- •1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
- •2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
- •3. Результати форсованої індустріалізації для срср.
- •4. Суцільна колективізація сільського господарства в срср: причина проведення та наслідки. «Ліквідація куркульства як класу».
- •5. Голодомори 30х рр. 20 ст. В срср.
- •6. Остаточне оформлення сталінського тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Масові репресії 1937-38 рр.
- •7. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
- •8. Китай (1920-30рр.)
- •11. Латинська Америка (1920-30рр.)
- •12. Близькосхідна проблема.
- •13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
- •14. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 1930х рр. 20 ст.
- •15. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
- •16. Вплив світової економічної кризи та загостреня міжнародної напруженості в умовах 1930-х років хх ст..
- •17. Відмова Німеччини від дотримування Версальського договору і підготовка до Другої світової війни.
- •19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
- •20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
- •22. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року).
- •23. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •25. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940-х роках.
- •27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
- •28. Битва за Москву. Смоленська битва. Битва за Ленінград
- •30. Сталінградська битва та її історичне значення.
- •31.Битва за Дніпро (1943р.). Основні наступальні операції радянських військових у 1944р.На території срср.
- •32.Бойові дії у Південно- Східній Азії під час Другої світової війни.
- •33.Бойові дії у Західній Європі(1939-40рр.).
- •34.Бойові дії у Західній Європі(1941-45рр.).
- •35.Бойові дії на Тихому океані (1942-43рр.).
- •36.Бойові дії у Північній Африці(1942-43рр.).
- •37.Відкриття Другого фронту в Європі.
- •39. Голокост.
- •40.Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни,його політична орієнтація та форми боротьби.
- •41.Капітуляція Німеччини та її союзників.
- •42.Тегеранська конференція,її рішення та значення.
- •44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
- •45. Створення оон.
- •46. Вашингтонська конференція (1921-1922рр) та її історичне значення.
- •47. Велика Британія у 1900-1920рр.
- •48. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки в першій половині 20 ст.
- •50. Порівняльна характеристика політики « воєнного комунізму» і неПу.
- •51. Бухарестський мир (7 травня 1918р.) та його умови.
- •52. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її сильні та слабкі сторони.
- •53. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн світу та протистояння демократії тоталітаризму.
- •54. Режим «санації» в Польщі в 1920-1930-х рр.. ХХст.
- •55. Генуезька конференція 1922 р. Та підписання Рапалльської угоди.
- •56. « Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- •57. Особливості модернізаційних процесів у Японії.
- •58. Рішення Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •59. Америка за президента г. Гувера.
- •60. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920 рр.
- •61.Проблема Квебеку в Канаді.Конституційна реформа 1982 в Канаді.
- •62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.
- •63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.
- •64.Зовнішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20 століття..
- •65.Внутрішнє становище Великої Британії у другій половині 20-початку 21 століття.
- •66.Зовнішня політика Великої Британії у другій пол.20 поч.21 ст.
- •67.Франція(1945—поч.21 ст.)внутрішня політика.
- •68. Франція(1945—поч.21 ст.)зовнішня політика.
- •69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.
- •70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.
- •71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)
- •72.Смерть й.Сталіна і боротьба за владу в середині верхівки крмпартії.
- •73.Період «Відлиги»(1953-1964).Ліберізація сусп.-політ. Житя.
- •74.Реформи м.С.Хрущова в промисловості,с.Г. Та соц. Сфері.
- •75.Роки застою(1964-1985)Ліберізація сусп.-політ.Життя.
- •76« Косигінськіа » реформа таїї результати.
- •78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».
- •79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.
- •85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика
- •87. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації.
- •90. Японія у другій половині XX- на поч.Ххі ст. (внутрішня політика).
- •91. Японія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (зовнішня політика)
- •92. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (соціально-економічний розвиток)
- •93. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (політичний розвиток)
- •94.Шляхи та особливості розвитку незалежних держав африки.
- •95.Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.
- •96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.
- •97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •98.Наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології , інтеграція науки і виробництва.
- •99.Основні тенденції і течії розвитку світової філософії .
- •100.Література, обр. Мистецтво 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •102. Глобальні проблеми сучасності.
27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 червня 1941 р. нападом Німеччини на Радянський Союз після підписання плану «Барбаросса».
Оборона Києва.
У середині липня Південно-Західний фронт вів важкі оборонні бої на південь від Полісся, на підступах до Коростеня та Києву. Південний фронт стримував ворожі війська в Молдові.
11 липня моториовані війська противника прорвалися на підступи до Києва. Але в 15-20 кілометрах від міста вони були зупинені на заздалегідь підготовлених рубежах по річці Ірпінь. 70 днів тривали тяжкі бої.
10 серпня командуючий групою армій «Південь» змушений був віддати наказ військам перейти до оборони на рубежі Коростень, Київ. Однак спроби фронту запобігти виходу противника в тил військ Південно-Західного фронту невдалося. Німецькі танкові з'єднання 7 вересня прорвалися до Конотопа, тоє виявилися значно схід від Дніпра.
В результаті поразки радянських військ на півдні були втрачені Київ і частина лівобережної України. Вихід ворога до Дніпра у всій смузі Південно-Західного і Південного фронтів значно ускладнив дії радянських військна Україні. Тепер ворог мав можливість завдати глибокий охоплюєудару з півдня в тил силам Південно-Західного фронту і одночасно відсікти і притиснути до моря армії Південного фронту.
Оборона Одеси.
Одночасно з Київською битвою розгорілися бої в районі Одеси. Почалися вони на дальніх підступах до міста на початку серпня. 10 серпня війська Окремої Приморської армії під тиском переважаючих сил ворога були змушені відступити до міста. Протягом місяця радянські частини стійко відбивали шалені атаки румунських військ. Ворог зазнав значних втрати і був зупинений в 8-15 км від міста. 22 вересня в результаті зустрічного удару, нанесеного десантом з району Григорівки і частинами,наступали з району на північ Пересипу, ворог був відкинутий на південномуділянці на 15 км, до Старої Дофіновке.
У зв'язку з погіршенням обстановки на південній ділянці фронту СВГК 30вересня дозволила евакуювати Одеський оборонний район. Ця операція була проведена приховано і виключно організовано. О 9 годині ранку 16 вересня з порту вийшов останній корабель. Евакуйовані звідти війська були спрямовані на посилення захисту Кримського півострова.
Оборона Одеси мала велике військово-стратегічне значення. Радянські війська тривалий час сковували тут понад 18 дивізійпротивника і завдали йому значних втрат. Це полегшило відхід військ Південного фронту за Дніпро й організацію там оборони.
Оборона Севастополя.
На початку травня 1942 ускладнилося становище радянських військ у Криму - В районі Севастополя і особливо на Керченському півострові. Післяневдалих спроб почати наступ армії Кримського фронту ще вквітні перейшли до оборони. Проте міцно закріпиться на зайнятих рубежах, яквимагала Ставка, їм не вдалося. Противник, створивши значнийкількісна перевага в силах, вранці 8 травня перейшов у наступ. Він вирішивоволодіти Керченським півостровом, а потім приступити до штурму Севастополя. У перші ж дні боїв командування Кримського фронту втратилоуправління військами, вимушеними відходити на схід. 16 травня була залишена Керч.
На схід від міста ар'єргардні частини фронту вели бої до 21 травня,прикриваючи евакуацію військ на Таманський півострів. Авіація противниказапекло бомбила переправи. У цих умовах евакуацію організовановести не вдалося. Втрати виявилися значтельнимі. До початку новогонаступу противника в Севастопольському оборонному районіналічувалося велику кількість озброєння, але війська відчували гострубрак боєприпасів.
2 червня розпочалася артилерійська та авіаційна підготовка до штурмуміста П'ять днів тривала а?? тіллерійская канонада.
7 червня ворог перейшов у наступ. Головний удар завдавали їм зрайону на північний схід Камашли через Макензіеви гори, а воспомогательний --з району на південь Камара через Сапун-гору. Фашистське командуваннярозраховувало розчленувати оборонялися війська і знищити їх по частинах. безмежні були героїзм і стійкість севастопольців, однак сили їхпомітно танули. Особливо важко було 29 червня. У той день останні літакипередислокувалися на аеродроми Північного Кавказу, не лишилося снарядів узенітних батарей. Севастополь виявився не прикритим з повітря. Ворог жепосилив бомбардування і йому вдалося прорватися до міста. Захисники Севастополя билися до тих пір, поки не бракувало боєприпаси і питнавода. І лише тоді за наказом Ставки вони покинули руїни міста.
Героїчна оборона головної бази Чорноморського флоту тривала 250 днів і ночей. Вона мала важливе військово-політичне значення. Скувавшинадовго великі сили німецько-румунських військ, захисники міста порушилиплани фашистського командування на південному напрямку і знекровили 11-унімецьку армію.
У цілому ж втрата Криму різко змінила обстановку на чорному морі і на Південному фланзі радянсько-німецького фронту. Гітлерівці отримали найкоротшийшлях на Кавказ через Керченську протоку.