17. Еволюція конфліктів та еволюційна структура психіки людини.

Еволюція конфлікту - це його поступовий безперервний, відносно тривалий розвиток. Вивчається по 2-х аспектах:1. еволюція психіки людини 2. еволюція соціальної взаємодії. Еволюція психіки людини має 3 рівня: 1. Міжвидовий 2. Внутрішньовидовий 3. Онтогенетичний

Міжвидовий: людина: від риб до земноводних, від рептилій до птахів, від ссавців до людини. Це еволюція психіки як явища життя на Землі. Внутрішньовидовий: людина як вид існує 1,5 млн.років навіть після того як вона стала homo sapiens - її психіка змінювалася безліч разів. Розвиток в онтогенeзі - досліджується конкретна людина або група людей, народ, нація за якийсь період: найчастіше береться від народження до смерті. В прийнятті людиною рішення на вибір того чи іншого варіанта поведінки в конфлікті беруть участь усі рівні його психіки.

18. Понятійна схема опису конфліктів.

Системний підхід до дослідження конфлікту припускає визначення загальної понятійної схеми його опису [3, 55]. Схема включає одинадцять основних категоріальних груп: сутність; класифікацію; структуру; функції; еволюцію; генезис; динаміку; інформацію в конфлікті; попередження; завершення конфлікту, діагностику й дослідження (рис. 5.2).

19. Основні складові конфлікту.

Основними складовими конфлікту є: учасники конфлікту; причини його виникнення; сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уявно); спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих. У кожному конфлікті можна виділити його окремі компоненти (сторони) - пізнавальний, емоційний, вольовий. Пізнавальний компонент полягає в протиріччі сприймання тих чи інших подій, явищ, фактів його учасниками в існуючій ситуації, викривленні уявлень про індивідуальні особливості один одного та займану позицію, справжні причини напруженості, можливі варіанти вирішення проблеми. Зазначені компоненти конфлікту взаємодоповнюють один одного, щоразу вивляючись по-різному. Необхідно розрізняти причину і привід виникнення конфлікту, причому вони можуть бути як справді суттєвими, так і незначними й оцінюватись кожною із сторін по-різному. Причини не завжди "лежать на поверхні", вони інколи знаходяться в минулому і тому приховані, незрозумілі одній із конфліктуючих сторін.

20. Предмет та об’єкт конфлікту.

Будь-який конфлікт характеризується його залежністю від зовнішніх та внутрішніх обставин, коло яких має динамічний характер. Однак є основне, що надає можливість визначити не лише причину, а й тип конфлікту. Це основне складає предмет конфлікту. Предмет конфлікту – існуюча чи уявна проблема, яка складає основну причину виникнення конфлікту. Як правило, це основне протиріччя через яке і заради вирішення якого суб’єкти вступають у конфліктну ситуацію. Цим предметом можуть бути влада, володіння цінностями, проблеми психологічної сумісності. Як і в будь-якій іншій діяльності предмет конфлікту є частиною об’єкту. Об’єктом конфлікту є матеріальна цінність, на використання, володіння чи захист якої націлена поведінка сторін. Це будь-який елемент матеріального світу, що є предметом особистісних, колективних, суспільних чи державних інтересів.