- •1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
- •2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
- •3. Результати форсованої індустріалізації для срср.
- •4. Суцільна колективізація сільського господарства в срср: причина проведення та наслідки. «Ліквідація куркульства як класу».
- •5. Голодомори 30х рр. 20 ст. В срср.
- •6. Остаточне оформлення сталінського тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Масові репресії 1937-38 рр.
- •7. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
- •8. Китай (1920-30рр.)
- •11. Латинська Америка (1920-30рр.)
- •12. Близькосхідна проблема.
- •13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
- •14. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 1930х рр. 20 ст.
- •15. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
- •16. Вплив світової економічної кризи та загостреня міжнародної напруженості в умовах 1930-х років хх ст..
- •17. Відмова Німеччини від дотримування Версальського договору і підготовка до Другої світової війни.
- •19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
- •20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
- •22. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року).
- •23. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •25. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940-х роках.
- •27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
- •28. Битва за Москву. Смоленська битва. Битва за Ленінград
- •30. Сталінградська битва та її історичне значення.
- •31.Битва за Дніпро (1943р.). Основні наступальні операції радянських військових у 1944р.На території срср.
- •32.Бойові дії у Південно- Східній Азії під час Другої світової війни.
- •33.Бойові дії у Західній Європі(1939-40рр.).
- •34.Бойові дії у Західній Європі(1941-45рр.).
- •35.Бойові дії на Тихому океані (1942-43рр.).
- •36.Бойові дії у Північній Африці(1942-43рр.).
- •37.Відкриття Другого фронту в Європі.
- •39. Голокост.
- •40.Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни,його політична орієнтація та форми боротьби.
- •41.Капітуляція Німеччини та її союзників.
- •42.Тегеранська конференція,її рішення та значення.
- •44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
- •45. Створення оон.
- •46. Вашингтонська конференція (1921-1922рр) та її історичне значення.
- •47. Велика Британія у 1900-1920рр.
- •48. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки в першій половині 20 ст.
- •50. Порівняльна характеристика політики « воєнного комунізму» і неПу.
- •51. Бухарестський мир (7 травня 1918р.) та його умови.
- •52. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її сильні та слабкі сторони.
- •53. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн світу та протистояння демократії тоталітаризму.
- •54. Режим «санації» в Польщі в 1920-1930-х рр.. ХХст.
- •55. Генуезька конференція 1922 р. Та підписання Рапалльської угоди.
- •56. « Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- •57. Особливості модернізаційних процесів у Японії.
- •58. Рішення Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •59. Америка за президента г. Гувера.
- •60. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920 рр.
- •61.Проблема Квебеку в Канаді.Конституційна реформа 1982 в Канаді.
- •62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.
- •63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.
- •64.Зовнішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20 століття..
- •65.Внутрішнє становище Великої Британії у другій половині 20-початку 21 століття.
- •66.Зовнішня політика Великої Британії у другій пол.20 поч.21 ст.
- •67.Франція(1945—поч.21 ст.)внутрішня політика.
- •68. Франція(1945—поч.21 ст.)зовнішня політика.
- •69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.
- •70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.
- •71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)
- •72.Смерть й.Сталіна і боротьба за владу в середині верхівки крмпартії.
- •73.Період «Відлиги»(1953-1964).Ліберізація сусп.-політ. Житя.
- •74.Реформи м.С.Хрущова в промисловості,с.Г. Та соц. Сфері.
- •75.Роки застою(1964-1985)Ліберізація сусп.-політ.Життя.
- •76« Косигінськіа » реформа таїї результати.
- •78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».
- •79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.
- •85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика
- •87. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації.
- •90. Японія у другій половині XX- на поч.Ххі ст. (внутрішня політика).
- •91. Японія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (зовнішня політика)
- •92. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (соціально-економічний розвиток)
- •93. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (політичний розвиток)
- •94.Шляхи та особливості розвитку незалежних держав африки.
- •95.Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.
- •96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.
- •97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •98.Наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології , інтеграція науки і виробництва.
- •99.Основні тенденції і течії розвитку світової філософії .
- •100.Література, обр. Мистецтво 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •102. Глобальні проблеми сучасності.
12. Близькосхідна проблема.
Терміном «Близькосхідний конфлікт» (конфлікт на Близькому Сході) позначається серія міжнародних конфліктів, що протікають із 1940-х років в цьому регіоні. В цих конфліктах брали та досі беруть участь численні арабські держави, Ізраїль, Іран, Туреччина, зовнішні актори – США, СРСР, Росія, ЄС, міжнародні організації. Важливість Близькосхідного конфлікту завжди обумовлюється стратегічним значенням регіону – на Близький Схід припадає 29% світового видобутку нафти; його комунікаційними та геостратегічними перевагами. На Близькому Сході співіснують три світові релігії – іудаїзм, християнство та іслам; тут також із процесом деколонізації розповсюдились різноманітні ідеологічні течії. Дивовижне культурне та, як популярно сьогодні говорити, цивілізаційне різноманіття зробили цей конфілкт одним із найбільш цікавих з точки зору дослідника.
Основний конфліктний потенціал регіону пов’язаний із арабо-ізраїльськими протиріччями. Вони виникли навіть до створення єврейської держави Ізраїль на території колишньої підмандатної британської території Палестини у 1948 році. Спочатку ці протиріччя між арабами та євреями в Палестині виливались у етнічні сутички; із звершенням дії британського мандату та утворенням на частині палестинських територій єврейської держави Ізраїль, конфлікт було інституціалізовано як територіальний. В цьому територіальному конфілкті взяли участь численні сусідні держави, мотиви яких включали як релігійні та ідеологічні, так і політичні, пов'язані із "дилемою безпеки". Пізніше нашарування ідеологічних, релігійних, етнічних та культурних мотивів; втручання в конфлікт зовнішніх акторів, в тому числі і великих держав, перетворило конфлікт на комплексний і надзвичайно ускладнило його врегулювання.
Близькосхідний конфлікт, за виключенням його латентної фази, протікав під час «холодної війни» та після неї. Структура та процедури впливу на конфлікт сформувалися, однак, саме під час «холодної війни». Стратегічна важливість регіону обумовили активне втручання обох наддержав в хід конфлікту від самого його початку.
Із завершенням «холодної війни» настає криза регулюючих засобів конфлікту, що проявилася в ході Першої палестинської інтифади. Суб’єктам конфлікту довелося брати більшу відповідальність на себе, в результаті домовленості, які ними досягалися, ставали нетривалими. Сучасний етап близькосхідного конфлікту відбувається на тлі піднесення міжнародного тероризму та активізації боротьби з ним.
13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
Інтенсивний розвиток виробництва викликав небачений до цього технічний прогрес, що став можливим завдяки науковим відкриттям.
Наука перетворилась на безпосередню виробничу силу. Наукові досягнення сприяли появі й повсякденному використанню нових технологій, машин і механізмів. У масовому виробництві широко застосовувалася електроенергія. Всюди будувались тепло й гідроелектростанції. Значних успіхів досягло машинобудування. Найважливішим нововведенням у машинобудуванні стало спеціалізоване потокове (конвеєрне) виробництво.
Докорінних змін у першій половині XX століття зазнали й транспортні засоби, які базувались на новітніх досягненнях науки і техніки та водночас стимулювали їхній розвиток. На початку XX століття у всьому світі налічувалось 9000 автомобілів, а на 1950 р. лише в США їх було вже понад 40 млн.
Перша світова війна, мілітаризація економіки, гонка озброєнь стали головними причинами інтенсивного розвитку нових типів літаків, танків, військових кораблів. У XX ст., як ніколи раніше, необмежені можливості людського розуму все більшою мірою використовувались у воєнних цілях.
