18. Організація роботи з учнями під час підготовки до олімпіад.

Для успішного виступу на олімпіадах учень повинен ознайом. з відомими алгоритмами (пошуку і впорядкування, довга арифметика, графи), учень повинен освоїти роботу зі структурами даних таких як дерево, стики. Викор. таких структур дозволяє з одного боку пришвидшити процес розробки програми, а з іншого – підвищити її ефективність. І з точки зору швидкості виконання, і з точки зору використав. пам’яті.

Підготовка до олімп. передбачає не лише теор. і практ. складову, але і психологічну. Учнів потрібно вчити керувати своєю діяльн., розподіл. час на розв’язув. наочної задачі, розбивати процес розязув. на окремі етапи, виділяти частин. випадки. На сьогодні гарний спосіб тренування дають он-лайнові системи перевірки.

19. Методика ознайомлення з поняттям інформації та моделі.

Поняття інформації є ключовим поняттям, яке пов'язує інші теми шкільного курсу інформатики. Поняття «інформація» абстрактне, досить складне та багатогранне, строго кажучи, є неозначуваним у рамках інформатики. Тому його можна лише охарактеризувати, описуючи взаємодію з іншими поняттями інформатики, зміст даного поняття розкривається та уточнюється протягом досить тривалого часу вивчення курсу.

Ознайомлення учнів з поняттям інформації на перших уроках курсу дозволяє аргументовано розкрити зміст навчального предмета інформатики, ознайомити з його завданнями. Основні методи вивчення матеріалу: за логікою — індуктивний, за джерелами подання інформації — пояснювально-ілюстративний, за ступенем само­стійності учнів — репродуктивний.

Залежно від інформац. можливостей виділяють 3 типи мов. До 1-го типу відносяться природні (комунікативні) мови людського спілкування. 2 тип скла­дають формалізовані мови, які характеризуються однозначністю змісту слів, які складають ці мови. До таких мов перш за все від­носяться мови наукових дисциплін. Нарешті, 3 тип — це формальні мови, для яких жорстко визначені правила побудови слів та речень мови, а також їх змістова інтерпретація.

Розглядаючи види інформ., доцільно розглянути кілька класифік. за різними основами: за способами сприйняття (ві­зуальна, аудіальна, тактильна, нюхова, смакова), за формою поданання (текстова, числова, графічна, музична, комбінована), за суспільним значенням (масова і спеціальна).

Під час розгляду власт. інформ. не слід намагатися дати найбільш повні та загальні відомості. Необхідно виділи­ти лише ті сторони цього поняття, на які спиратиметься подаль­ше вивчення матеріалу, і які будуть використовуватися учнями в їх практичній діяльності.

На наступному етапі доцільно розглянути спос. та засоби подання і передавання повідомлень, одним із яких є мова.

Окремі методисти вважають, що головна мета вивчення мо­делі пов'язана з розглядом етапів розв'язув. задач на комп.. Розуміння змісту цих етапів — одна з важливих ці­лей курсу інформ., яка досягається поступово, у процесі вивч. учнями всього навч. матеріалу. При цьому необ­ов'язково вводити означення моделі, розглядати класифікації тощо.

Пон. моделі пов'язано з пон. об'єкта. Це пон., яке є не означуваним і розуміється як все те, на що спрямована увага людини, з чим людина працює фізично чи розумово. Для розрізнення об'єктів їм надають імена.

В інформ. розгл. мето­дологічні принципи побудови інформац. моделей і маніпу­лювання з ними, а побудова й обґрунтування таких моделей є задачею окремих наук. Таким чином, інформац. моделюв. як прикладний розділ інформатики пов'язаний з різними предметними галузями: технікою, економікою, природничими, соціальними науками та ін.