72. Перетворення всього вина одного урожаю на коньячний спирт проводиться— в два етапи, в мідних апаратах.

Після першої фази дистиляції молоде вино перетворюється на спирт-сирець міцністю, потім слідує друга перегонка. Причому на другому етапі перегонки залишаючи тільки спирти, які надалі закладаються в дубові бочки для витримки. Дистиляція проводиться в перегінних кубах з червоної міді, тому що цей метал стійкий до дії винних кислот. Перегонка 10 літрів вина дає приблизно один літр коньячного спирту, досить непоказного за кольором і каламутного.

Наступний важливий етап — витримка коньяку.

Деревина дуба додає напою золотисто-янтарний колір, аромат ванілі і горіха. Молодий коньяк тримають в нових бочках, що містять багато танінів, ароматів ванілі, дуба, спецій, солодкуватий, гіркуватий і кислуватий смак, тут він насичується кольором. Це відбувається не більше двох місяців, а потім коньяк переливають в старіші бочки.

73. Механічні технологічні процеси – це процеси переробки сировини у вироби, при яких змінюються фізичні і механічні властивості, а склад і внутрішня будова залишається не змінними.

Головну групу механічних процесів становлять процеси переробки металевих і неметалевих метеріалів у вироби(лиття,зварювання,паяння,різання, обробка)

Хімічні, фізичні та механічні процеси класифікують:

За способом організації:

Періодичні – здійс.на облад,яке завантажується вихідними матеріалами, сировиною, після їх обробки отриманий продукт вивантажується.

Безперервні здійснюються в аппаратах, де надходження сировини і вивантаження кінцевих продуктів відбувається безперервно

Комбіновані – поєднують стадії періодичних і безперервних процесів.

За кратністю обробки сировини:

З розімкнутою схемою (відкритою) сировина підлягає разовій обробці.

Із замкнутою схемою (циркуляційна) – сировина неодноразово повертається на початкову стадію переробки.

Комбіновані (змішана схема)

73(А) Лиття – це процес отримання виробів складного або простого виду шляхом заливання рідкого металу у ливарну форму.

Ливарна форма – порожнина, яка відповідає виду та розмірам деталі, що виготовляється.

Для виготовлення разової ливарної форми вручну необхідно мати піщану формову та стрижневу суміші, модельний комплект, парні опоки, формувальний інструмент.

Формова та стрижнева суміші необхідні для ливарної форми та стрижнів, які утворюють порожнини у відливках. Вони повинні мати високу вогнетривкість, пластичність, газопроникність.

Опоки – металеві рами, в яких виготовляють піщано – глиняну ливарну форму.

Модельний комплект – слугує для виготовлення ливарної форми. До його складу входять:

• модель майбутнього відливка:

• одна або декілька стрижневих скриньок:

• моделей ливарної системи:

• підмодельна плита

Етапи виготовлення одноразових оболонкових ливарних форм

1.виготовлення відливка (модель отримують у ливарній формі відбитка, що відповідає розмірам і зовнішній конфігурації відбитка)

2.обрубування ливникової системи (після відбиття форми, ливникову систему відокремлюють від відливка і направляють на переплавку)

3.очищення від прилиплих частинок суміші та механічна обробка для надання точних розмірів.

74. Теплові процеси – процеси в харчових технологіях, швидкість яких визначається швидкістю підведення або відведення тепла. Необхідно і достатньою умовою для їх відтворення є різниця температур між тілами.

Процеси можуть відбуватись без зміни агрегатного стану речовини:

• Нагрівання (теплова обробка)

• Охолодження (холодильна обробка)

• Конденсація (зрідження пари)

• Заморожування, розморожування

• Плавлення

Теплообмін між середовищами може здійснюватись в сталих (стаціонарних) або несталих (нестаціонарних) умовах.

При стаціонарному процесі поле температур в апараті не змінюється в часі (безперервно діючі апарати)

При нестаціонарному процесі температури змінюються в часі (періодично діючі апарати)

Ізотермічна поверхня – поверхня, в усіх точках якої температура є однаковою.

75. Для виробництва маргаринової продукції використовують універсальні суміші, які складаються з саломасу марки 1 різної твердості і олії у різних співвідношеннях.

Технологія виробництва маргарину складається з трьох основних процесів: емульгування, охолодження і механічної обробки емульгованого жиру з іншими компонентами. Для виробництва виконуються такі операції: дозування суміші жирів, водомолочної фази, розчинів солі, змішування в емульсійних апаратах (емульгування) жирової суміші і водно-молочної фази, охолодження емульсії, її кристалізація, фасування у пачки, коробочки, картонні коробки, ящики.

Сировина для маргарину.

Для виробництва маргарину використовують олії: соняшникову, бавовняну, соєву, ріпакову та ін., саломаси, переетерифіковані жири, вершкове масло, універсальні жирові суміші, кокосову,

76. Теплові процеси – процеси в харчових технологіях, швидкість яких визначається швидкістю підведення або відведення тепла. Необхідно і достатньою умовою для їх відтворення є різниця температур між тілами.

Процеси можуть відбуватись без зміни агрегатного стану речовини:

• Нагрівання (теплова обробка)

• Охолодження (холодильна обробка)

• Конденсація (зрідження пари)

• Заморожування, розморожування

• Плавлення

При проведенні теплових процесів з метою передачі теплоти використовуються теплоносії – середовище, що рухається.

Теплоносії бувають гарячі та холодні.

Речовину з вищою температурою, яка віддає теплоту називають гарячим теплоносієм, а з нижчою температурою, яка сприймає теплоту – холодним теплоносієм.

В якості носіїв використовують: водяну пару, гарячу воду, нагріте повітря, розсіл, вуглекислоту, аміак, фреони.

Залежно від призначення теплообмінники розрізняють: випаровуючи, конденсатори, підігрівачі, холодильники.

За принципом дії: поверхневі, змішувальні, регенеративні.

Залежно від характеру руху теплоносія: за природною циркуляцією, з примусовою циркуляцією.

Залежно від конструктивних особливостей: трубчасті, пластинчасті, спіральні, шнекові.

Випарювання – процес концентрації розчинів підвищенням до них теплоти.

Випарювання буває залежно від технологічних особливостей: повне, часткове, під атмосферним тиском, під вакуумом.

Випарювання використовують для охолодження і опріснення води, концентрування розчинів і кристалізації речовин, для розділення рідких сумішей. (сухе молоко, кухонна сіль, концентрати соків тощо)

Охолодження - процес зниження температури матеріалів за допомогою відведення від них теплоти. Охолодження повітрям буває природне, штучне.

77. Технологія виробництва маргарину складається з трьох основних процесів: емульгування, охолодження і механічної обробки емульгованого жиру з іншими компонентами. Для виробництва маргарину використовують вітчизняні автоматичні лінії, на яких виконуються такі операції: дозування суміші жирів, водомолочної фази, розчинів солі, змішування в емульсійних апаратах (емульгування) жирової суміші і водно-молочної фази, охолодження емульсії, її кристалізація, фасування у пачки, коробочки, картонні коробки, ящики.

Для виробництва маргарину використовують олії: соняшникову, бавовняну, соєву, ріпакову та ін., саломаси, переетерифіковані жири, вершкове масло, універсальні жирові суміші, кокосову, пальмоядрову, пальмову олії, пальмовий стеарин, пальмітин бавовняної олії.

78. Пиво зазвичай виготовляється з води, ячмінного солоду, хмелю, пивних дріжджів. Іноді додатково застосовуються несолоджені матеріали (непророщене рисове, ячмінне, кукурудзяне борошно та крупи, а також інша сировина, яка містить вуглеводи) та інші допоміжні інгредієнти.

Виробництво пива — складний і тривалий процес, що складається з кількох нетехнологічних циклів: виробництва солоду, отримання пивного сусла, зброджування сусла пивними дріжджами, доброджування, фільтрація пива і розлив.

81. Пресований чай виробляють з пресованих висівок і кришок чорного байхового чаю, одержаних у процесі сортування. За міцністю настою, кольором, смаком і ароматом він нагадує байховий, оскільки їх виробляють з однієї сировини.

Важливим технологічним моментом в приготуванні пресованого чаю була обробка вогнем або прожарення.

Чай виготовляють з листя чайного куща, іноді з листовими бруньками — тіпсами (у високих ґатунках) або гілками (у невисоких ґатунках — різаних та пресованих чаях, висівках).

85. Мікроелектроніка – частина технічної електроніки, яка розробляє, виготовляє мікросхеми та конструкційно-допоміжні пристрої

Інтегральна мікросхема – електрична схема, яка складається з певної кількості елементів, виготовлених і електрично пов’язаних між собою у при поверхневому шарі напівпровідникового монокристалу або на діелектричній підкладці.

Ознаки класифікації інтегральних мікросхем: технологія виготовлення,ступінь інтеграції,функціональне призначення.

Класифікація за технологією виготовлення

• Напівпровідникові (усі елементи та з єднання в об ємі та поверхні напівпровідника монокристала).

• Плівкові – виготовляють нанесенням різних речовин у вигляді тплівок на поверхню підкладки, виготовленої із скла або кераміки.

• Планкові поділяють на тонкошарові та товстошарові ІМС.

• Гібридні – монтують на скляній або керамічній підкладці: пасивні елементи- у вигляді металевих та діелектричних плівок, а ктривні – навішують на плівкову схему.

Класифікація ІМС за функт.призначенням

• Аналогові – перетворюють і обробляють сигнали, які змінюються за законом неперервної функції

• Цифрові – перетворюють і обробляють сигнали, які змінюються за законом дискретної функції