- •Аспекти розвитку матеріалознавства як науки про матеріали
- •Методи вивчення будови і властивостей матеріалів
- •Агрегатний стан речовини
- •Елементи кристалографії. Типи кристалічних решіток (сингоній)
- •Градація структури твердих тіл. Поліморфізм
- •Дифузія у металах і сплавах. Самодифузія. Закони дифузії.
- •Рідкі кристали , класифікація, характеристика, галузь застосування
- •Загальна характеристика металів і сплавів, їх класифікація, властивості.
- •Термічна обробка металів і сплавів
- •Сплави на основі заліза: сталі та чавун
- •Діаграма фазової рівноваги. Діаграма залізо-цементит
- •12. Класифікаційні ознаки некристалічних твердих тіл
- •13. Некристалічні тверді тіла: Полімери за типом волокон
- •14. Загальна характеристика неорганічних (силікатних) матеріалів
- •16. Цемент та бетон, клас-ція
- •17. Загальна хар-ка клеючих матеріалів
- •20. Особливості структури і властивості полімерів за типом волокон
- •21. Кристалічна та аморфна структура металів та неметалів (силікатів)
- •22. Особливості структури і властивості полімерів за типом пластмас
- •33.Матеріали, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів.
- •32.Фізико-механічні властивості матеріалів. Теорія міцності. Деформаційні процеси.
- •31.Оптичні властивості матеріалів.
- •30.Методи визначення характеристик теплофізичних властивостей матеріалів.
- •29.Здатність матеріалів змінювати чи зберігати свої властивості під дією теплової енергії.
- •28.Здатність матеріалів поглинати тепло під дією теплової енергії.
- •27.Здатність матеріалів проводити тепло під дією теплової енергії.
- •26.Теплофізичні властивості матеріалів: характер теплового руху, теплопередача.
- •25. Проникність як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •24. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •23.Класифікаційні ознаки фізичних властивостей матеріалів.
20. Особливості структури і властивості полімерів за типом волокон
Формування структури та властивостей матеріалів:
неметелаві матеріали (текстильні волокна, пластичнв матеріали, клеї, лакофарбові покриття, силікатне скло, кераміка)
полімери – основа неметалевих матеріалів. Полімери – це речовини, макромолекули яких складається з багаточисельних елементарних ланок (мономерів) однакової структури. Полімери бувають: природні (натурульний каучук, целюлоза, слюда, азбест, приробний графіт); синтетичні, тобто одержані з низькомолекулярних зяднань.
Класифікація полімерів:
за складом (органічні, елементоорганічні, неорганічні);
за формою макромолекул (за ступенем полімеризації та поліконденсації, за щільністю упакування макромолекул, за ступенем орієнтації макромолекул);
фазовим станом (аморфні, кристалічні);
за полярністю (полярні, неполярні);
стосовно нагрівання (термопластичні, термореактивні).
Поліпропіленові мотузки, шнури по стійкості до вигинам перевершують капронові. Але поступаются по стійкості до стирання. Поліпропіленові мотузки, шнури мають позитивної плавучістю 0,91 (не тоне) і підвищеною стійкістю до дії кислот, лугів і розчинників, негігроскопічні.
Застосовуються в промисловості, будівництві, альпінізм, спелеології, у вітрильному спорті, і інше
21. Кристалічна та аморфна структура металів та неметалів (силікатів)
За своєю структурою матеріали можуть бути кристалічними.
Структура – це форма, розміри і характер взаємного розташування відповідних фаз в металах і сплавах.
Структура кристалічних металів:
1) Монокристали. Складаються з атомів іонів або молекул, що займають у просторі певне положення у вузлах кристалічної решітки.
2) Полікристали. Складаються з багатьох кристалів, що мають різну орієнтацію.
3) Аморфні тіла. При нагріванні розм’якшуються у великому температурному інтервалі стають в’язкими, а потім переходять в рідкий стан.
Градація твердих тіл:
1) Макроструктура. Сполучення відносно великих елементів матеріалу, які видно неозброєним оком зі збільшенням приблизно в 10-30 разів.
2) Мікроструктура. Сполучення структурних елементів, яке можна побачити за допомогою оптичного мікроскопа.
3) Тонка структура. Характеризується сполученням між собою атомів, іонів або молекул, також більших структурних елементів, які неможливо спостерігати за допомогою оптичних мікроскопів.
4) Пориста структура. Структура багатьох матеріалів пронизана порами, тобто проміжками між структурними елементами, що порушують однорідність матеріалу.
Кристалічні тіла – перебувають у твердому стані до відповідної температури (температури плавлення), при якій вона переходить у рідкий стан. Правильний порядок розташування атомів у кристалічних тілах спостерігається на далекій відстані.
Аморфні тіла – не мають температури плавлення: під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан, знижуючи свою в’язкість. Порядок у розташуванні атомів виконується тільки для ближнього оточення.