1. Теоретичні основи економічної сутності, видів та функцій прибутку як результату фінансово-господарської діяльності підприємства. 1.1 Формування, розподіл та використання прибутку на підприємстві.
Прибуток-найпростіша та водночас найбільш складна категорія ринкової економіки. Він є основною і головною рушійною силою ринкової економіки; це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства і в загальному вигляді є різницею між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.[3,115с]
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Прибуток безпосередньо пов’язаний з категорією «витрати виробництва». Прибуток – це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва.
Прибуток – це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.
Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Він властивий всім суспільно-економічним фармаціям і є одним з найважливіших чинників їх успішного розвитку.
Об’єктивне існування прибутку пов’язане з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток є формою виявлення вартості додаткового продукту.
Отже, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу ВВП.
Види прибутку: 1.Загальний прибуток-кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж робіт, товарів та послуг, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій); 2. Валовий прибуток-загальна сума прибутку, отримана підприємством від підприємницької діяльності. Визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю продукцї. 3. Операційний прибуток — визначається коригуванням балансового прибутку на операційні витрати, до складу яких входить амортизація. Саме операційний прибуток виступає прибутком до оподаткування. 4. Чистий прибуток-прибуток, що являє собою прибуток підприємства, який залишився після сплати податків. Чистий прибуток є різницею між прибутком від звичайної діяльності та податку на прибуток.[5-99с]
Функції прибутку: 1.Оцінювальна-ефект використання основних ресурсів підприємства. 2.Стимулююча - функція, що спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємства, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподаткування. 3.Господарського розрахунку-доходи підприємства мають покривати не лише витрати, але й резерв. 4.Розподільча — функція, яка забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів. 5.Інформаційна-забезпечує підприємство інформацією, з одного боку, про оцінку його діяльності, з іншого- про наповненість ринку товаром, даючи цим економічних сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги виробництва.
Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праця, капітал, природні ресурси, інформація) і корисної виробничої діяльності. Результат цього-вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.
На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений порядок: визначення фінансових результатів від основної діяльності(обчислення собівартості продукції (робіт чи послуг), адміністративних витрат чи витрат на збут; визначення прибутків(збитків)від іншої операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності.
Реалізація
продукції, товарів,робіт Реалізація
оборотних активів Доходи
від активів, спільної діяльності Реалізація
інвестицій,основних засобів, активів
Від
основної діяльності Від
іншої діяльності Прибуток
від операційної діяльності Прибуток
від фінансових операцій Прибуток
від іншої звичайної діяльності Прибуток
від звичайної діяльності
Рисунок 1.1. Формування прибутку підприємства
Значний вплив на формування прибутку підприємств можуть справляти доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності; отриманих дивідендів; відсотків, одержаних за облігаціями, а також за кредит і фінансовий лізинг. Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує як покриття потреб організації, так і формування доходів бюджету.
Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.[4,113с]
Прибуток
Привласнює
держава Канали
вилучення Майнові
податки; рентні платежі
Розподіляє
і використовує підприємства на правах
власності Податок
на прибуток
Рисунок 1.1.2. Порядок розподілу прибутку
Тертій етап-використання прибутку. Його можна розділити на дві частини: 1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.[4, 116с].
Загальний
прибуток Податок
на прибуток Чистий
прибуток
Розподілений
прибуток Нерозподілений
прибуток Фонд
розвитку підприємства та інвестиційна
діяльність Резервний
фонд підприємства
Рисунок 1.1.3 Схема використання прибутку
Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частин
Перша — прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо).
До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.
1.2 Фактори, що визначають прибуток.
Фактори, що безпосередньо впливають на обсяг реалізації і, в остаточному підсумку, прибуток підприємства, можна умовно підрозділити на три групи: 1)Виробничі фактори - пов'язані з обсягом виробництва, його ритмічністю, матеріальною, науково-технічною й організаційно-технічною оснащеністю, і відповідно з якістю продукції, її асортиментами й структурою й т.д. 2)Комерційні фактори - охоплюють у широкому смислі поняття маркетингу: укладання господарських договорів на основі вивчення діючої й перспективної кон'юнктури ринку, цінове регулювання збуту, його організаційно-економічне забезпечення. Надійність прогнозу комерційних факторів опирається, з одного боку, на страхування ризиків (в основному, ризиків втрати майна, зриву поставок, віддалення або відмови від платежу), з іншого боку - на залучення надійних платоспроможних клієнтів (замовників, покупців), що вимагає певних поза виробничих витрат (представницьких, на рекламу). 3)Фінансові фактори, що охоплюють і виторг від реалізації продукції (послуг), і підприємницький доход від усіх видів діяльності, включають: форми розрахунків; цінове регулювання, у тому числі уцінку у випадку уповільнення реалізації; застосування штрафних санкцій; вивчення й стягнення дебіторської заборгованості, а також забезпечення ліквідності інших активів; залучення кредиту банку або коштів із централізованих резервів; стимулювання залучення грошових ресурсів на фінансових ринках - доходів від цінних паперів, внесків, депозитів, оренди й інших фінансових вкладень. При цьому чим швидше і повніше надходження доходів, тим ефективніше вся діяльність.
2 Економіко – господарська характеристика ат «Надія». 2.1 Загальна характеристика ат “Надія”.
Приватне акціонерне товариство “НАДІЯ” (надалі іменується – „Товариство”) створене згідно рішення засновників шляхом об’єднання майнових вкладів учасників та зареєстроване Згурівською районною радою народних депутатів Київської області 21.04.1995 року.
Повне найменування: Приватне акціонерне товариство “Надія”.
Основний вид діяльності: перероблення молока та виробництво сиру.
Місцезнаходження (адреса) Товариства: 07600, Київська область, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Коцюбинського, 6. Директор: Сіренко Олександр Олександрович.
Місцезнаходженням Товариства вважається адреса його виконавчого органу управління. У випадку зміни адреси виконавчого органу управління Товариства, місцезнаходження Товариства може не змінюватись за умови залишення за вищезазначеною адресою іншого постійно діючого органу Товариства.
Товариство може розташовувати свої органи, підрозділи, здійснювати господарську діяльність й за іншими адресами, які можуть вказуватись в документообігу з іншими особами.
Товариство створене з метою отримання прибутку, підвищення добробуту його акціонерів, в тому числі шляхом збільшення ринкової вартості акцій Товариства, досягнення позитивного соціального та економічного ефекту та реалізації інших рішень акціонерів.
Товариство при здійсненні своєї діяльності керується нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» Законом України «Про акціонерні товариства» та іншими законними і підзаконними нормативними актами України і цим Статутом, колективним договором, внутрішніми документами Товариства та рішеннями Загальних зборів акціонерів.
Товариство є самостійним господарюючим статутним суб’єктом, юридичною особою приватного права, підприємницьким товариством відповідно до законодавства України, має відокремлене майно, в межах якого відповідає за своїми зобов’язаннями, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням й ідентифікаційним кодом, фірмові бланки, товарний знак, емблему та інші реквізити й атрибути.
За формою власності Товариство є приватним.
Господарська діяльність Товариства, відносини Товариства з юридичними особами i громадянами здійснюється на основі договорів. Товариство вільне у виборі предмету договору, визначенні обов’язків, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать Статуту i чинному законодавству України.
Товариство реалізує товари i послуги за цінами i тарифами, встановленими самостійно, або на договiрнiй основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, - по цінах, встановлених відповідними нормативно-правовими актами.
Товариство є власником: - майна, переданого йому у власність засновниками та акціонерами, в тому числі як внесок до Статутного капіталу; - продукції, виробленої Товариством; - одержаних Товариством доходів; - коштів, отриманих як кредити і позики банків та від інших кредиторів; - безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян; - іншого майна, набутого на підставах, незаборонених чинним законодавством України.