Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zemelne_pravo.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
680.45 Кб
Скачать
  1. Правова природа права на земельну частку (пай).

Паювання земель сільськогосподарськими підприємствами, які набули права колективної власності на землю, здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям При паюванні земель визначається розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю на кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, без виділення земельних ділянок на місцевості. На земельний пай мають право члени колективного сільськогосподарського підприємства та пенсіонери, які раніше працювали на цьому підприємстві та вийшли на пенсію . Право на земельний пай підтверджується сертифікатом, в якому зазначаються розміри та вартість паю. Видача та реєстрація цих сертифікатів здійснюється районною державною адміністрацією. Сертифікати на право на земельний пай, які одержали громадяни, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості) п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі – ЗК)). На підставі цих сертифікатів власникам земельних паїв виділяються земельні ділянки на місцевості та видаються державні акти на право власності на землю).

Різниця між земельним паєм і земельною ділянкою полягає в тому, що межі конкретної земельної ділянки завжди визначено в натурі (на місцевості). Власник чи користувач ділянки знає її точне місцеположення, має можливість її обробляти і використовувати самостійно. На таку ділянку обов‘язково видають спеціальний документ — державний акт на право власності чи державний акт на право постійного користування.

Натомість меж земельного паю в натурі (на місцевості) не визначено. Його власник не знає, де конкретно міститься його земельна ділянка, тому не має можливості використовувати її самостійно.

  1. Порядок паювання земель колективної власності.

05.06.2003 було прийнято ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яким прогалина була ліквідована. Згідно із Законом, процедура виділення земельних ділянок включає такі стадії:

• звернення суб´єкта права на земельну частку (пай) із заявою до місцевої ради або районної державної адміністрації про виділення земельної частки (паю) в натурі (ч. 2 ст. З Закону);

• у разі подання заяв більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідний орган приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ч. 4 ст. З Закону). Розробка і затвердження проекту регламентується ст. 7 Закону (до прийняття Закону роль таких проектів виконували т. з. «схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)»);

• розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) (включає (1) проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та (2) технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;

• погодження та державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою (загальні засади проведення експертизи ви-значаються ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації», особливості експертизи передбачені ст. 8 ЗУ «Про поядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»);

• розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (ч. ч. 1-3 ст. 9 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»);

• затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідною радою чи районною державною адміністрацією (ч. 4 ст. 9 Закону);

• прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (ч. 4 ст. 9 Закону);

• видача та реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв), реєстрація права власності на земельну ділянку (ці стадії є спільними для різних процедур набуття права власності на землю і детально розглядалися у попередніх темах). За відсутності прямої законодавчої вказівки у державних актах, що видаються при виділенні земельних часток (паїв) у натурі, зазначаються різні види цільового використання: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» або «для ведення особистого селянського господарства», іноді навіть поза волею суб´єктів права на земельну частку (пай).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]