- •Аспекти розвитку матеріалознавства як науки про матеріали
- •Методи вивчення будови і властивостей матеріалів
- •Агрегатний стан речовини
- •Елементи кристалографії. Типи кристалічних решіток (сингоній)
- •Градація структури твердих тіл. Поліморфізм
- •Дифузія у металах і сплавах. Самодифузія. Закони дифузії.
- •Рідкі кристали , класифікація, характеристика, галузь застосування
- •Загальна характеристика металів і сплавів, їх класифікація, властивості.
- •Термічна обробка металів і сплавів
- •Сплави на основі заліза: сталі та чавун
- •Діаграма фазової рівноваги. Діаграма залізо-цементит
- •12. Класифікаційні ознаки некристалічних твердих тіл
- •13. Некристалічні тверді тіла: Полімери за типом волокон
- •14. Загальна характеристика неорганічних (силікатних) матеріалів
- •16. Цемент та бетон, клас-ція
- •17. Загальна хар-ка клеючих матеріалів
- •20. Особливості структури і властивості полімерів за типом волокон
- •21. Кристалічна та аморфна структура металів та неметалів (силікатів)
- •22. Особливості структури і властивості полімерів за типом пластмас
- •33.Матеріали, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів.
- •32.Фізико-механічні властивості матеріалів. Теорія міцності. Деформаційні процеси.
- •31.Оптичні властивості матеріалів.
- •30.Методи визначення характеристик теплофізичних властивостей матеріалів.
- •29.Здатність матеріалів змінювати чи зберігати свої властивості під дією теплової енергії.
- •28.Здатність матеріалів поглинати тепло під дією теплової енергії.
- •27.Здатність матеріалів проводити тепло під дією теплової енергії.
- •26.Теплофізичні властивості матеріалів: характер теплового руху, теплопередача.
- •25. Проникність як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •24. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •23.Класифікаційні ознаки фізичних властивостей матеріалів.
26.Теплофізичні властивості матеріалів: характер теплового руху, теплопередача.
Теплофізичні властивості характеризують швидкість процесів нагрівання та охолодження. Знання й аналіз теплофізичних характеристик продуктів (теплоємності, коефіцієнта теплопровідності, коефіцієнта температуропроводності) дозволяє вибрати методи й оптимальні режими процесів теплової обробки, правильного зберігання цих продуктів.
В кристалах характер теплового руху може бути представлений як механізм коливання частинок. Теплові хвилі в кристалах називають акустичними. Їх енергія квантується, квант цієї енергії – фотон. Енергія фотону: v, де h- постійна Планка;v- частота.
Фотони відносяться до категорії квазічастинок. Схема динамічних властивостей квазічастинок в кристалі та характер її руху визначають енергетичний спектр твердого тіла. Теплопередача в матеріалах неоднократної структури відбувається за рахунок передачі тепла з поверхні повітрям, що рухається, тепловипромінення стінками пор. Теплозахисні властивості текстильних матеріалів визначаються тепловим опором повітря, що знаходиться в них.
25. Проникність як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
Проникність – це здатність матеріалів пропускати повітря, пари,Ю воду, рідини, дим, пил, гази та радіоактивні випромінення
Непроникність – це характеристика, що обернена проникності, яка показує здатність матеріалів чинити опір проникності повітря, води, пари та ін..
Пори класифікуються: за характером розташування:Замкнуті, тупікові, наскрізні, петле подібні; за розміром поперечного січення: макроскопічні, мікроскопічні, ультра пори;
Загальний об'єм пор в матеріалі залежить від: вихідної сировини, від особливості виконання виробничих процесів і операцій.
Повітропроникність – це здатність текстильних матеріалів пропускати повітря. На показники повітропроникності впливають: поруватість структури та структура характеристики.
Під час проникнення повітря через пори матеріалу частина енергії затрачається на тертя повітря по матеріалу, а частина на подолання інерційних сил зовнішнього середовища, що відбивається на швидкості проникнення повітря через матеріал. Вологість матеріалу впливає на показник повітропроникності, із збільш вологості матеріалу повітропроникність знижується.
Паро проникність – здатність текстильних матеріалів пропускати пари вологи із середовища з підвищеною вологістю у середовище із зниженою вологістю.
Визначається такими характеристиками: абсолютна паро проникність, опір паро проникності
Паро проникність матеріалу – одна із цінних гігієнічних властивостей, оскільки забезпечує своєчасне знищення зайвої вологи з-під шару одягу.
Водопроникність – здатність матеріалів пропускати воду під певним тиском. Характеризується коефіцієнтом водопроникності.
Водонамочуваність- здатність матеріалів до пропускання води за умови однобічного прилягання з нею.
Водотривкість – опір матеріалів проникненню через них води.
Пило проникність – це здатність пропускати у під одежний шар або утримувати у своїй структурі частину пилу. Характеризується відносною пило проникністю та пило ємкістю –здатність матеріалу сприймати і утримувати пил.