6.Текстильні пряжа і нитки: отримання, будова, класифікація, властивості.

Текстильні нитки – штучні протяжні, міцні тіла малих поперечними розмірами щодо довжини, які використовують для виготовлення текстильних виробів

Текстильна пряжа – це нитки, отримані в процесі прядіння з натуральних хімічних волокон, з’єднаних через скручування або склеювання.

Відмінність між пряжею і нитками полягає в тому, що пряжу отримують виключно з коротких волокон, з’єднаних звивістю або шляхом склеювання.

Прядіння – сукупність технологічних процесів, за допомогою яких з коротких волокон – бавовни, льону, вовни, відходів кокономотання.

Отримані в процесі прядіння з виключно коротких натуральних і хімічних волокон, з'єднаних через скручування або склеювання. Пряжу отримують в процесі прядіння з коротких природних чи штапельованих хім волокон. З'єднання волокон при прядінні відбувається внаслідок їх скручування і наявності сил зчеплення, які при цьому виникають. Склеюванням можна отримати ряжу, з спеціально підготовлених для цього волокон.

Прядіння склад з 3-х етапів:

1 – підготовка волокон до прядіння,

2- попереднє прядіння, або отримання рівниці зі стрічки,

3 – власне прядіння – отримання пряжі з рівниці. Спочатку волокна розпушують (також іде очищення) на тіпальних машинах, потім їх змішують (різних сортів та видів), розчісують на кардних чи гребінних пристроях ( для забезпечення розміщення волокон уздовж стрічки, рівниці і готової пряжі для максимального використання їх міцності та очищення) та отримують ватку, з якої формують стрічки, а зі стрічок – рівниці.

Змішану пряжу також отримують з'єднанням стрічок з різних волокон.

Однорідну пряжу отримують такими способами:Гребінний – найтонша пряжа, отримана з довгих тонких і добре паралелізованих волоконКардна – проміжне місце між гребінною і апаратною.

Апаратна - з більш коротких волокон низьких сортів або відходів, тому вона груба пряжа.

Бавовняну пряжу виробляють гребінним, кардним і апаратними способами, лляну – з чесаного льону (кужіль) отримують пряжу гребінним, з коротких волокон (пачос) - кардним способом.

Використовують мокре (рівницю перед витягуванням змочують для для зменшення жорсткості волокон і кращого їх зсучування, для отримання більш тонкої і міцної пряжі) або сухе прядіння. Інколи викор і апаратне прядіння.

Для шовкової пряжі викор гребінний, кардний та апратний способи, для вовняної – гребінний чи камвольний (буває тонкогребінний чи грубогребінний способи) і апаратний (суконний), хім волокна преробляють на пряжу переважно гребінної чи кардною системами. Вовняну пряжу прядуть ща апаратною(перероб.низькосорт. вовну різні відходи волокон у чистому вигляді) і гребінною(перероб.тонку мериносову і тонку помісну вовну,однорідну напівтонку і змішану вовну вищих ґатунків,волокна високої якості) системами прядіння .

Змішану пряжуотримують такими спосабами: Однониткова – скручування або сукання елементарних волокон,

Трощена – пряжа склад з декількох подовжених складених ниток, не скручених між собою,

Кручена – скручення 2-х чи більше поодиноких ниток.

Поділяють таку пряжу на фасовану (на поверхні є вузлики, петлі, потовщення) і армовану (сердечник оповитий за довжиною волокнами чи нитками).