- •7. Сутність прогностичної функції теорії держави і права;
- •8.Передумови виникнення держави
- •12.Теорії походження держави
- •13. Сутність формаційного періоду до з'ясування історичних типів держави;
- •14. Сутність цивілізаційного підходу до з'ясування історичних типів держави;
- •16. Функції держави;
- •17. Класифікація функцій держави;
- •21. Форма держави. Поняття та сутність;
- •23. Президентська республіка та її особливості;
- •24. Парламентська республіка та її особливості;
- •25. Змішана республіка, особливості та види;
- •26. Форма правління;
- •27. Республіканська форма правління. Сутність;
- •29. Унітарна держава. Поняття та сутність;
- •30. Федеративна держава, поняття та сутність;
- •31. Політичний режим та його види;
- •32. Демократичний політичний режим, сутність та роль в побудові правової держави;
- •36. Принцип поділу влади. Сутність та роль в побудові демократичної, правової, соціальної держави.
- •38. Державна та політична влада: сутність та співвідношення;
- •45. Ознаки права;
- •47. Розкрити основні типи праворозуміння;
- •48. Функції права;
- •49. Сутність загальносоціальних функцій права;
- •1. Своєрідністю приписів. Це зумовлюється, передусім, характером функцій процесуальних норм, їх призначенням:
- •58. Норми права у системі соціальних норм;
- •60. Ознаки правової норми;
- •61. Норма права. Поняття та види;
- •68. Принципи правотворчості;
- •78. Співвідношення права і закону;
- •79. Дія нормативно-правових актів у часі;
- •80. Дія нормативно-правових актів у просторі;
- •82. Система права та її елементи;
- •84. Критерії поділу права на галузі;
- •85. Інститут права. Класифікація інститутів права;
- •91. Галузі законодавства. Поняття та сутність;
- •98. Юридичний обов'язок;
- •99. Суб'єкти правовідносин: поняття та види;
- •101. Дієздатність. Поняття та сутність;
- •102. Деліктоздатність. Поняття та сутність;
- •105. Реалізація норм права. Поняття та форми;
- •110. Прогалини у праві, та засоби їх усунення;
- •116. Сутність та відмінність автентичного, легального та відомчого тлумачення норм права;
- •117. Офіційне тлумачення норм права та його види;
- •118. Неофіційне тлумачення норм права та його види;
- •119. Акти тлумачення норм права;
- •127. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності;
- •128. Юридична відповідальність: поняття та види;
- •129. Принципи юридичної відповідальності;
- •130. Мета і функції юридичної відповідальності;
- •131. Законність: дати визначення та розкрити сутність;
- •138. Правова ідеологія;
- •139. Правова психологія;
- •146. Способи правового регулювання;
- •149. Правова система: поняття та елементи;
- •150. Правові сім'ї: поняття та класифікація;
21. Форма держави. Поняття та сутність;
Форма держави визначається як складне соціальне явище, що дає можливість визначити характер існування і напрями розвитку держави, властивості її устрою, правління та режиму, є виразом найбільш загальних ознак способу організації і функціонування конкретних держав.
Структура форми держави є стійкою єдністю складових елементів.
Форму держави можна розглядати у вузькому і широкому значенні. У вузькому розумінні — це лише форма правління, а у широкому — сукупність форм правління і державного устрою.
Форма держави — це порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади, які виражають її сутність.
Форма держави складається з трьох елементів:
1. Форма державного правління — це елемент форми держави, що характеризує структурну організацію влади, стійкий порядок формування вищих органів державної влади та їх компетенцію, взаємодію між ними.
2. Форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, територіальну організацію влади та спосіб (порядок) розподілу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, взаємодією між ними у межах держави.
3. Форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризується як сукупність певних методів (способів) здійснення державної влади.
Всі елементи форми держави пов'язані між собою: будь-яка зміна державного режиму призводить до зміни форми держави і, навпаки, зміна форми державного устрою та правління держави спричиняє зміни державного (політичного) режиму.
22. Види республік;
Республіка — це така форма правління, при якій повноваження вищих державних органів здійснюють представницькі виборні органи. Республіки не мають монарха. В республіці вищі представницькі органи і їх вищі посадові особи обираються на певний строк. Вони періодично змінюються, переобираються. За свою діяльність вони звітують перед народом і несуть юридичну відповідальність (конституційну, кримінальну, цивільну, адміністративну і дисциплінарну).
Республіки поділяються на три види: парламентська, президентська, напівпрезидентська (або змішана).
Парламентська - глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Чехія, Угорщина).
Президентська - глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія)
Змішана (напівпрезидентська) – глава держави (президент) пропонує склад уряду, який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція).