78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».

Причини розпаду: 1_Глибока економічна ] криза, нездатнїсть керівництва країни вдатися до радикальних реформ

2_Зростання національної самосвідомості

3_ Формування національних політичних еліт, їхнє прагнення влади

Сєрпнеаий заколот 1991 р.

Учасники: Вищі посадові особи СРСР: віце-президент Г. Якаєв, прем'єр-міністр В. Павлов, голова КДБ В. Крючков, міністри оборони (Д. Язов) і внутрішніх справ (Б. Пуго)

Мета: Зрив підписання нового союзного договору, що розширював права республік, підписання якого було призначене на 20 серп-ня 1991 р. Црвернения до диктатури

Результат: 8 грудня 1991 р. — нарада президентів Росії й України Б. Єльцина та Л. Кравчука, голови Верховної Ради Білорусі С. Шушкевича в Біловезькій ПуЩі. Прийняття рішення про припинення існуван-ня СРСР і створення Співдружності незалеиших держав (СНД). 21 грудня 1991 р. — до СНД приедналися Азербайджан, Вір-менія, Казахстан, Кирґизстан, Молдова, Таджикистан, Турк-меністан, Узбекистаи; із 1993 р. — Грузія

79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.

На Потсдамській конференції (липень-серпень 1945 р.) західні держави погодилися на пропозицію Радянського Союзу про передання Польщі обширних територій, що доти входили до складу Німеччини, аж до річок Одри та Ниси. Внутрішнє становище в Польщі після очищення її від німецьких військ було надзвичайно напруженим. Частини радянської армії, «визволивши» країну, так у ній і залишилися. Переважна більшість польського народу вороже ставилася до комуністичної влади. Підпільні структури, які боролися проти німецьких окупантів, повернули тепер зброю проти варшавського уряду та його установ. Боротьба була кривавою, з обох боків гинули тисячі й тисячі людей. Це була, по суті, громадянська війна.

Однак комуністичний лад, спираючись на радянську підтримку, крок за кроком зміцнював свої позиції. У січні 1947 р. відбулися вибори до сейму. Комуністи (Польська робітнича партія, ППР) використали державний апарат для масової фальсифікації результатів виборів, забезпечивши собі і своїм прихильникам 80 % голосів.

Здобувши уявну перемогу, комуністи поспішили завершити розгром опозиції й прибрати всю повноту влади в країні до своїх рук. Новообраний сейм обрав одного з керівних діячів ППР Болеслава Берута президентом Польської Республіки. Було сформовано новий уряд, в який увійшли комуністи та їхні прибічники. Внаслідок політичного терору з боку властей розпались опозиційні партії. Були розгромлені основні осередки збройного опору. В країні залишалася єдина організована опозиційна сила, з якою комуністи були неспроможні справитися, - католицька церква, хоч і її жорстоко переслідували.

85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика

Зовнішня політика Росії.

Російська Федерація на міжнародній арені стала правонаступ-ницею СРСР. Росія посіла місце постійного члена Ради Безпеки ООН, затвердивши за собою статус великої ядерної держави.

У рамках СНД Росія прагнула налагодити політичне та економічне співробітництво, забезпечити захист російськомовного населення в колишніх союзних республіках. Гостро стояла проблема поділу "спадщини" колишньої Радянської армії, але спроби створити об'єднані збройні сили СНД успіху не мали.

Внутрішньополітичне становище та економічна криза істотно вплинули на формування зовнішньополітичної доктрини Росії, яка мусила робити значні поступки Заходу у відповідь на економічну допомогу. Росія втратила свій вплив у "третьому світі", ослабли її позиції на Близькому Сході в перебігу врегулювання арабсько-ізраїльського конфлікту, пасивною була її позиція під час конфлікту в Боснії та Хорватії.

Проте Росія була і залишається великою ядерною державою, ї Захщ мусить із цим рахуватися. Зокрема, Росія виступала проти планів розширення НАТО на Схід за рахунок країн Східної Європи і Прибалтики. Така позиція Росії призвела до загострення відносин із країнами НАТО, насамперед із США. Лише зустрічі Б.Єльцина з В.Клінтоном у березні 1997 р. в столиці Фінляндії та Мадридський саміт НАТО в червні 1997 р., де було детально з'ясовано позиції сторін і підписано договір про стратегічне партнерство Росії з НАТО, виправили становище. Терористичні напади на США 11 вересня 2001 р. змінили зовнішньополітичну стратегію Росії, як і інших держав світу. Після цих подій президент В. Путін заявив, що Росія надасть всшяку підтримку Сполученим Штатам та їхнім союзникам у боротьбі зі світовим тероризмом.