Класифікація кв

Керамічні вироби класифікують за такими ознаками: характер будови черепка, щільність черепка, наявність глазурі (поливи) та призначення

За характером будови черепка розрізняють: вироби тонкої кераміки та грубої кераміки. До тонкокерамічних виробів належать ті, що мають черепок спечений, однорідної і дрібнозернистої будови, що не пропускає воду і гази – фарфор, фаянс, майоліка, тонкокам’яні та напівфарфорові вироби. Вироби грубої кераміки мають неоднорідну структуру на зломі, що видно неозброєним оком, та природне забарвлення (жовте, коричневе). Це гончарний посуд, черепиця, цегла.

За щільністю черепка КВ поділяються на щільні та пористі. Пористість черепка визначається за водопоглинанням (%). До щільних належать вироби з водопоглинанням менше 5%, до пористих – більше 5%. Щільні – фарфор(найміцніший), тонкокам’яні вироби та напівфарфор; пористі – майоліка (13-16% коефіцієнт водопоглинання), фаянс (9-12% ПВ), гончарні вироби (15-17% ПВ).

За наявністю глазурі розрізняють вироби глазуровані та неглазуровані. Глаз. мають гладку та блискучу поверхню, що не пропускає воду і гази. Поверхня неглаз. виробів – шершава, матова і пропускає воду.

За призначенням КВ поділяються на побутові, архітектурно-будівельні та технічні. Побутові – посуд та художньо-декоративні вироби. Вироби арх-будівельні – переважно вироби грубої кераміки, що вик-ся у будівництві (цегла, плитка, черепиця).Вироби технічного призначення вик-ся в радіоелектроніці, авто та ін галузях, і для оснащення хім. лабораторій (посуд, ступки).

Фарфорові вироби

Фарфори мають щільний спечений черепок дрібнозернистої структури, непроникний для води і газів, білого кольору з блакитним відтінком, що просвітлюється в тонких шарах. При легкому ударі паличкою по краю фар. вир. вони ут-ть чистий та довготривалий звук. Мають високу міцність, термічну та хімічну стійкість та високі декоративні влас-ті.

За складом розр.2 види фарфору: м’який та твердий.

Твердий (ТВФ) одерж. з маси, що містить 50% глини і каоліну, 25% кварцу і 25% пол. шпату. ТВФ виплавляють за тем-р 1350-1400С. ТВФ, що хар-ся підвищеним вмістом каоліну, має високу білість та термостійкість, що обумовлено утворенням кислотної фази – муліту. ТВФ покривають тугоплавкими глазурами, саме з нього виг-ть більшість виробів на У-ні.

Мякий фарфор (МФ) містить менше глинозему та кремнезему та більше плавнів, його випалюють при знижених тем-рах (1250-1300С),збільшення в масі плавнів – зумовлює підвищення його просвітлюваності. Маса для одержання МФ містить 25-30% каоліну і глини, 20-45% кварцу і 30-36% пол.шпату. В МФ кристалічна фаза незначна, тому він поступається по міцності ТВФ. Різновиди МФ: фритовий, кістковий, бісквітний, низькотемпературний.

Фритовий не містить глиняних матеріалів і по стр-рі схожий на скло. Склад: скляна фрита-75%, крейда – 17%, мергель-8%. Фрит фарфор займає проміжне місце між склом та твердим фарфором.

Кістковий – у своєму складі, крім глиняних матеріалів і польового шпату, містить до 60% кісткової муки. Каоліну в ньому 20-45%. Має високу просвітлюваність черепка, тому вик-ся для вир-ва худ-декор виробів та сувенірів. Недоліки – невисока міцність та термічна і хімічна стійкість.

Бісквітний Ф не покривається поливою та має м’який матовий блиск, що нагадує мармур. Скл-ся з глин.м-лів 33-36%, кварцу 45% та фрити 24% чи без неї. Вик-ся для вир-ва худ.виробів.

Низькотемпературний Ф. Має спечений черепок з водопоглинанням до 0,5% і теплостійкістю не менше 10 теплозмін і підвищену мех.міцність. Випалюється одноразово при тем-рі 1160-1180С. Виробляють мілкі, глибокі тарілки, бокали та ін. Вироби мають підвищену товщину стінок та їжа в такому посуді довгл зберігає тепло.