
- •7. Сутність прогностичної функції теорії держави і права;
- •8.Передумови виникнення держави
- •12.Теорії походження держави
- •13. Сутність формаційного періоду до з'ясування історичних типів держави;
- •14. Сутність цивілізаційного підходу до з'ясування історичних типів держави;
- •16. Функції держави;
- •17. Класифікація функцій держави;
- •21. Форма держави. Поняття та сутність;
- •23. Президентська республіка та її особливості;
- •24. Парламентська республіка та її особливості;
- •25. Змішана республіка, особливості та види;
- •26. Форма правління;
- •27. Республіканська форма правління. Сутність;
- •29. Унітарна держава. Поняття та сутність;
- •30. Федеративна держава, поняття та сутність;
- •31. Політичний режим та його види;
- •32. Демократичний політичний режим, сутність та роль в побудові правової держави;
- •36. Принцип поділу влади. Сутність та роль в побудові демократичної, правової, соціальної держави.
- •38. Державна та політична влада: сутність та співвідношення;
- •45. Ознаки права;
- •47. Розкрити основні типи праворозуміння;
- •48. Функції права;
- •49. Сутність загальносоціальних функцій права;
- •1. Своєрідністю приписів. Це зумовлюється, передусім, характером функцій процесуальних норм, їх призначенням:
- •58. Норми права у системі соціальних норм;
- •60. Ознаки правової норми;
- •61. Норма права. Поняття та види;
- •68. Принципи правотворчості;
- •78. Співвідношення права і закону;
- •79. Дія нормативно-правових актів у часі;
- •80. Дія нормативно-правових актів у просторі;
- •82. Система права та її елементи;
- •84. Критерії поділу права на галузі;
- •85. Інститут права. Класифікація інститутів права;
- •91. Галузі законодавства. Поняття та сутність;
- •98. Юридичний обов'язок;
- •99. Суб'єкти правовідносин: поняття та види;
- •101. Дієздатність. Поняття та сутність;
- •102. Деліктоздатність. Поняття та сутність;
- •105. Реалізація норм права. Поняття та форми;
- •110. Прогалини у праві, та засоби їх усунення;
- •116. Сутність та відмінність автентичного, легального та відомчого тлумачення норм права;
- •117. Офіційне тлумачення норм права та його види;
- •118. Неофіційне тлумачення норм права та його види;
- •119. Акти тлумачення норм права;
- •127. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності;
- •128. Юридична відповідальність: поняття та види;
- •129. Принципи юридичної відповідальності;
- •130. Мета і функції юридичної відповідальності;
- •131. Законність: дати визначення та розкрити сутність;
- •138. Правова ідеологія;
- •139. Правова психологія;
- •146. Способи правового регулювання;
- •149. Правова система: поняття та елементи;
- •150. Правові сім'ї: поняття та класифікація;
102. Деліктоздатність. Поняття та сутність;
Здатність нести відповідальність за протиправну поведінку –деліктоздатність. Неповнолітні віком від 15 до 18 років є деліктоздатними. До 15 років - неделіктоздатні, і, не несуть цивільно-правової відповідальності за свої неправомірні дії. За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини (ч. 1 ст. 446 ЦК України). Якщо неповнолітній, який не досяг 15 років, заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом навчального, виховного або лікувального закладу, ці заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що ця шкода виникла не з їх вини (ч. 2 ст. 446 ЦК України). Обмеження дієздатності за ст. 15 ЦК України не викликає обмеження деліктоздатності, тобто обмежено дієздатний громадянин несе цивільну відповідальність за загальними правилами (статті 440 і 450 ЦК України).
103. Об'єкти правовідносин: поняття та види;
Об'єкти правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.
Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:
1) предмети матеріального світу: речі, цінності, майно тощо. Речі — предмети природи в їх природному стані, а також створені в процесі трудової діяльності. До них належать засоби виробництва, предмети споживання. Цінності — гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат). Купівля-продаж продуктів, промислових товарів, міна, дарування, спадкування - це лише деякі правовідносини, де об'єктом є предмети матеріального світу;
2) послуги виробничого і невиробничого характеру — виконання роботи, обумовленої договором або контрактом, наприклад, договір перевезення, підряд на капітальне будівництво, виконання пісні на святковому концерті та ін.;
3) продукти духовної та інтелектуальної творчості — твори мистецтва, літератури, живопису, кіно, інформація, комп'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом (наприклад, Закон України «Про авторське право і суміжні права»). З їх приводу виникають правовідносини у суб'єктів права — громадян, які відвідують музеї, виставки, бібліотеки, поетичні вечори, а також купують книги, комп'ютерні програми тощо. Тут у суб'єкта інтерес до об'єкта духовний, інтелектуальний;
4) особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту та інші права і свободи. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини, їх об'єктом є не атестат, а освіта. Між громадянином, що придбав путівку в санаторій, і адміністрацією санаторію виникають правовідносини, їх об'єкт — здоров'я громадянина; у будинку відпочинку об'єктом правовідносин є відпочинок власника путівки тощо.
Об'єкт правовідносин — це те, заради чого вони виникають. Якщо об'єкт права — суспільні відносини, що можуть бути предметом регулювання і вимагають такого регулювання, то об'єкт правовідносин — вужче, конкретніше -- частинка суспільних відносин, елемент (одиниця загального), з приводу якого взаємодіють суб'єкти, те, на що спрямовані суб'єктивні юридичні права і обов'язки осіб. Людина не може бути об'єктом правовідносин.
104. Юридичні факти: поняття та класифікація;
Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідношенням. Традиційно юридичні факти поділяються за ознаками залежності від волі суб'єктів на події та дії. До подій належать обставини, перебіг яких не залежить від волі людини (стихійне лихо, народження і смерть людини тощо.). Дії відбуваються за волею суб'єктів — фізичних і юридичних осіб. До них належить більшість юридичних фактів (укладення договору, виконання зобов'язання, створення твору, прийняття спадщини тощо). Юридична подія може виникнути і внаслідок дії особи.
Наближені до відносних подій такі юридичні факти, як строки. Строками називають відрізки часу, що мають свій початок, встановлену тривалість перебігу і закінчення. Строки — це об'єктивна категорія, яка не залежить від волі і діяльності суб'єктів цивільних правовідносин, що не можуть зупинити перебіг часу, протиставивши йому свою діяльність.
Дії, залежно від того, чи відповідають вони вимогам закону, інших нормативних актів та умовам договору або ж порушують їх, поділяються на правомірні і неправомірні.
Залежно від наслідків, спричинених юридичними фактами, їх поділяють на правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі і правовідновлюючі.
Стани є такими юридичними фактами, які існують тривалий час, безперервно або періодично породжують правові наслідки'. Стани не можуть бути виділені в особливу групу юридичних фактів з подіями і діями. За своїм правовим характером юридичні факти-стани можуть бути подіями і діями. Факти-стани можуть бути правовідносинами, а можуть існувати і поза правовідносинами. Наприклад, стан непрацездатності, утриманства існує поза правовідносинами. У деяких випадках зазначені стани є юридичними фактами, які входять до юридичного складу, необхідного для переходу до обов'язкового спадкоємця прав та обов'язків спадкодавця.