- •Конфліктологія та теорія переговорів
- •1. Конфлікт. Теоретичні підходи до його трактування.
- •2. Види конфліктів.
- •3. Форми завершення конфлікту.
- •4. Структура конфліктології як науки.
- •5. Об’єкт, предмет, принципи і методи конфліктології.
- •6. Міжпредметні зв’язки конфліктології з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •7. Погляди античних філософів на природу конфліктів.
- •9. Соціологічні підходи до визначення природи конфлікту.
- •10. Психологічний підхід до тлумачення конфлікту.
- •11. Сучасна західноєвропейська конфліктологічна думка.
- •12. Становлення конфліктології як науки в Україні.
- •13. Основні види типології конфлікту.
- •14. Власне бачення конфліктної взаємодії.
- •15. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації.
- •16. Принципи, за якими здійснюється класифікація конфліктів.
- •17. Еволюція конфліктів та еволюційна структура психіки людини.
- •18. Понятійна схема опису конфліктів.
- •19. Основні складові конфлікту.
- •20. Предмет та об’єкт конфлікту.
- •21. Учасники соціального конфлікту.
- •22. Спірні питання, обставини та простір як складові конфлікту.
- •23. Мотиви, інтереси та цілі учасників як складових конфлікту.
- •24. Засоби та ресурси як складові конфлікту.
- •25. Напруженість як передумову і наслідок конфлікту.
- •26. Причини виникнення соціальних конфліктів.
- •27. Організаційно – управлінські причини виникнення конфліктів.
- •28. Соціально – психологічні причини виникнення конфліктів.
- •29. Особистісні причини виникнення конфліктів.
- •30. Функції соціальних конфліктів.
- •31. Динаміка конфлікту. Основні етапи та фази конфлікту.
- •32. Життєвий цикл конфлікту.
- •33. Сутність і різновиди стресу.
- •34. Основні моделі аналізу конфліктів. – психологічний аналіз.
- •35. Основні елементи конфліктної тріади.
- •36. Стадії ескалації конфлікту.
- •37. Постконфліктна стадія динаміки конфлікту.
- •39. Причини внутрішньо особистого конфлікту.
- •40. Види внутрішньо особистого конфлікту.
- •41. Шляхи вирішення внутрішньо особистого конфлікту.
- •42. Механізми психологічного захисту особистості.
- •43. Суїцидальна поведінка як країня форма внутрінньоособистісного конфлікту.
- •45. Управління поведінкою у конфлікті.
- •46. Міжособистісний конфлікт.
- •47. Причини та наслідки міжособистісних та між групових конфліктів.
- •48. Рольові конфлікти.
- •49. Сутність на наслідки конфлікту культурних і духовних цінностей.
- •50. Юридичний конфлікт.
- •51. Сімейні конфлікти.
- •52. Інноваційні конфлікти.
- •53. Міждержавні конфлікти.
- •54. Трудові конфлікти.
- •56. Аналіз та експертиза конфлікту.
- •57. Ескалація конфлікту.
- •58.Управлінська діяльність у вирішенні конфліктів.
- •60. Фасилітація. Роль фасилітації у роботі керівника.
- •61. Цілі та техніка фасилітації.
- •75. Переговори в екстремальних умовах.
11. Сучасна західноєвропейська конфліктологічна думка.
Теорія «позитивно-функціонального конфлікту» складалася під впливом робіт Льюіса Козера та Ральфа Дарендорфа. Льюіс Козер (1913) у 1956 році в книзі «Функції соціального конфлікту» зазначав, що конфлікт не є соціальною патологією, а навпаки – забезпечує стабільність соціальних систем. Не може бути соціальних груп без конфліктних відносин, які розумілися ним як боротьба за матеріальні і духовні цінності, за владу та високий соціальний статус. Він сформував ряд положень, які стали теоретичним фундаментом сучасної науки про конфлікти. Зокрема: 1) постійним джерелом соціальних конфліктів є дефіцит ресурсів, влади, цінностей, престижу, які існують у будь-якому суспільстві. Особливу роль у постійній боротьбі за ці дефіцитні ресурси має прагнення людей до влади і престижу; 2) у «закритому» (недемократичному, тоталітарному) суспільстві, яке поділене на два табори, конфлікти мають революційно-насильницький, руйнуючий характер, а у демократичному («відкритому») суспільстві конфлікти вирішуються конструктивним шляхом.
12. Становлення конфліктології як науки в Україні.
Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі В Україні конфліктологія тільки формується, її почали вивчати у вищих закладах освіти. Останніми роками українська громадськість активізувала дослідження проблем діагностики, гносеології, соціології, політики та психології конфліктів. Цьому були присвячені міжнародні конференції, моніторингові дослідження проблеми "Соціальні конфлікти і молодь" Українського науково-дослідного інституту проблем молоді, праці науковців Інституту соціології НАН України, Інституту психології НАПН України, Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича та Київського військового гуманітарного інституту з організації роботи, пов'язаної з виданням 25 томів п'яти міжнародних і чотирьох всеукраїнських конференцій та першого словника термінів з конфліктології, підручників, інші напранювання. Перед українськими дослідниками цієї проблеми постала низка завдань як теоретичного, так і практичного плану. Виходячи із проблемності людського буття, можемо вважати, що теорія та практика конфліктів має багато аспектний характер, а тому їх повинні вивчати вчені різних наук і профілів: соціологи, політологи, філософи, психологи, історики, педагоги, економісти, правознавці, біологи, медики. Наприклад, прогнозування конфліктних ситуацій неможливе без математичного моделювання, ретроспективного дослідження, політико-соціопсихологічного аналізу тощо.
13. Основні види типології конфлікту.
Найчастіше виникають такі чотири типи конфліктів: • внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента); міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами); • внутрішньогрупові (інтрогрупові), які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою; • міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).