33. Методи розпізнавання текстильних волокон

М-и розпізнавання текстильних волокон базується на їх вл-тях, що є специфічним для кожного виду чи різновиду волокон, які залежать від їх хім. складу, мікро- і макроструктури, особливостей формування в природних чи заводських умовах, від способу їх обробки. Ці м-и поділ. на органолептичні та лабороторні. За органолептичними оцінюють зовнішній вигляд і деякі властивості волокон з допомогою органів відчуття. Наприклад, за допомогою запаху споленого волокна. Зорово оцінюють заг. вигляд волокна, особливсоті його морфологічної будови за допомогою мікроскопа, довжину і колір, як волокно реагує на вогонь, характер продуктів згораннґ, їх колір тощо. Під час спалювання встанвлюють запах продуктів спалювання, швидкість та характер горіння (плавиться, скрачується, горить), поведінку волокон після їх видалення з полум'я, вигляд залишку після спалювання( його форма, колір, твердість).

На дотик визначають гриф ( відчутя. Яке справляє волокно на дотик), м'якість, ковзскість, шереховатість тощо.Лабораторні м-и базуються на хім. вл-тях волокнотвірних речовин, визначенні пок-ків і кількісних характеристик деяких вл-тей, зовн. вигляду і внутр. структури волокон. Ці м-и діляться на 3 великі групи: хімічні ( реакція волокон на кислоти: азотну, мурашину, оцтову, на фенол, ацетон, на луги), фіз-хім, та фізичні м-и.

34.Особливості сортування швейних виробів. Характеристика дефектів

Особливості сортування Якість ШВ залежить від моделі, конструкції, матеріалу та його обробки.Сортність ШВ визначається згідно з ГОСТ 12566-88.В залежності від наявності дефектів всі ШВ поділяються на І і ІІ сорт.Якщо ШВ мають більше дефектів, ніж допускається у ІІ сорті, то їх відносять до несортових.Види дефектів, їх розміщення, кількість, розміри тощо перераховані у ГОСТ 12566-88.Дефекти на закритих ділянках менш впливають на сортність, а дефекти тканин у закритих під час носіння деталях не враховуються.До І сорту відносять вироби без дефектів або ті, які мають не більше 3-х виробничо-швейних і не більше 4-х дефектів тканин.До ІІ сорту відносять вироби, що мають не більше 5-ти виробничо-швейних і не більше 6-ти дефектів тканин.За якістю виконання всі ШВ виготовляються звичайної та вищої якості.

Характеристика дефектів швейних виробів1-й,2-й сорт.визнач за наявн дефектів зовн виду полотна та виробничо швейних дефектів. стандарти обмеж к-ть дефектів. дефекти:такі що не допускаються, не врах, видимі,невидимі.Забруднення,потовщення ниток,близна (позд чи попер смужка), парочка(позд смужка у вигл подвійної нитки),різне спіткання (попер смуги,утв внасл викор спіткання різних партій), спуски спіткання (зароблені в структуру тканини потовщення), відсутнє піткання (попер розрідж смуга, внасл від нитки піткання) недоріка(попер смуга, що являє її частину з меншою щільністю), забоїна (попер смуга має вищу щільність),підплетина(ділянка тканини з обірваними нитками основи і без чіткого перепл з спіткання-дірка)

35. Особливості сортування трикотажних в-бів х-ка дефектів

Доброякісні ТВ повинні мати правильну форму, встановлені розміри, міцне і рівне пофарбування, правильне і міцне з’єднання деталей, чітке і повне маркування.Рядки швів повинні бути без пропусків, кінці швів – закріплені, а вільні кінці – обрізані. Краї деталей повинні бути зароблені на машинці, підшиті з підгином краю або з каймою, завершені ластиком або нашивним поясом.У виробах верхнього трикотажу для дорослих при зшиванні плечей, підгинанні борта, вшиванні рукавів (в місці окату) повинна бути прокладена тісьма.За якістю всі ТВ поділяються на І і ІІ сорти. Сорт виробу визначають залежно від наявності, характеру і розміру дефектів трикотажного полотна, а також відхилень у розмірі деталей виробу при пошитті.Допускається не більше 3-х дефектів зовн.вигляду на відкритих частинах і деталях виробу. Дефекти на закритих частинах виробів, за виключенням обриву нитки або пряжі, штопки під відкладним бортом, не враховуються.Сорт ТВ (парних) встановлюється за виробом нижчого сорту.Грубі дефекти зовн.вигляду (різко виражені плями, смуги, діри) і значна різниця у довжині рукавів, комірів та ін.деталей і частин, не допускається. Вхідний контроль на підприємствах здійснюють у ВТК з метою перевірки відповідності якості пряжі та ниток, трикотажних полотен, фурнітури та інших матеріалів. Якість матеріалів визначають органо­лептичними та інструментальними методами.