44. Правові засади розподілу та перерозподілу земель.

Розподіл та перерозподіл земель як функція управління, на наш погляд, полягає у наданні земельних ділянок державної та комунальної власності у власність та користування, відчуженні земельних ділянок інших форм власності у державну або комунальну власність, припиненні права землекористування ділянками державної та комунальної власності, зміні цільового призначення земельних ділянок.

45. Правові основи здійснення моніторингу земель.

Моніторинг земель - це «система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів» (ч. 1. ст. 191 ЗКУ). Здійснення моніторингу земель регламентується ст. 22 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (у складі моніторингу довкілля), ст. ст.. 191-192 ЗКУ, ст. ст.. 5, 8, 9 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (щодо моніторингу ґрунтів земель сільськогосподарського призначення), ПКМ «Про затвердження положення про моніторинг земель» від 20.08.1993 № 661, ПКМ «Про Положення про державну систему моніторингу довкілля» від 30.03.1998 № 391.

Проблема: незважаючи на достатньо розвинене правове регулювання, через низку об´єктивних та суб´єктивних факторів спостереження за станом земель сьогодні не складають всеохоплюючої системи. Таким чином, моніторинг земель як система на сьогодні фактично відсутній.

46. Правові основи здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Контроль за використанням та охороною земель, за законодавчим визначенням, «полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України» (ст. 187 ЗКУ).

За суб´єктом здійснення виділяють такі форми контролю: (1) державний - Держземагентства України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, МОЗ, місцеві державні адміністрації, мін природи.

(2) самоврядний (надає виконавчим органам рад повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою)

(3) громадський контроль. «здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.»

47. Правове регулювання землеустрою.

Землеустрій законодавчо визначається як «сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб´єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил».

Як бачимо, землеустрій складають насамперед різноманітні технічні заходи, причому до змісту землеустрою включається розробка землевпорядної документації, проте не включається її затвердження. Таким чином, вважаємо, що землеустрій доцільно визначати як сукупність технічних заходів, що включають підготовку, складання, виконання та нагляд за виконанням проектної документації щодо використання, охорони та відтворення земель.

Виділяють стадії землевпорядного проектування:

• прогнозні, передпроектні землевпорядні розробки;

• проектні розробки (проекти землеустрою на окремі господарські структури);

• робочі проекти на окремі заходи щодо охорони земель, поліпшення земельних угідь тощо.

Залежно від завдань, змісту та методів проведення прийнято виділяти дві форми землеустрою: внутрігосподарський (організація території сільськогосподарських підприємств із запровадженням сівозмін, упорядкування сільськогосподарських угідь, розробка заходів щодо боротьби з ерозією тощо) та міжгосподарський землеустрій (утворення нових землекористувань, ліквідація черезсмужжя, встановлення меж населених пунктів тощо).