4. Введення даних в таблиці бд.

Після задання структури й імені таблиці можна безпосередньо ввести дані до неї. Для цього потрібно перейти в Режим таблиці. Цей режим установлюється подвійним клацанням мишею по піктограмі таблиці після відкриття бази даних. На екрані з'явиться вікно із зображенням рядків таблиці, в якому можна вводити до таблиці всі необхідні дані.

У процесі заповнення таблиці можна переміщатися між різними полями і рядками за допомогою клавіш управління курсором, а також клавіші Tab ( клавіші Shift+Tab забезпечують переміщення курсора у зворотньому напрямку).

Заповнюючи таблиці, можна використовувати звичайні прийоми редагування, що використовуються при роботі в текстових редакторах.

Щоб увести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: Закладка Таблиці → Виберіть назву → Відкрити.

Дані в таблицю вводять звичайно з клавіатури (або через буфер обміну). Зовнішньо таблиця подібна до електронної. Ширину стовпців i висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою Формат → Заховати стовпець/Показати стовпець поля тощо. Щоб деякі стовпці не зміщувались під час перегляду широкої таблиці, їx фіксують на екрані командою Формат → Зафіксувати чи вивільняють — Формат → Вивільнити вci стовпці.

Контекстне меню стовпця дозволяє сортувати записи, копіювати, видаляти і переміщати стовпці, керувати їх шириною і режимом відображення.

5. Збереження файлу в субд.

При роботі зі звичайними додатками для збереження даних ми видаємо відповідну команду, задаємо ім’я файлу й довіряємося операційній системі. Якщо ми закриємо файл, не зберігши його, то вся робота зі створення або редагування файлу пропадає без повторно.

Бази даних – це особливі структури. Інформація, що у них утримується, дуже часто має суспільну цінність. Не рідко з однією й тією же базою (наприклад, з базою реєстрації автомобілів у ГИБДД) працюють тисячі людей по всій країні. Від інформації, що втримується в деяких базах, може залежати благополуччя великої кількості людей. Тому цілісність вмісту бази не може і не повинна залежати ні від конкретної дії якогось користувача, що забув зберегти файл перед вимкненням комп’ютера, ні від перебоїв електромережі.

Проблема безпеки баз даних вирішується тим , що в СУБД для збереження інформації використовується подвійний підхід. У операційній частині, як звичайно бере участь операційна система комп’ютера, але деякі операції збереження відбуваються в обхід операційної системи.

Операції зміни структури бази даних, створення нових таблиць або інших об’єктів відбувається при збереженні файлу бази даних. Про ці операції СУБД попереджує користувача. Це, так сказати, глобальні операції., їх ніколи не проводять із базою даних, що перебуває в комерційній експлуатації, - тільки з її копією. У цьому випадку будь-які збої в роботі обчислювальних систем не страшні.

З іншого боку операції по зміні змісту даних, що не зачіпають структуру бази, максимально автоматизовані і використовуються без попередження.