9.Волокнистий склад та параметри будови тканин

Волокна – основний чинник властивостей готових виробів і основна класифікаційна ознака. Вони бувають однорідні і неоднорідні.

Волокнистий склад текстильних матеріалів є основною класифікаційною ознакою. Будова готового матеріалу залежить від сировини і способу виробництва – основного фактору формування структури.

Основні параметри будови текстильних матеріалів:

Товщина ниток (пряжі) – впливає на товщину виробів, поверхневу густину, проникність

Звивання ниток ( пряжі) – впливає на механічні властивості текстильних матеріалів, їх зовнішній вигляд, здатність до деяких оздоблювальних обробок, на гриф та особливості драпірування.

Конструкція ниток (пряжі) – надання виробам різних зовнішніх ефектів (буклети, хвилястості, іскристості) текстильні вироби з синтетичних текст. ниток мають підвищену еластичність.

Порядок з’єднання волокон, ниток (пряжі) у полотні, особливості їх просторової взаємодії – структурні параметри цих виробів залежить від інтенсивності склеювання, товщини витка.

Щільність і пористість матеріалів – оцінюють кількість ниток основи і окремо кількість ниток утоку, що припадають на 100 мм довжини. При однаковій фактичній щільності ступінь заповнення тканини нитками різна залежно від їхньої товщини. Підвищення щільності тканини збільшує: міцність, стійкість до стирання, товщину, масу, жорсткість. Зменшує: розтяжність, повітропроникність, паро проникність тощо.

10.Властивості тканин

До геометричних відносять властивості волокон, що характеризують розміри і форму поздовжньої осі в просторі. Довжина волокон оцінюється найбільшою відстанню між кінцями розпрямленних волокон. Грубість (тонкість) оцінюють багатьма кількісними характеристиками площею поперечного перерізу, діаметром (мм), номером (м/г), лінійною густиною (текс, г/км).Хвилястість або звитість волокон. Властивість позитивна. Сприяє збільшенню чіпкості волокон при їх скручуванні в пряжу, підвищує еластичність ниток. Є природна хвилястість, та штучна(внаслідок теплової, механічної, тепловологої обробки). Оцінюють хвилястість переважно відсотком хвилястості (Хв, %).

До механічних відносять властивості волокон, що характеризують їх відношення до дії різних сил – стискання, згинання, розтягнення тощо. Результатом дії сил розтягнення волокон може бути: а)повне руйнування (розрив); б) вияв здатності до деформації; в) стійкість зношування через утому. Якщо волокна розтягують до їх руйнування, випробування назив. напівцикловим. Отрим.при цьому такі хар-ки: Розривне навантаження – максимальне зусилля, яке отримує волокно до розриву (сН/волокно, гс/волокно).Розривна напруга – відношення розривного навантаження до площі поперечного перерізу волокна (сН/мм, гс/ мм, Па). Відносне розривне навантаження – відношення розривного навантаження волокна до його лінійної густи6ни (сН/текс, гс/текс). Подовження абсолютне – збільшення довжини волокна внаслідок розтягнення до розриву (мм). Подовження відносне – відношення у відсотках приросту довжини волокна до його початкової довжини. Пружна деформація – частина повної деформації, що зникає після розвантаження волокна за дуже короткий час. Еластична деформація – частина повної, що зникає в процесі релаксації протягом певного часу. Пластична деформація – частина повної деформації, що не зникає у волокні після закінчення експерименту.

До головних фізичних властивостей волокон відносять густину, об’ємну масу, гігроскопічність, електризування, колір. Густина – маса одиниці об’єму волокна. Об’ємна маса – маса одиниці об’єму волокна, розрахованого за його зовнішніми контурами. Гігроскопічність – це здатність волокон поглинати водяну пару і віддавати її у навколишнє середовище. Її оцінюють хар-ками вологості (фактичної, нормальної, кондиційної).

Теплові: Вогнестійкість – характер. стійкістю матеріалів до відкритого полум’я і оцінюється часом займання. Електричні – це здатність матеріалів електризуватися і електроізоляційну здатність , або діалектричні властивості.

Естетичні: Колір – це комплексна властивість, яка залежить від здатності відбивати, поглинати, пропускати промені видимого спектру і візуально оцін. Відбитого променя людини. Блиск – властивість поверхні текстил. матер. дзеркально відбивати світло. Туше – відчуття (суб’єктивне) на дотик (колючий, м’який, жорсткий). Фактура – це параметр будови текст. матер. (рубчаста, замша, велюр). Драпірування – процес примусового утворення складок на текстильних волокнах.

Технологічні: Пластичність – здатність утворювати по фігурі людини відповідну форму. Обсипальність – здатність виторочувати нитки.

Формостійкості: Усадка – це властивість текс.матер. зменшувати лінійні розміри (довжину, ширину), площу і об’єм.