- •1. Об’єкти інвестиційного кредитування
- •2. Суб’єкти інвестиційного кредитування
- •3. Зміст та принципи банківського інвестиційного кредитування
- •4. Види банківських інвестиційних кредитів
- •5. Принципи формування ціни на банківський інвестиційний кредит
- •6. Процес організації банківського кредитування інвестиційних проектів
- •7. Технологія кредитування банками інвестиційних проектів
- •8. Розрахунок терміну користування інвестиційним кредитом
- •9. Розрахунок сум погашення заборгованості за інвестиційними кредитами
- •Величина називається коефіцієнтом погашення заборгованості або внеском на амортизацію грошової одиниці.
- •Величина відсоткового платежу за перший рік:
- •10. Довгострокове кредитування банками капітальних вкладень підприємств
- •11. Експертиза документів обґрунтування інвестицій позичальника
- •12. Методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів
- •13. Зміст і характеристика іпотечного інвестиційного кредитування
- •14. Принципи оцінки об’єктів нерухомості при іпотечному кредитуванні
- •15. Методи оцінки об’єктів нерухомості при іпотечному кредитуванні
- •16. Державне інвестиційне кредитування підприємств через банківські установи
- •17. Характеристика банківських кредитів в інвестиційну діяльність фізичним особам
- •18. Учасники лізингових операцій та взаємовідносини між ними
- •19. Лізингові угоди, їх види та призначення; визначення лізингових платежів
- •При внесені лізингових платежів m раз на рік ця формула матиме такий вигляд:
- •20. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів
- •21. Методика здійснення банками фінансового лізингу
- •22. Необхідність та можливості залучення іноземних інвестицій
- •23. Організація інвестиційного кредитування в Україні Європейським банком реконструкції і розвитку
- •24. Необхідність, основні напрями та методи банківського моніторингу інвестиційних проектів
- •25. Моделі та методи мінімізації ризиків при банківському кредитуванні інвестиційних проектів
24. Необхідність, основні напрями та методи банківського моніторингу інвестиційних проектів
Завершальним етапом процесу банківського інвестиційного кредитування є контроль з боку банку за виконанням умов кредитного договору. Особлива увага приділяється своєчасності сплати позичальником відсотків за користуванням інвестиційним кредитом. Оскільки по кожній позичці існує ризик неповернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати інвестиційні кредити найбільш надійним клієнтам. Однак він не повинен втрачати можливості розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання позичок, що пов’язані з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять більш високий дохід. Враховуючи це, банк повинен будувати свою кредитну політику так, щоб забезпечити баланс між ризикованістю та обережністю. Тобто проводити контроль протягом усього процесу банківського інвестиційного кредитування.
Механізм проведення такого контролю прийнято називати моніторингом кредиту. Основна мета, яку ставить банк при здійсненні моніторингу, полягає у налагодженні ефективної організації процесу інвестиційного кредитування та пошуку досконаліших механізмів кредитування інвестиційних проектів.
Специфікою моніторингу при банківському інвестиційному кредитуванні є те, що він включає в себе основний і додатковий моніторинг, зокрема організація основного моніторингу має здійснюватися за такими напрямами:
обов’язкове дотримання принципів кредитування;
контроль за виконанням умов кредитної угоди;
виявлення проблемних інвестиційних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості;
аналіз балансу та фінансового стану позичальника протягом усього строку кредитування;
контроль за збереженням застави.
Виходячи з перелічених вище напрямів, банківський моніторинг при інвестиційному кредитуванні передбачає:
періодичну перевірку всіх видів інвестиційних кредитів (наприклад, кожні 30, 60, 90 днів, якщо кредит ризикований, та частіше);
ретельну розробку етапів перевірки кредитів, щоб забезпечити: перевірку всіх найважливіших умов по кожному кредитному договору, в тому числі реального графіка платежів позичальника, якості та стану забезпечення; оцінку змін фінансового стану; оцінку відповідності виданого кредиту кредитній політиці банку;
більш часту перевірку проблемних інвестиційних кредитів, тобто збільшення кількості перевірок в міру зростання проблем, пов’язаних з конкретним кредитом;
більш часту перевірку найбільших інвестиційних кредитів, оскільки невиконання позичальником своїх зобов’язань може серйозно вплинути на фінансовий стан банку;
більш часті перевірки в умовах економічного спаду та при появі значних проблем у тих галузях, в які банк вклав значну частину своїх ресурсів.
Додатковий моніторинг проводиться банком у два етапи: на стадії освоєння інвестицій (проектування та будівництво) та після введення об’єкта в експлуатацію.
На першому етапі банківський моніторинг проводиться в розрізі використання джерел фінансування проекту (власних та позички банку). У процесі такого моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації інвестиційного проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів або про припинення чи заморожування фінансування.
Після введення об’єкта в експлуатацію підприємство починає виготовляти продукцію, таким чином утворюється грошовий потік, кошти якого йдуть на відшкодування власних витрат та на погашення кредиту з відсотками. Тому на цьому етапі банки мають проводити оцінку поточних показників ефективності інвестицій і порівнювати їх з плановими. Наприклад, у випадку зниження внутрішньої норми дохідності проекту та збільшення строку окупності банк повинен вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позички. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові залишається вимагати від позичальника погашення боргу за рішенням судових органів.
Таким чином, банківський контроль (моніторинг) — це необхідна передумова оптимізації системи організації інвестиційного кредитування в комерційних банках.