифікування неорганічних матеріалів та в радіаційно-хім очищенні води та побутових і промислових відходів.

100. Посол здійснюють сухим, мокрим і змішаними способами, а залежно від температурних умов ділять на — теплий, охолоджений і холодний.

При сухому засолі рибу змішують з сіллю (натирають або посипають). Тузлук, що утворюється, залишається в тарі і сприяє отриманню однорідного продукту. При сухому стоповому засолі тузлук стікає з риби, продукт виходить зневодненим і з підвищеним вмістом солі.

Мокрий посол проводять при заливці риби розчином куховарської солі певної концентрації. Отримують слабосоленую рибу або напівфабрикати для подальшої переробки. Однорідний продукт із заданим відсотком солі отримують при циркулюючому мокрому засолі.

Змішаний посол заснований на одночасному застосуванні сухої солі і тузлука. Він дає добрі результати при засолі крупної, жирної риби для отримання среднесоленого продукту.

Залежно від змісту солі розрізняють рибу слабо-, середньо- і міцносолену. Якщо солять куховарською сіллю, посол називають простим. При пряному засолі додають прянощі і цукор; при маринованому — цукор, прянощі і оцет. Солодкий (спеціальний) посол проводять сумішшю, що складається з солі, цукру з додаванням лаврового листа і консерванта — бензойнокислого натрію.

103. При пасивному захисті від корозії на виріб наносять тонкий стійкий шар, який охороняє матеріал від збудників корозії. З цією метою використовують стійкі до корозії матеріали (металеві, лакофарбові покриття), а також органічні захисні покриття.

Покриття використовую.ться металеві,дифузійні і неметалеві.

Металеві покриття за механізмом дії бувають:

Катодні: наносять метали, які мають більший електродний потенціал у цьому середовищі, ніж основний метал (виріб).

Анодні: поверхню виробів покривають металами, які мають великий від’ємний електродний потенціал.

Способи нанесення покриттів: Із розплавів, Електрохімічним способом,Розпиленням, Плазмовим напиленням.

Дифузійні покриття дорожчі ніж металеві, оскільки їх нанесення складніше; використовують для захисту металевих виробів від дії агресивних середовищ, які нагріті до високих.

Неметалеві покриття наносять шляхом покриття, занурення, розпилення або за допомогою пензля.