- •Конфліктологія та теорія переговорів
- •1. Конфлікт. Теоретичні підходи до його трактування.
- •2. Види конфліктів.
- •3. Форми завершення конфлікту.
- •4. Структура конфліктології як науки.
- •5. Об’єкт, предмет, принципи і методи конфліктології.
- •6. Міжпредметні зв’язки конфліктології з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •7. Погляди античних філософів на природу конфліктів.
- •9. Соціологічні підходи до визначення природи конфлікту.
- •10. Психологічний підхід до тлумачення конфлікту.
- •11. Сучасна західноєвропейська конфліктологічна думка.
- •12. Становлення конфліктології як науки в Україні.
- •13. Основні види типології конфлікту.
- •14. Власне бачення конфліктної взаємодії.
- •15. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації.
- •16. Принципи, за якими здійснюється класифікація конфліктів.
- •17. Еволюція конфліктів та еволюційна структура психіки людини.
- •18. Понятійна схема опису конфліктів.
- •19. Основні складові конфлікту.
- •20. Предмет та об’єкт конфлікту.
- •21. Учасники соціального конфлікту.
- •22. Спірні питання, обставини та простір як складові конфлікту.
- •23. Мотиви, інтереси та цілі учасників як складових конфлікту.
- •24. Засоби та ресурси як складові конфлікту.
- •25. Напруженість як передумову і наслідок конфлікту.
- •26. Причини виникнення соціальних конфліктів.
- •27. Організаційно – управлінські причини виникнення конфліктів.
- •28. Соціально – психологічні причини виникнення конфліктів.
- •29. Особистісні причини виникнення конфліктів.
- •30. Функції соціальних конфліктів.
- •31. Динаміка конфлікту. Основні етапи та фази конфлікту.
- •32. Життєвий цикл конфлікту.
- •33. Сутність і різновиди стресу.
- •34. Основні моделі аналізу конфліктів. – психологічний аналіз.
- •35. Основні елементи конфліктної тріади.
- •36. Стадії ескалації конфлікту.
- •37. Постконфліктна стадія динаміки конфлікту.
- •39. Причини внутрішньо особистого конфлікту.
- •40. Види внутрішньо особистого конфлікту.
- •41. Шляхи вирішення внутрішньо особистого конфлікту.
- •42. Механізми психологічного захисту особистості.
- •43. Суїцидальна поведінка як країня форма внутрінньоособистісного конфлікту.
- •45. Управління поведінкою у конфлікті.
- •46. Міжособистісний конфлікт.
- •47. Причини та наслідки міжособистісних та між групових конфліктів.
- •48. Рольові конфлікти.
- •49. Сутність на наслідки конфлікту культурних і духовних цінностей.
- •50. Юридичний конфлікт.
- •51. Сімейні конфлікти.
- •52. Інноваційні конфлікти.
- •53. Міждержавні конфлікти.
- •54. Трудові конфлікти.
- •56. Аналіз та експертиза конфлікту.
- •57. Ескалація конфлікту.
- •58.Управлінська діяльність у вирішенні конфліктів.
- •60. Фасилітація. Роль фасилітації у роботі керівника.
- •61. Цілі та техніка фасилітації.
- •75. Переговори в екстремальних умовах.
14. Власне бачення конфліктної взаємодії.
Процес взаємодії не завжди відбувається в бажаному напрямі. Між людьми, які контактують, можуть виникнути часткові суперечності, а може виявлятися й антагонізм позицій, породжений наявністю в них цінностей, цілей і мотивів, що взаємозаперечуються. Тоді стосунки ускладнюються до такої міри, що говорять про виникнення міжособистісного конфлікту, під яким прийнято розуміти зіткнення протилежних поглядів, інтересів і дій окремих людей та груп. На психологічному рівні суперечність проявляється в сильних негативних переживаннях учасників стосовно ситуації, опонентів і самих себе. Тобто в конфліктів висока психологічна ціна — розмаїття негативних емоцій, стресів, переживань, розчарувань, втрат, провин. Конфлікт може привести до зміни системи стосунків і цінностей. За умов конфлікту люди ніби по-іншому починають сприймати реальність, вдаватися до дій, які зазвичай для них не властиві. Важливо підкреслити, шо в конфлікт переростає не будь-яка суперечність, а, як правило, така, в якій представлені найсуттєвіші потреби, прагнення, інтереси, цілі людей, соціальний статус особистості, її престиж. Якщо конфлікт своєчасно не вирішується, то це може призвести до неврозів, хворобливих станів, стійкого розладу стосунків між індивідами, які взаємодіють.
15. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації.
Системно-ситуаційний аналіз конфлікту — один з перспективних наукових методів емпіричного дослідження конфліктів. При системно-ситуаційному аналізі конфлікт розглядається як соціально обумовлена і динамічна система, яка не зводиться до простої суми своїх елементів, що має структуру, у якій властивості елемента визначаються його місцем у цій структурі. Як одиниця системно-ситуаційного аналізу конфлікту використовується конфліктна ситуація, що має певні змістовні і динамічні характеристики, тимчасові і просторові межі. За допомогою ретроспективного аналізу створюється “банк” конфліктних ситуацій. Він дозволяє, застосовуючи методи математичної статистики, виявити низку залежностей і тенденцій, закономірностей розвитку конфлікту, на основі яких робляться узагальнення і пропонуються рекомендації. Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вва¬жається конфліктна ситуація - тобто, ситуація, у якій одна із скла¬дових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до за¬гострення стосунків між конфліктуючими сторонами.
16. Принципи, за якими здійснюється класифікація конфліктів.
Класифікувати конфлікти можна за такими ознаками: видами, тривалістю, змістом, обширом, ступенем впливу, типом вирішення, формами прояву, психологічним ефектом, наслідками, мотивами та ін. Вивчаючи конфлікти з різних точок зору, дослідники можуть виділяти й різні засади класифікації та висувати різні типології. Тому будь-які спроби запропонувати універсальну, єдину класифікацію конфліктів навряд чи плідні. А. Єршов пропонує при проведенні соціально-психологічних досліджень типізувати конфлікти за такими ознаками: за джерелом, за змістом, за значущістю, за типами вирішення, за формами вияву, за типом структури взаємин, за соціальною формалізацією, за соціально-психологічним ефектом, за соціальними результатами. Основною ознакою для класифікації конфліктів за М. Дойчем є співвідношення між об'єктивним станом справ та тим станом, який реально склався у конфліктуючих сторін. Класифікацію конфліктів на підставі виділення причинно-мотиваційних зв'язків провела Н. Гришина. Вона виділяє типи конфліктів залежно від стосунків, визначених спільною діяльністю, потреб у спілкуванні та належності до певної виробничої структури.