55. Зварювання за способом утворення зварювального шва поділяється на зварювання плавленням і зварювання тиском.

В зварюванні плавленням краї деталей,які підлягають зварюванню розплавляють. Зварювання плавленням застосовується для металів і сплавів, які здатні переходити в пластичний стан при нагріванні температурами нижчими від температур плавлення сталь, алюміній та ін., що дозволяє здійснювати зварювання в пластичному стані шляхом стиснення двох попередньо розплавлених країв деталей. Коли температуру нагріву збільшують, то величина зусилля, потрібного для стиснення, зменшується.

Електродугове зварювання найчастіше виконується металевими електродами, які плавляться і графітовими електродами, які не плавляться. Електродугове зварювання буває ручне, автоматичне і напівавтоматичне. Основним видом з`єднання є стикове, це з`єднання таких елементів, які знаходяться в одній площині або на одній поверхні.

Основні способи дугового зварювання:

• зварювання покритим електродом,

• дугове зварювання під флюсом,

• зварювання у захисному газі.

56. Механічні процеси переробки сировини та продуктів харчування характеризуються зміною зовнішньої форми, незмінністю фізико-хімічних властивостей і підпорядкованості механіці твердих тіл

Основними для харчової технології механічні процеси є:

1. Класифікація 2) Пресування 3)Змішування4) Подрібнення

Ситовий аналіз – це просіювання сипучого матеріалу з метою визначення його гранулометричного складу (тобто розподіл матеріалу на фракції)

При виконанні ситового аналізу здійснюється розсіювання середньої проби матеріалу. Для розсіювання застосовують набір дротяних сит з постійним відношенням (модулем) розміру отворів кожного сита до наступного.

Розрізняють такі способи класифікації сипучих продуктів:

1)просіювання – поділ матеріалу за розмірами частинок

2)сепарування – поділ за густиною частинок : гідравлічне, повітряне, відцентрове

3)магнітна сепарація – поділ матеріалу за магнітними властивостями

4)триєрування – поділ матеріалу за формою частинок

Класифікатори

1)Класифікатори від дрібного до крупного

Переваги: зручність спостереження за ситами, а також можливість зміни сит, їх ремонту; невелика висота установки,а звідси – і висота виробничого приміщення; зручність розташування окремих сортів продукту по сховищах

Недоліки:перевантаження і підвищення зносу дрібних сит; значна довжина грохоту4 недостатня чіткість розділяння на класи, оскільки отвори дрібних сит (перших по руху матеріалу) перекриваються великими частинками

2) Класифікатори від крупного до дрібного

Переваги:краща якість класифікації внаслідок відсіювання в першу чергу найбільш крупних зерен;менший знос сит внаслідок відокремлення в першу чергу найбільш крупних зерен

Недоліки:складність ремонту та заміни сит; значна висота класифікаторів (звідси – і виробничих приміщень)

57. Пастеризація — одноразове нагрівання харчових продуктів до температури, яка нижче за температуру кипіння на нетривалий час (від секунди до 30 хвилин), з метою знищення бактерій, що знаходяться в цих рідинах.

А стерилізація це такий самий процес як пастеризація тільки температури значно більші, вище температур кипіння. Тому стерилізація є ще більш ефективнішим способом очищення продуктів.

58. Активний захист спрямований на те, щоб вплинути на взаємодію матеріалу з оточуючими його збудниками корозії. Щоб захистити від корозії, використовують корозійностійкі матеріали, електрохімічний або протекторний захист, а також захист накладанням напруг.

З агресивністю навколишнього середовища можна боротись додаванням у нього речовин, які сповільнюють корозію, або вилученням із матеріалу компонентів, стимулюючих корозію. До заходів активного захисту від корозії можна віднести конструювання, яке враховує і небезпечність корозії, і закон про охорону природи.

Електрохімічний захист. Електрохімічні методи боротьби з корозією ґрунтуються на сповільненні корозії металу в електролітичному середовищі зміною його електродного потенціалу. Вони охоплюють катодний і протекторний захист, при яких зниження швидкості корозії досягається катодною поляризацією металу; анодний захист, коли використовується виникнення пасивного стану поверхні металу при анодній поляризації; електродренажний захист, який полягає у відведенні з металевих конструкцій блукаючих струмів до джерела їхнього утворення.

Електродренажний захист полягає у відведенні блукаючих струмів з металевих конструкцій від анодної зони до джерела їхнього утворення. Електродренаж є найнадійнішим і найефективнішим методом захисту стального та свинцевого обладнання від дії блукаючих струмів.

Катодний захист - найважливіший метод боротьби з корозією.

1. Станція катодного захисту - пристрій який живить систему катодного захисту і складається з джерела постійного струму з регулятором напруги, амперметра та вольтметра постійного струму.

2. допоміжний електрод (анод), встановлений на деякій відстані від споруди, яка захищається, відводить поляризаційний струм від випрямлювала в електролітичне середовище.

Різновид катодного захисту – протекторний. Якщо допоміжний анод виготовлений з металу більш активного за метал, який захищається то утворюється гальванічний елемент, - відпадає необхідність у накладанні струму від зовнішнього джерела. Такі допоміжні електроди називають протекторами. Перевага – не залежить від джерела струму. Недолік – необоротна втрата матеріалу анода і необхідне його періодичне замінення.

Анодний захист – на відміну від катодного захисту позитивний полюс джерела струму при анодному захисті приєднується до виробу, який захищається, а катоди розміщуються поблизу поверхні виробів, що експлуатуються. Застосування для захисту виробів із вуглецевих і легованих сталей, титану, нікелю та ін. Недолік у випадку перерви у подачі струму можлива активація металу і його інтенсивне анодне розчинення- необхідна пильна система контролю.

Легування. Щоб збільшити корозійну стійкість вуглецевих сплавів заліза (чавунів, сталей) їх легують хромом, нікелем, титаном та ін. хімічними елементами. На поверхні виробів виготовлених із легованих сталей, утворюються щільні оксидні плівки, які захищають вироби від руйнування. Недолік. Є дорожчим способом захисту металевих виробів від дії агресивних середовищ, оскільки дуже часто металеві вироби мають великі розміри, а легуючі елементи дуже дорогі.

Інгібіторний захист. Інгібітори – це спеціальні речовини, які при введенні у корозійне середовище у невеликій к-ті здатні різко зменшити або повністю зупинити корозійний процес.

Механізм дії інгібіторів різний: одні адсорбуються на всій поверхні, інші – вибірково на окремих ділянках. У першому випадку від середовища ізолюється вся поверхня, у другому – порушується дія мікрогальванічних пар. Оскільки інгібітори взаємодіють не із середовищем, а лише з металами, їх кількість незначна і становить 0,01-1% к-ті розчину. Анодні інгібітори мають окислювальні властивості, утворюють на поверхні металу пасивні, переважно оксидні, плівки, товщиною близько 0,01 ммк. Катодні інгібітори гальмують корозійне руйнування, скорочуючи к-ть катодних ділянок, або поглинають кисень, який перебуває в розчині. Недоліки застосування інгібіторного способу захисту. 1. Інгібітори застосовують для захисту металів і сплавів лише у нейтральних лужних середовищах.