зед 1-5
.docx1. Види і ставки мита
Види і ставки мита відображають митну політику держави і встановлюються залежно від низки чинників. У той же час у світовій практиці ці підходи досить визначені і уніфіковані. Ставка мита — вказаний у митному тарифі грошовий розмір плати, що підлягає стягненню митними органами за конкретний товар, який ввозиться на митну територію України чи з неї вивозиться.
Товари та інші предмети, що ввозяться та митну територію України та вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладанню митом. Ставки мита єдині на всій території України. В Україні залежно від методу начислення застосовуються такі види ставок мита:
— ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення на митну територію України. Це мито є диференційованим і нараховується
1) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими встановлено режим найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки мита;
2) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими не встановлено режиму найбільшого сприяння, або країна походження яких не визначена, застосовуються повні ставки мита;
3) до товарів, що походять з країн, які разом з Україною утворюють митний союз або зону вільної торгівлі, а також до товарів, що походять з країн, які розвиваються і користуються національною системою преференцій України, застосовуються преференційні ставки мита.
н Юристам підприємств та всім іншим особам, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, слід уважно стежити за їх змінами і завчасно вносити корективи у товарний асортимент.
Ставки ввізного (імпортного) мита єдині для всіх осіб, які перемішують товари через митний кордон України, незалежно від видів зовнішньо-торгівельних угод, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, законами України про оподаткування та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
— вивізне (експортне) мито нараховується на товари під час їх вивезення за межі митної території України. Таке мито нараховується за ставками, що встановлюються законом. Відповідно зазначені ставки вивізного (експортного) мита єдині для всіх осіб, які перемішують товари через митний кордон України, незалежно від видів зовнішньоторговельних угод, за винятком випадків, передбачених законодавством України про оподаткування, та міжнародними договорами України;
— сезонне мито встановлюється з метою оперативного регулювання ввезення та вивезення окремих товарів. Воно може встановлюватися як ввізне чи вивізне і на строк не більше трьох місяців з моменту його запровадження. При цьому ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, не застосовуються. Загальний строк застосування сезонного мита не може перевищувати шести місяців протягом календарного року. Процедура запровадження сезонного ввізного мита та сезонного вивізного мита, а також ставки та строк їх дії встановлюються законами України;
— особливі види мита встановлюються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення товарів на митну територію України і вивезення їх за межі цієї території незалежно від інших видів мита. У свою чергу мита бувають такі:
а) спеціальне мито;
б) антидемпінгове мито;
в) компенсаційне мито.
Спеціальне мито застосовується:
а) як засіб захисту українських виробників;
б) як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові;
в) як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
г) як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України. Антидемпінгове мито застосовується:
а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
б) у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Компенсаційне мито застосовується:
а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
б) у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.
Відповідно до способу начислення прийнято розрізняти такі ставки:
— адвалорна — ставка, що встановлена у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
— специфічна — ставка, що встановлена у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
— комбінована — ставка, що поєднує адвалорний та специфічний види митного обкладення. Комбіноване мито використовуються як доповнення до специфічного або за його недостатньої ефективності. Використовується у Південно-Африканській Республіці, Австралії. У США при обкладенні імпорту годинників мито встановлюється як в залежності від ціни і кількості каменів у годинниках.
Ставки ввізного мита у Єдиному тарифі мають три колонки, в яких розмір ставок різниться між собою за тією ж самою товарною позицією. Тобто ввізні ставки диференційовані. Ця диференціація залежить від країни походження товару. Згідно з цим критерієм ввізні ставки можна поділити на:
— преференційні ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, або в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються;
— пільгові ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Це означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму;
— повні (загальні) ставки — ставки, які застосовуються до решти товарів та інших предметів.
Законом також, передбачені сезонні та особливі види мита. З метою оперативного регулювання ввезення та вивезення товарів KM України може встановлювати сезонні мита. При цьому ставки мита, які передбачені Єдиним митним тарифом, не застосовуються. Термін дії сезонного мита не може бути більшим, ніж чотири місяці з моменту їх встановлення.
2.методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності - система засобів впливу на суспільні відносини, які виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення правопорядку в цій сфері.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою таких методів:
• тарифні (економічні) методи регулювання;
• нетарифні (організаційно-адміністративні) методи регулювання.
Тарифні (економічні) методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності являють собою комплекс заходів державного регулювання за допомогою митних тарифів. Тарифне регулювання виконує дві функції: протекціоністську — захист вітчизняних товарів і послуг від іноземної конкуренції; фіскальну - поповнення державного бюджету.
Мито являє собою грошовий збір чи податок, який держава бере з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону України
Нетарифні (організаційно-адміністративні) методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів та послуг на внутрішній ринок країни. Нетарифні обмеження являють собою заходи прихованого протекціонізму, мають характер адміністративного (силового) регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Метою нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
• покращення (погіршення) конкурентних умов в імпортуючій країні;
• захист національної економіки, охорона навколишнього середовища, здоров´я населення, моралі, релігії і національної безпеки.
Нетарифне регулювання об´єднує в одну групу різнорідні заходи адміністративного, фінансового, кредитного, торгово-економічного та іншого характерів. Вони є інструментами оперативного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і можуть впроваджуватись рішеннями різних гілок влади, в тому числі регіональними органами державної влади та місцевого самоврядування. Галузями, що традиційно регулюються нетарифними обмеженнями, є сільське господарство, енергетика, текстильна, металургійна, суднобудівна, автомобільна промисловості. Нетарифні обмеження - основне гальмо на шляху зовнішньої торгівлі, яке зачіпає економічні інтереси країн, що розвиваються, оскільки багато нетарифних обмежень стосується товарів із цих держав. Всі вони згруповані класифікацією ГАТТ/СОТ у п´ять основних груп:
• участь держави у зовнішньоторговельних операціях;
• технічні бар´єри;
• кількісні та валютні обмеження вивезення чи ввезення товарів;
• обмеження, пов´язані з механізмом платежів;
• митні та адміністративні формальності.
Участь держави у зовнішньоторговельних операціях проявляється у наступних заходах:
• субсидування внутрішнього виробництва і вивезення товарів;
• державна закупка товарів та ін.
3. надайте визначення категоріям «давальницька сировина», «мито», «оферта»
Давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
Мито — непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Ми́то (істор.) — особлива платня (податок), який сплачували грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони або внутрішні митні застави.
Оферта -це волевиявлення особи, спрямоване на укладення договору на певних умовах. Однак такого спрощеного визначення поняття оферти недостатньо для визначення її суті. Слід враховувати, що офертою є не будь-яка пропозиція про вступ у договірні відносини, а лише та, яка спрямована конкретній особі або кільком конкретним особам і при цьому містить вказівку на конкретні положення, які пропонується включити в договір. Тому в пропозиції в будь-якому випадку мають бути умови, що визнаються істотними Для цього договору.
З урахуванням висловленого, можна відзначити наявність таких характерних рис оферти:
1) вона адресується конкретно одній або кільком особам. Коли пропозиція розрахована на невизначене коло осіб (наприклад, в рекламі), вона розглядається як запрошення до оферти, якщо інше прямо не вказано в цій пропозиції;
2) оферта має містити вказівку на істотні умови майбутнього договору, тобто такі, які є істотними згідно із законом або є необхідними для договорів даного виду, або ж в узгодженні яких заінтересований оферент;
3) пропозиція виражає твердий намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами у разі їх прийняття (акцепту) іншою стороною.
4.надайте визначення категоріям компенсаційне мито, ліцензія, оферта
Компенсаційне мито — це мито, що стягується з метою нейтралізації субсидій, які надаються експортеру з метою підвищення його конкурентоспроможності на ринку. За правилами ГАТТ розмір компенсаційного мита не повинен перевищувати суми отриманої субсидії.
Ліцензія (від латів.(латинський) licentia — свобода, право), 1) Л. (експортна або імпортна) — дозвіл, що видається компетентним державним органом на здійснення зовнішньоторговельних операцій. Видача Л. — одна з форм державного контролю за експортом і імпортом товарів і, одночасно, витрачанням валютних засобів. У капіталістичних країнах видача Л. переслідує мету обмеження, аж до повного скорочення, торгівлі з якою-небудь країною або групою країн, захисту національної промисловості від іноземної конкуренції, контролю за витрачанням валюти, а також поповнення доходів бюджету шляхом стягування ліцензійних зборів за видачу дозволу на експорт — імпорт. У країнах, що розвиваються, видача Л. використовується в першу чергу для захисту національної економіки проти іноземних монополій.
Оферта -це волевиявлення особи, спрямоване на укладення договору на певних умовах. Однак такого спрощеного визначення поняття оферти недостатньо для визначення її суті. Слід враховувати, що офертою є не будь-яка пропозиція про вступ у договірні відносини, а лише та, яка спрямована конкретній особі або кільком конкретним особам і при цьому містить вказівку на конкретні положення, які пропонується включити в договір. Тому в пропозиції в будь-якому випадку мають бути умови, що визнаються істотними Для цього договору.
З урахуванням висловленого, можна відзначити наявність таких характерних рис оферти:
1) вона адресується конкретно одній або кільком особам. Коли пропозиція розрахована на невизначене коло осіб (наприклад, в рекламі), вона розглядається як запрошення до оферти, якщо інше прямо не вказано в цій пропозиції;
2) оферта має містити вказівку на істотні умови майбутнього договору, тобто такі, які є істотними згідно із законом або є необхідними для договорів даного виду, або ж в узгодженні яких заінтересований оферент;
3) пропозиція виражає твердий намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами у разі їх прийняття (акцепту) іншою стороною.
5. надайте визначення категоріям митна вартість,зовнішньоекономічна діяльність, оферта
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. У свою чергу, господарська діяльність — це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Митна вартість - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Оферта -це волевиявлення особи, спрямоване на укладення договору на певних умовах. Однак такого спрощеного визначення поняття оферти недостатньо для визначення її суті. Слід враховувати, що офертою є не будь-яка пропозиція про вступ у договірні відносини, а лише та, яка спрямована конкретній особі або кільком конкретним особам і при цьому містить вказівку на конкретні положення, які пропонується включити в договір. Тому в пропозиції в будь-якому випадку мають бути умови, що визнаються істотними Для цього договору.
З урахуванням висловленого, можна відзначити наявність таких характерних рис оферти:
1) вона адресується конкретно одній або кільком особам. Коли пропозиція розрахована на невизначене коло осіб (наприклад, в рекламі), вона розглядається як запрошення до оферти, якщо інше прямо не вказано в цій пропозиції;
2) оферта має містити вказівку на істотні умови майбутнього договору, тобто такі, які є істотними згідно із законом або є необхідними для договорів даного виду, або ж в узгодженні яких заінтересований оферент;
3) пропозиція виражає твердий намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами у разі їх прийняття (акцепту) іншою стороною.