52 Облікові процедури запобігання кредитному ризику

Банк має визнавати зменшення корисності фінансового активу або фупи фінансових активів, якщо є об'єктивне свідчення зменшення їх корисності_в внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісн

ого визнання активу, і така подія або події впливають на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від фінансового активу або фупи фінансових активів, які можна достовірно оцінити.

Основними подіями, що свідчать про зменшення корисності фінансового активу, можуть бути:

а) фінансові труднощі позичальника;

б) порушення умов договору (невиконання зобов'язань, прострочення сплати процентів або основної суми боргу);

в) висока ймовірність банкрутства або фінансова реорганізація позичальника;

г) надання банком пільгових умов з економічних або юридичних причин, пов'язаних з фінансовими труднощами позичальника, які банк не розглядав за інших умов;

д) зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів. З метою розрахунку розміру резерву під кредитні ризики банки здійснюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією у відповідності з такими критеріями:

• оцінка фінансового стану позичальника;

• оцінка стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків за ним;

• рівень забезпечення кредитної операції.

За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна".

На підставі класифікації кредитного портфеля та врахування прийнятого забезпечення позик банк оцінює чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і відповідний коефіцієнт резервування, який і визначає розрахункову величину спеціального резерву за кредитом.

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
"А"	"Стандартна"	"Під контролем"	"Субстандартна"
"Б"	"Під контролем"	"Субстандартна"	"Сумнівна"
"В"	"Субстандартна"	"Сумнівна"	"Безнадійна" І
"Г	"Сумнівна"	"Безнадійна"	"Безнадійна"
"Д"	"Безнадійна"	"Безнадійна"	"Безнадійна" А

Спеціальні резерви за кредитними операціями банку обліковуються за такими рахунками:

- резерви під заборгованість за наданими кредитами (розміщеними депозитами):

1590 КА "Резерви під заборгованість інших банків за кредитними операціями";

• КА "Резерви під кредити, що оцінюються на індивідуальній основі";

• КА "Резерви під кредити, що оцінюються на портфельній основі".

53. СТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

Банківська операція визнається як валютна за умови застосування в процесі розрахунків за даною операцією валюти, відмінної від національної.

Валютні операції комерційних банків можна класифікувати за цілим рядом критеріїв. Зокрема, за економічним змістом операції в іноземній валюті поділяються на обмінні, кредитні, депозитні, розрахункові, інвестиційні та інші.

В залежності від суб'єкта, що ініціював операцію, валютні операції банків можуть здійснюватися:

• за рахунок клієнтів;

• за ініціативою банку.

До першої групи належать операції пов'язані із здійсненням розрахунків, кредитні і депозитні операції в іноземній валюті.

Операції другої групи пов'язані з придбанням ЦП, матеріальних цінностей за іноземну валюту, а також із придбанням іноземної валюти за кошти банку.

За термінами здійснення розрахунків розрізняють операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються негайно, у дуже короткий термін (до двох робочих днів) та у термін, що перевищуе два робочих дні. Негайно розрахунки здійснюється при відкритті депозитних рахунків в іноземній валюті, здійсненні готівкових обмінних операцій, наданні валютних кредитів, кошти за якими перераховуються на користь позичальника.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в короткий термін, що не перевищує двох робочих днів, називають операціями спот.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються після двох робочих днів з дати укладання відповідного контракту до дати, зазначеної в контракті, називають форвардними операціями.

Суб'єкти валютних операцій комерційних банків класифікуються за ознакою резидентності. Резиденти - це:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

• юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законодавства України. Нерезиденти - це:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

• юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави.

53. ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Методика обліку валютних операцій базується на мультивалютності діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах (як в іноземних, так і в національній) обліковуються за одними і тими ж балансовими рахунками.

Мультивлютність притаманна не всім класам Плану рахунків. Мультивалютними є рахунки лише першого - четвертого та дев'ятого класів. Облік за рахунками п'ятого, шостого і сьомого класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків ведеться тільки в національнії валюті

Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

В особовому валютному рахунку вказуються обидві зазначені суми. У балансі комерційного банку за мультивалютними балансовими рахунками залишки показуються в гривневому еквіваленті в наступному розрізі: національна валюта; вільноконвертована валюта; неконвертована валюта.

Балансова вартість іноземної валюти - це вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

При здійсненні операцій з іноземною валютою розрізняють три часові категорії: дату операції, дату валютування і дату розрахунку За датою операції в бухгалтерському обліку виконуються записи за позабалансовими рахунками.

Проведення за балансовими рахунками здійснюється за датою валютування. Як правило, дата розрахунку та дата валютування збігаються. Різниця між цими датами виникає у випадку передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку та дата валютування не збігаються, то для відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі - продажу іноземної валюти від дати розрахунку до дати валютування або навпаки, від дати валютування до дати розрахунку, використовуються такі рахунки:

2800 А "Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі - продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів";

2900 П "Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі ~ продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів";

3540 А "Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку";

3640 ГІ "Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку".